Як 9 листопада 1976 року створили Українську Гельсінську групу

Українська Гельсінська група (УГГ) – перша офіційна громадська організація в УРСР, яка боролася за дотримання прав людини та виступала проти їх порушення. Серед учасників групи були відомі українські дисиденти, які протистояли політиці радянської системи.
Сьогодні, 9 листопада, минає 47 років від дати створення Української Гельсінської групи. ІА Дивись.іnfo пропонує пригадати про цю подію в історії.
У яких умовах створили Українську Гельсінську групу
Передумовою до створення УГГ було підписання у 1975 році Гельсінських угод між уряди 35 держав Європи і Північної Америки. Зокрема в цьому списку був і СРСР. Така угода передбачала закріпити оновленні відносини між країнами, де б вагомою складовою було б дотримання принципів демократії та прав людини. Водночас у СРСР така угода була умовністю, оскільки в тоталітарній державі демократичні принципи не діяли.
Тому українські дисиденти вирішили змінити це, покладаючись на норми міжнародного права. Так, 9 листопада 1976 року письменник та громадський діяч Микола Руденко на пресконференції перед іноземними ЗМІ в Москві оголосив про створення Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод (УГГ). Він став головою організації.

У Декларації Української Гельсінської групи її учасники виокремили головний напрямок роботи організації: «Своїм головним завданням Група вважає ознайомлення урядів країн-учасниць і світової громадськості з фактами порушень на території України Загальної Декларації Прав Людини та гуманітарних статей, прийнятих Хельсінською Нарадою».
Крім того, основною метою УГГ згідно з декларацією було збирати та доводити факти порушення прав людини та націй в Україні. Опісля організація мала б оприлюднювати результати до відома ширших кіл української та міжнародної громадськості, до урядів держав, які підписали Заключний акт.
Їх називали дисидентами-камікадзе: учасники УГГ
Серед першого складу Української Гельсінської групи були відомі представники інтелігенції, як-от:
- Письменник та громадський діяч Микола Руденко;
- генерал-майор Петро Григоренко;
- правозахисник Іван Кандиба;
- дипломат, юрист та політичний діяч Левко Лук’яненко;
- мікробіологиня та імунологиня Ніна Строката;
- письменник, публіцист та громадський діяч Олександр Бердник;
- педагог та мовознавець Олексій Тихий;
- фахівчиня з хімії Оксана Мешко;
- історик Микола Матусевич;
- релігієзнавець та публіцист Мирослав Маринович.

Крім того, від початку створення групи до неї входила й Раїса Руденко, яка працювала секретаркою в УГГ. Проте офіційно вона не була учасницею організації. Згодом до Української Гельсінської групи долучилися й інші діячі. Усього нараховують приблизно 41 людину, які доєдналися до організації до кінця 1980-х років.
Серед учасників групи також були: Василь Стус, Зіновій Красівський, Володимир Малинкович, Іван Сокульський, В’ячеслав Чорновіл, Стефанія Шабатура, Ольга Гейко-Матусевич, Микола Горбаль, Йосиф Зісельс та Петро Розумний.
Читайте також Як у Львові 6 серпня 1914 року створили легіон Українських січових стрільців
Що було після створення?
Вже у грудні 1976 року радянська влада розпочала переслідувати членів УГГ та проводити обшуки в їхніх будинках. Так, з 41 учасників групи ув’язнили більше половини (24 людини) в таборах та відправили на заслання. Зокрема чотири правозахисники загинули під час заслання. Йдеться про в'язнів табору особливого режиму в селищі Кучино Пермської області, як-от: Валерія Марченка, Юрія Литвина та Василя Стуса. До того ж, один з учасників, а саме – Михайло Мельник вчинив самогубство, коли довідався про репресії дисидентів.

Читайте також Їх розстріляли в урочищі Сандармох: яким було життя Зерова, Підмогильного та Куліша
Першими засудили на ув’язнення в таборах на 12 та 15 років голову організації Миколу Руденка разом з Олексієм Тихим. Це відбулося 1 червня 1977 року. Згодом на 15 років ув’язнили Левка Лук’яненка, а також на 12 – Мирослава Мариновича.
У період 1979–1980 років радянська влада заарештувала велику кількість й інших членів УГГ, які доєдналися до групи пізніше. Репресії не припинялися до розвалу СРСР.
ІА Дивись.info досліджує історію та розповідає про видатних українців, які прославились у мистецтві, науці та інших ремеслах. Прочитати ці історії можна за посиланням Видатні українці.
Крім того, в межах проєкту «Декомунізація Львова» ІА Дивись.info розповідає містянам про видатних українців та історичні явища, на чию честь перейменували вулиці, що колись носили «радянські назви». Про це детальніше читайте тут.