Мистецтво спротиву: у Львові показали роботи української мисткині-дисидентки (фото)

Журналістка ІА Дивись.info відвідала відкриття виставки та розповідає детальніше про неї.

Виставковий проєкт не лише знайомить відвідувачів та відвідувачок із творчим доробком мисткині, а й відкриває особисту історію жінки, яка пройшла табори, переслідування та цензуру, проте не втратила ні внутрішньої свободи, ні сил творити.

Масштабний проєкт, присвячений життю і творчості художниці

На відкритті виставки генеральний директор Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького Ігор Кожан наголосив, що за життя Стефанія Шабатура так і не отримала масштабного музейного проєкту, на який заслуговувала.

«Так склалася доля. Це був великий талант, який не мав змоги повноцінно розвинутися у радянський тоталітарний час. Система зробила все, щоб пригасити його. Водночас вона продовжувала творити й залишила нам великий спадок», — зазначив Ігор Кожан.

Кураторка виставки Любава Собуцька розповіла, що команда прагнула показати Шабатуру не лише як художницю, а і як людину, яка пережила репресії та залишилася вірною своїм переконанням. За її словами, виставка відкриває різні сторони життя мисткині: від творчості до табірного досвіду, громадської діяльності та особистих переживань.

«Люди мають змогу пізнати Стефанію Шабатуру не тільки як мисткиню, а і як борчиню, громадську активістку, політикиню. Нам важливо було показати не лише творчість, але й усе її життя», — підкреслила кураторка.

Два простори творів Стефанії Шабатури

На виставці роботи Стефанії Шабатури помістили у два простори музею. Тут презентували різні її твори, як-от: гобелени, верети, килими, ліжники, ескізи, одяг, графіка та архівні матеріали. Частину робіт можна побачити вперше.

Перший зал присвятили текстилю, де є гобелени, килими, верети та інші роботи, які зберігалися у різних містах України та за кордоном. Підкреслимо, що саме Шабатуру пов’язують із формуванням та розвитком львівської школи гобелена.

Так, на виставці представлені роботи, які мисткиня створила у найактивніший період своєї творчості (друга половина 1960-х – початку 1970-х років). Це гобелен «Попід Бескид зелененький ходить Довбуш молоденький», невеликі композиції «Пташка і сонце» та «Дерево», верети та килим із серії «Народні багатства», а також — «Давид Гурамішвілі»  та «Іван Котляревський».

Другий простір експозиції відкриває менш знану сторінку творчості мисткині — її графіку. Тут розмістили акварелі, ескізи одягу, вишивки, архівні фотографії, листи та документи.

Любава Собуцька зауважила, що багато відвідувачів навіть не підозрювали про такий великий пласт графічної спадщини художниці. Водночас саме ці роботи дають змогу глибше відчути її внутрішній світ та переживання.

Окрім мистецьких творів, на виставці показали чимало архівних матеріалів з родинної колекції Тетяни Романишин (Семаник), що допомагають побачити живу історію мисткині — не лише символу епохи, а й жінки, яка навіть у найтемніші часи не втратила внутрішню опору.

Мистецтво як форма спротиву

Стефанія Шабатура належить до покоління шістдесятників — українців та українок, які через мистецтво, літературу та громадянську позицію боролися проти радянської тоталітарної системи та наближали незалежність України.

Мисткиня входила до Української Гельсінської групи. Разом із іншими дисидентами зверталася на захист українських політв'язнів до міжнародних організацій.

Сьогодні її гобелени «Леся Українка» та «Кассандра», які створені за мотивами творів Лесі Українки, є центральними у виставковому просторі, але у 1972 році вони стали підставою для переслідування художниці. Під час арешту Стефанії Шабатури саме ці роботи вилучили як «докази антирадянської діяльності». Радянська влада побачила у них «націоналістичні» символи та заклики до боротьби, а відтак — загрозу тоталітарній системі.

Читайте також: «Дочка Прометея»: вісім фраґментів про Лесю Українку крізь її листи

12 січня 1972 року КДБ затримав Стефанію Шабатуру під час масовових арештів української інтелігенції. Тоді ж ув'язнили інших видатних дисидентів: Ірину Калинець, В'ячеслава Чорновола, Михайла Осадчого.

Того ж року радянська влада засудила художницю до п’яти років таборів суворого режиму та трьох років заслання. Покарання вона відбувала в жіночому концтаборі на Мордовії та в Курганській області.

Арешт фактично обірвав активний розвиток художниці у великоформатному текстилі.

До Львова Шабатура повернулася після заслання у 1979 році. У цей період вона активніше працювала у графіці, хоча наприкінці життя знову звернулася до текстильного мистецтва. Зокрема, на виставці можна побачити й пізні ліжники, створені у співпраці з яворівськими майстринями Ганною та Ганнусею Копильчуками.

Мистецтвознавець Роман Яців додає, що ця виставка спонукає подивитися на Стефанію Шабатуру значно ширше, ніж лише через призму відомих творів. За його словами, експозиція відкриває її як особистість, яка глибоко осмислювала українську традицію та водночас протистояла радянській системі, що намагалася знищити її творчу свободу.

«Вона боролася з режимом і фактично перемогла, бо її твори стали знаковими символами боротьби», — наголосив мистецтвознавець.

Читай також: Спростування стереотипів, інновації, війна та інші виклики, або Як змінюються музеї у Львові

Роман Яців також звернув увагу на акварелі, створені мисткинею в ув’язненні. Адже, попри трагічні обставини, у них спостерігаються такі риси як: тонкість, делікатність і чуттєвість.

Виставковий проєкт «Стефанія Шабатура. Вогонь спротиву» триватиме до 21 червня. Вхід — платний.

Більше світлин з відкриття виставки — дивись нижче:

Усі фото — відкриття виставки «Стефанія Шабатура. Вогонь спротиву» 22 травня 2026 рік/ Ольга Бомко для ІА Дивись.info

Раніше ми розповідали, про масштабну виставку Олександра Мурашка у Львові

---

ІА Дивись.info досліджує історію та розповідає про видатних українців, які прославились у мистецтві, науці та інших ремеслах. Прочитати ці історії можна за посиланням Видатні українці.