У серпні Україна втратила тринадцятьох героїв
Кількість бойових втрат у серпні – 13 загиблих і 75 поранених – найменша за весь час проведення АТО, майже за три з половиною роки.
Кількість бойових втрат у серпні – 13 загиблих і 75 поранених – найменша за весь час проведення АТО, майже за три з половиною роки, пише Новинарня.
Із 13 полеглих героїв останнього місяця літа трьом було по 20 років, ще троє – 21-річні.
Ростислав Доброшинський «Добрий»
Загинув 1 серпня, близько 19:00, внаслідок обстрілу снайпером опорного пункту біля села Новозванівка (Попаснянський район Луганської області). Куля пробила легені.
Він народився 27 жовтня 1996 року в Кам’янці-Подільському на Хмельниччині.
У 2012-му закінчив ЗОШ №15, після чого вступив до одного з місцевих училищ. Військовий обов’язок хлопець виконував з 2015 року – служив за контрактом. Незважаючи на те, що взимку він отримав контузію під Мар’їнкою, лікувався в шпиталі, мав проблеми з тиском, все одно продовжив службу в зоні АТО.
Залишилася мати.
В’ячеслав Іванушкін
Загинув 7 серпня, близько 13:00, від кулі ворожого снайпера неподалік міста Мар’їнка на Донеччині.
Народився 28 вересня 1986 року. Закінчив 9 класів 41-ї школи, потім, 2004 року, – Криворізький професійний гірничо-металургійний ліцей за фахом електрогазозварювальник. Працював за цим профілем у ТОВ «МК-Монтаж».
Залишилася дружина і 7-річний син.
Володимир Зейлик «Зевс»
Причиною трагедії став розрив міни калібру 120 мм в каналі ствола міномету 2С12 «Сани» через помилкове подвійне заряджання.
Він народився 14 липня 1996-го у Пустомитах на Львівщині.
Ще в жовтні 2014 року 18-річний на той час Володимир пішов на військову службу за контрактом у 540-ий львівський зенітний ракетний полк. 2016 року перевівся до батальйону «Донбас-Україна».
Залишилися батьки та молодший брат.
Олександр Роговий
Другий загиблий від вибуху міномета «Сани» під Мар’їнкою 8 серпня.
Народився 1981 року у селі Парасковія Нововодолазького району Харківської області.
Олександр помер від поранень у Курахівській районній лікарні. Поховали чоловіка 10 серпня.
Костянтин Рома
Загинув 8 серпня від кульового поранення в живіт внаслідок обстрілу з гранатометів та стрілецької зброї в районі Водяне-Талаківка (Маріупольський напрямок).
Костянтин Рома народився 24 лютого 1996 року в смт Козельщина Полтавської області.
У 18 років пішов на контракт до ЗС України. Спочатку служив в батальйоні військової служби та правопорядку «Сармат». Надалі, в 2016 році, проходив службу в комендатурі міста Покровськ на Донеччині. У лютому 2017-го був переведений у 59-ту бригаду – 9-ий мотопіхотний батальйон «Вінниця».
У хлопця залишилися прийомні батьки, сестра, у Покровську — дружина та 8-місячний син.
Ігор Шаповал
Розвідник загинув 10 серпня поблизу селища Піски на Донеччині, підірвавшись на розтяжці, яку встановила ворожа диверсійно-розвідувальна група.
Народився 18 травня 1975 року в місті Кременчук на Полтавщині. Мобілізований до ЗСУ в серпні 2015 року. До 10 жовтня 2016-го служив у 42-му окремому мотопіхотному батальйоні на посаді розвідника. Відпочивши після демобілізації, вирішив продовжити військову службу за контрактом у 57-ій окремій мотопіхотній бригаді ЗСУ. У званні «молодший сержант» командував розвідувальним відділенням.
Залишилася 11-річна донька.
Валерій Федан
Загинув 11 серпня, підірвавшись на розтяжці в Авдіївській промзоні.
Він народився 21 травня 1997 року в селі Любимівка (Михайлівський район Запорізької області). У лютому 2016 року підписав контракт на службу в Збройних силах України.
Залишилися бабуся.
Іван Сторчак
12 серпня, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Водяне Волноваського району (Маріупольський напрямок) він загинув від прицільного пострілу ворожого снайпера.
Солдат, навідник кулеметного взводу 3-ої мотопіхотної роти 59 омпбр Іван Сторчак народився 11 січня 1996 року в селі Криволука Чортківського району Тернопільської області. Навесні 2016 року пішов на строкову військову службу. А вже в лютому 2017-го підписав контракт із ЗСУ й після підготовки в навчальному центрі відбув у зону АТО.
Сергій Ручка
Загинув 16 серпня, близько 23:00, під час мінометного обстрілу Авдіївської промзони.
Сергій Ручка народився 10 серпня 1981 року в місті Богуслав на Київщині. Служив у 3-ій механізованій роті 1-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади.
У нього залишилися мати, дружина та 13-річна донька.
Денис Глова
Загинув 21 серпня у промзоні Авдіївки. Крупнокаліберна куля прошила Денису легені.
Денис Глова народився 22 липня 1989 року в місті Фастів на Київщині. Восени 2015 року був мобілізований до Нацгвардії, проходив службу в районі Волновахи та Старогнатівки. Демобілізувавшись через рік, вирішив повернутися на війну. І наприкінці березня 2017-го пішов на контракт у ЗСУ. Був командиром бойової машини піхоти 3-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади.
Олег Попов
Отримав поранення 24 серпня, о 23:45, під час хаотичного обстрілу українських позицій зі стрілецької зброї в районі смт Талаківка на Маріупольському напрямку. Було надано екстрену медичну допомогу, але під час евакуації до медичного закладу, о 00:06, від отриманого поранення він помер.
Олег Попов народився 29 липня 1997 року в селі Низове Новоархангельського району Кіровоградської області. Служити пішов добровольцем.
У батьків залишилися ще двоє дітей – молодші брат та сестра Олега.
Сергій Войтер «Лоза»
19 серпня в бою з ворогом поблизу села Кримське Новоайдарського району на Луганщині він отримав важке вогнепальне наскрізне поранення грудної клітки з пошкодженням хребта. Помер 26 серпня.
Сергій народився 13 березня 1979 року в Росії. Потім родина переїхала в Україну. Останнім часом із дружиною та дочкою мешкали в місті Лубни.
Коли у 2014 році в результаті агресії Росії на сході України почалися бойові дії, Сергій пішов на війну добровольцем. Пройшов Іловайськ і Дебальцеве. Воював у батальйоні «Донбас» та ДУК «Правий сектор».
Потім підписав контракт і продовжив службу в 58-ій окремій мотопіхотній бригаді.
Служив у званні молодшого сержанта на посаді командира мотопіхотного відділення в 16 омпб «Полтава».
У загиблого залишилися батьки, дружина та дві дочки.
Геннадій Левицький «Зона»
Загинув 30 серпня у бою з ворожою ДРГ поблизу Мар’їнки на Донеччині, прикриваючи поранених побратимів.
Він народився 4 вересня 1976 року в селі Мар’ївка Доманівського району Миколаївської області.
На війні – з 2015-го. Відслуживши в 28-ій окремій механізованій бригаді, у 2016-му демобілізувався, але вдома сидіти не зміг. І знову пішов на фронт – цього разу як доброволець УДА.
У нього залишилися мати і молодший брат.