Ріпин, а не Рєпін: цікаві факти про автора картини «Запорожці пишуть листа турецькому султану»

Сьогодні, 5 серпня, минають 180 років відколи не стало Іллі Ріпина. З цієї нагоди ІА Дивись.info розповідає про життя та творчість цього українського художника.

Походив з козацького роду

5 серпня 1844 року в Чугуєві (Харківська область) в сім’ї Юхима та Тетяни Ріпиних народився син Ілля. Він був другою дитиною. В батьків таких було ще троє: сестра Устя та брати – Іван і Василь.

Родина Ріпиних була козацького роду. Зокрема, його дідусь по татовій лінії, Василій Юхимович, був козаком та торговцем. Військовим був і Степан Бочаров – дідусь по материній лінії. А батько Іллі Ріпина продавав коней. Він часто їздив на Донщину та привозив звідти нових тварин для продажу.

Матір художника була його першою вчителькою. Спершу вона навчала своїх дітей читати, а згодом заснувала невелику школу для місцевих дітей та дорослих. Там вона викладала три предмети –  арифметику, чистописання та Закон Божий.

Дитинство Ілля Ріпин провів в родинному будинку, який знаходився на березі річки Сверський Донець.

Як правильно писати прізвище художника

Правильний варіант написання прізвища художника є Ріпин. Саме так він підписував свої картини.

Крім того, його прізвище має козацьке походження. Його родича називали прізвиськом Ріпа, що походить від слова старослов’янського слова «рѣпа».

Тому написання «Рєпін», який довгий час вживався в українській мові, – це зрусифікований варіант прізвища.

Навчався малювання в іконописній майстерні

Талант до малювання проявився в Іллі Ріпина ще в дитинстві. Спочатку він вирізав коней з паперу, а згодом їх полюбляв малювати.

Коли хлопцеві виповнилося одинадцять років, його відправили на навчання до школи топографів. Згодом Ріпин пішов навчатися та працювати до мандрівної іконописної майстерні Бунакових. Там він вчився малювати, зокрема розписував храми.

У 1864 році художник вступив до Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі. Ріпин проявив себе як талановитий молодий митець та отримав срібну медаль за ескіз на тему «Ангел смерті винищує первістків єгипетських». А ще його відзначили золотою медаллю за роботу «Христос воскрешає дочку Яїра». Після цього йому дозволили подорожувати іншими країнами. Тоді Ріпин багато часу провів у Парижі.

Крім того, протягом 1870–1880-их років він подорожував Україною та Росією. У 1893 році став професором Петербурзької академії, де почав викладати. Там він попрацював три роки.

Його учнями були українські художники Мурашко та Пимоненко

Ілля Ріпин організовував власну майстерню, де навчав молодих художників. Там навчалися такі митці, як-от: О. Мурашко, М. Пимоненко, Ф. Красицький, С. Прохоров, І. Макушенко та інші.

Крім того, митець спілкувався з багатьма українськими діячами: М. Кропивницьким, Д. Яворницьким, Є. Чикаленком тощо.

Художник був двічі одружений

Ілля Ріпин був два рази одружений. Перший раз з Вірою Шевцовою. Їхній шлюб тривав 15 років. Подружжя виховувало п’ятьох дітей. Однак у 1887 році пара розлучилася.

Другий шлюб художник взяв з Наталією Нордман. Вони прожили разом 14 років. Наталія померла швидше за чоловіка від туберкульозу.

Останні роки життя провів у Фінляндії

Останні роки життя Ілля Ріпин прожив у селищі у Фінляндії та не хотів повертатися до Росії. У 1919 році він подарував фінському товариству митців 23 картини художників, які не підтримали більшовицького перевороту.

Помер митець 30 вересня 1930 року у своїй віллі «Пенати». Тепер ця місцевість входить до складу РФ та називається Рєпіно.

У січі 2024 року в найбільшому музеї Фінляндії Атенеум змінили підпис під прізвищем Іллі Ріпина та вказали, що він не росіянин, а – українець.

На честь Іллі Ріпина назвали вулицю у Львові

Вулиця Іллі Ріпина розташована у Личаківському районі Львова. Вона названа в честь художника ще у 1944 році. Водночас 8 лютого 2024 року на засіданні сесії Львівської міської ради депутати прийняли рішення про перейменування вулиці імені Іллі Рєпіна на Іллі Ріпина. Адже останнє написання відповідає нормам українського правопису. Зміни відбулися в межах деколонізації топоніміки, яка триває в місті.

До цього вулицю з 1943 до 1944 року найменували імені Реваковича. А з 1933 до 1943 року – Rewakowicza. Ще раніше, 1913 до 1933 року, мала назву – Pszczelna.

Реалізм у творчості Іллі Ріпина

Ілля Ріпин писав свої картини переважно в реалістичному стилі. Він працював з різними жанрами – портрети, пейзажі, картини на релігійні, побутові та історичні теми. У його творчості можна побачити картини на українську тематику, зокрема період козаччини.

Картини Іллі Ріпина:

• «Запорожці пишуть листа турецькому султану», 1893 р.
• «Отаман Іван Дмитрович Сірко», 1889 р.
• «Запорізький полковник», 1880 р.
• «Козаки на Чорному морі», 1908 р.
• «Село Мохначі біля Чугуєва», 1877 р.
• «Портрет художника Архипа Івановича Куїнджі», 1877 р.
• «Українка біля тину», 1876 р.
• «Українська хата», 1880 р.
• «Вечорниці» 1881 р.
• «Христос у Гетсиманському саду», кінець 1880-х  р.
• «Гопак», 1927 р.
• «Арешт пропагандиста» 1880 р.

У період, коли діяв «Емський указ», у 1881 році Ілля Ріпин написав картину «Вечорниці» та підписав її українською мовою. З цим підписом її експонували у Третьяковській галереї в Москві та надрукували в тогочасній російській пресі.

Сьогодні в рідному Чугуєві розташований Історико-меморіальний музей Іллі Ріпина. Тут художник мешкав разом зі сім'єю з жовтня 1876 р. по вересень 1877 р.

---

ІА Дивись.info досліджує історію та розповідає про видатних українців, які прославились у мистецтві, науці та інших ремеслах. Прочитати ці історії можна за посиланням Видатні українці.