Від «Селянської родини» до «Благовіщення»: про масштабну виставку Олександра Мурашка у Львові
У Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького 15 травня відкрили виставку «Олександр Мурашко». Кольорові модуляції». Тут показали близько 70 живописних і графічних творів художника, зокрема відомі полотна «Парижанки», «Благовіщення», «Селянська родина» та «Дівчина у червоному капелюсі».
Детальніше про виставку — у матеріалі журналістки ІА Дивись.info.
Про проєкт «Олександр Мурашко». Кольорові модуляції»
Генеральна директорка Національного художнього музею України (NAMU) Юлія Литвинець зазначає, що напередодні роботи Мурашка вже експонувалися у Києві, а тепер їх можна побачити у Львові. Вона підкреслює, що Олександр Мурашко був не лише українським художником, а й митцем світового масштабу, який вплинув на кілька поколінь творчої інтелігенції, попри своє коротке життя.
Експозиція простежує творчу еволюцію Олександра Мурашка: від раннього академічного живопису до модерністичних та імпресіоністичних пошуків. Відвідувачі можуть побачити, як змінювалася кольорова палітра художника: від стриманих сірих тонів до рожевих, золотаво-блакитних, а згодом — насичених бузкових і синіх.
Кураторка виставки Марина Дроботюк розповідає, що львівський проєкт став масштабнішим за київський варіант експозиції, який експонували напередодні. За її словами, у Києві представили близько 50 робіт, однак там не було таких знакових полотен, як-от: «Благовіщення», «Парижанки» чи «Селянська родина». Натомість у Львові вдалося зібрати повнішу експозицію завдяки співпраці кількох інституцій.
Читай також: Спростування стереотипів, інновації, війна та інші виклики, або Як змінюються музеї у Львові
«На виставці представлені 70 творів: 60 — із колекції Національного художнього музею України, два — з приватної збірки, решта — з фондів Національного музею у Львові», — каже кураторка.
Окремий акцент зробили на роботах, які рідко експонувалися раніше. Серед них — «Портрет Миколи Петрова», «Сутінки. За столом», портрети Адріана Прахова та Віри Дитятіної, а також графічні твори, виконані сангіною та пастеллю.
Відвідувачі також можуть побачити незавершену картину «У човні», «Дівчину в жовтій хустці», яку нещодавно атрибутували як імовірний портрет учениці художника Тіни Омельченко.
Кураторка звертає увагу на те, що Мурашко часто повторював окремі предмети чи декоративні елементи у різних полотнах, створюючи власну систему художніх символів та мотивів.
Відео з відкриття виставки:
Переглянути цей допис в Instagram
Митець світового рівня
Олександр Мурашко став одним із перших українських художників, які активно представляли свої роботи на міжнародних виставках у Європі.
Марина Дроботюк нагадала, що у 1908 році на виставці у Мюнхені представили картину «Карусель», яка згодом принесла митцеві міжнародне визнання. Сьогодні сам твір вважають втраченим, однак у колекції NAMU зберігся його ескіз. За словами кураторки, картину придбав музей у Будапешті, однак нині там повідомляють, що полотно зникло. Існує припущення, що роботу втратили чи знищили під час Другої світової війни.
У 1920 році художник брав участь у Венеціанському бієнале. Тут він презентував свої картини «На терасі» та «Неділя» на Венеціанському бієнале.
Європейський період особливо вплинув на стиль художника. У Парижі він створив триптих «Парижанки». На виставці у Львові представили дві роботи з цього циклу.
Однією з центральних робіт експозиції стала «Дівчина у червоному капелюсі» — одна з найвідоміших картин художника. Марина Дроботюк пояснила, що твір також належить до паризького періоду Мурашка. За її словами, червоні капелюшки були особливо популярними у Парижі під час Всесвітньої виставки 1900 року, тому художник зафіксував не лише образ моделі, а й атмосферу епохи.
Раніше ми розповідали, що у Львові показали мистецькі роботи Тараса Шевченка
Дружина художника Маргарита Мурашко також займалася мистецтвом — викладала та писала натюрморти. На виставці також можна побачити її портрет, створений під час подорожі подружжя на острів Капрі у 1909 році.
«Благовіщення» — єдиний релігійний твір митця
На виставці можна побачити єдиний відомий релігійний твір художника — «Благовіщення» (1909 рік). За словами Марини Дроботюк, Мурашко не підписав і не датував цю роботу та ніколи не показував її на прижиттєвих виставках. Вона зазначає, що це також єдина картина митця, до якої збереглася велика кількість ескізів та підготовчих замальовок. Один із таких етюдів також представлений на експозиції, що дозволяє порівняти, як змінювалася кольорова гама від начерку до завершеного полотна.
Як підкреслює кураторка, у «Благовіщенні» художник відійшов від традиційної іконографії: архангел зображений без крил, а Марія більше нагадує українську селянську дівчину. У композиції присутні й побутові деталі — зокрема елементи для вишивки та герань на підвіконні.
Художник і педагог
Олександр Мурашко був не лише живописцем, а й педагогом та одним із засновників Української академії мистецтв.
Спершу він викладав у Київському художньому училищі, однак згодом залишив роботу через незгоду з тодішньою системою викладання. У 1913 році художник відкрив власну студію у знаменитому хмарочосі Гінзбурга в Києві. Саме там навчалися майбутні відомі українські митці, зокрема Тіна Омельченко та Анатоль Петрицький.
Виставка «Олександр Мурашко». Кольорові модуляції» триватиме до 16 серпня.
Більше світлин з відкриття виставки у Львові:
Усі фото — відкриття виставки «Олександр Мурашко». Кольорові модуляції» у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького, 15 травня 2026 р. / Ольга Бомко для ІА Дивись.info
Фрагменти з біографії Олександра Мурашка
Олександр Мурашко народився 26 серпня 1875 року в Києві. Дитинство провів на Чернігівщині у бабусі, яка прищепила йому любов до української культури, народних історій та козацьких переказів.
Майбутній художник навчався у школі Миколи Мурашка — свого нерідного дядька. Значний вплив на нього також мав Ілля Ріпин, у майстерні якого він навчався у Петербурзькій академії мистецтв.
Саме під впливом художника Іллі Ріпина Мурашко створив картину «Похорон кошового», яка принесла йому можливість подорожувати Європою.
У 1917 році Мурашко став одним із засновників Української академії мистецтв разом із Георгієм Нарбутом, Михайлом Бойчуком, Федором Кричевським та іншими діячами української культури.
14 червня 1919 року художника смертельно поранили пострілом у Києві, коли він повертався додому разом із дружиною. Обставини його загибелі досі залишаються остаточно не з’ясованими. Поховали митця в Києві на Лук'янівському цвинтарі.
Детальнішу біографію Олександра Мурашки — дивись тут.
ІА Дивись.info досліджує історію та розповідає про видатних українців, які прославились у мистецтві, науці та інших ремеслах. Прочитати ці історії можна за посиланням Видатні українці.
