Бити чи не бити: як Аваков планує розширити повноваження Нацгвардії

Отже, днями профільний комітет ВР схвалив «Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правових засад діяльності Національної гвардії України». Його авторами є Микола Паламарчук (БПП, член цього ж комітету), Віктор Король (БПП, член цього ж комітету), Василь Яніцький (БПП, член Комітету з питань правової політики та правосуддя), Антон Геращенко (НФ, член цього ж комітету), Валерій Карпунцов (БПП, член цього ж комітету), Віталій Барвіненко (група «Відродження», член цього ж комітету).

У пояснювальній записці до законопроекту, зокрема, зазначається, що законопроект «розроблено з метою приведення деяких Законів України, які стосуються діяльності Національної гвардії України у відповідність до вимог Закону України «Про Національну гвардію України» та інших законів України…»

Обшуки і застосування фізичної сили

Законопроект розширює повноваження нацгвардійців і наділяє їх такими ж повноваженнями, як і поліцію щодо застосування превентивних заходів під час охорони громадського порядку, а саме: перевірка документів особи; опитування особи; поверхнева перевірка і огляд; зупинення транспортного засобу; вимога залишити місце і обмеження доступу до визначеної території; обмеження пересування особи, транспортного засобу або фактичного володіння річчю; проникнення до житла чи іншого володіння особи; перевірка дотримання вимог дозвільної системи органів внутрішніх справ; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису; перевірка дотримання обмежень, установлених законом стосовно осіб, які перебувають під адміністративним наглядом, та інших категорій осіб; поліцейське піклування.

Тобто Нацгвардії дозволять проводити обшуки, складати протоколи, зупиняти авто чи громадян і застосовувати фізичну силу, якщо силовик вважатиме це за необхідне.

Читайте також: «Конституційні» війни у Львові: як активісти пересварилися через проект Статуту територіальної громади

«Під час несення служби з охорони громадського порядку або участі у  забезпеченні громадської безпеки в складі військової частини (підрозділу, групи, наряду, варти) рішення про застосування спеціальних засобів, приймає визначена в установленому порядку службова особа, відповідальна за забезпечення громадського порядку,  або керівник операції чи командир (начальник) відповідної військової частини (підрозділу, групи, наряду, варти) Національної гвардії України…» – зазначено у законопроекті №6556.

Всі ці зміни і доповнення до низки законів і законодавчих актів не залишилися непоміченими правозахисниками, які оприлюднили декілька заяв, а також аналіз законопроекту.

Частина авторів – це дуже впливові люди і є членами цього комітету. Тобто члени комітету голосували за свій же законопроект

Зокрема 6 липня 2017 року Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (ГНЕУ) рекомендувало за результатами розгляду в першому читанні законопроект повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Провела аналіз законопроекту і експертна група «Поліція під контролем».

«Загальний висновок: проект Закону створює ряд ризиків для порушення прав людини та нівелює Концепцію розвитку сектору безпеки і оборони України, а тому його слід відхилити», – заявили експерти.

Оточення Авакова

Натомість правозахисник громадської організації «Ні – поліцейській державі» Михайло Лебідь переконаний, що законопроект пройшов профільний комітет тому, що його автори – здебільшого члени цього комітету, до того ж дуже впливові люди, наближені до міністра Авакова.

«По-перше, чому профільний комітет ухвалив законопроект 6556. Причина дуже проста. Частина авторів – це дуже впливові люди і є членами цього комітету. Тобто члени комітету голосували за свій же законопроект. У цьому комітеті зосереджені силовики. Ми у своєму експертному колі вважаємо цей комітет дуже важким. Там дуже рідко дають слово громадськості тощо. Такий собі міліцейський рух у комітеті з типовим міліцейським мисленням, яке там переважає. Ніхто з членів комітету не налаштований слухати ні громадських активістів, ні тим паче звичайних громадян України. Зрозуміло, що ці люди, цілком природно, рекомендують проголосувати цей законопроект», – сказав Михайло Лебідь у коментарі ІА Дивись.info.

Експерти, правозахисники та активісти вбачають у законопроекті кілька небезпечних напрямків.

«З одного боку, і це така глобальна небезпека – частина повноважень Міністерства оборони передаються Міністерству внутрішніх справ. Я б це пояснив тим, хто є авторами законопроекту, серед яких Антон Геращенко, який дуже сильно пов’язаний з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим. Можливо, це дійсно спроба ще більше посилити владу Авакова у питанні його впливу на силовиків в Україні. Це така одна небезпечна річ, яка може спливти під час якихось великих глобальних конфліктів в Україні – хто яким силовикам підпорядковується.

З іншого боку, повноваження поліцейські передаються у великому обсязі Нацгвардії. Раніше концепція була така – Нацгвардія могла тільки надавати допомогу поліції у певних випадках. І навіть за таких умов багато правників сперечалися. У цьому ж законопроекті часом доходить до смішного, оскільки нацгвардійці отримують право складати протоколи, наприклад, за розпивання спиртного у заборонених місцях чи куріння в заборонених місцях, протоколи за проституцію.

У цьому ж законопроекті часом доходить до смішного, оскільки нацгвардійці отримують право складати протоколи, наприклад, за розпивання спиртного у заборонених місцях чи куріння в заборонених місцях, протоколи за проституцію.

Просто уявіть на мить патрульного, який займається такими правопорушеннями, а тепер – людину з автоматом без значка, номерів тощо. Це просто перетворює Україну на бананову республіку. Законопроект пропонує, щоб повноважень у Нацгвардії було навіть більше, ніж у поліції. Тобто в законі України про поліцію в частині, де йдеться про допомогу Нацгвардії поліції, там цього немає. А в цьому законопроекті є такий момент, який дозволяє застосовувати силу – бити кийками людей, які скорочують мінімальну безпечну віддаль між протестувальниками та Нацгвардією.

Тобто йдеться не про явне правопорушення, а перетин якоїсь невидимої межі. Невидиму межу навіть не оголошують, але навіть якби вона була, все одно це дуже широке поле для зловживань. Тому що потім ніхто не зможе довести, зокрема у суді, що не перетинав цю межу. Люди будуть побиті і нацгвардійці будуть розповідати, що ця межа була перетнута, а побиті люди – що ні», – пояснює правозахисник.

У запропонованих змінах до законодавства, цю «невидиму межу» зможе визначати керівник нацгвардійців. Чітко визначених меж нема.

Песимічтичні прогнози

«Суть в іншому – що це певне ноу-хау в законодавстві. У нинішньому законодавстві чітко зазначено, що можна застосувати силу у разі, якщо людина явно збирається вчинити кримінальне правопорушення. А просто перетинати якусь невидиму межу – ці зловживання приведуть до того, що вони розв’яжуть нацгвардійцям руки у плані застосування сили. Потім це пояснюватимуть, що Нацгвардія діяла у межах закону», – пояснює Михайло Лебідь.

Відтак на сьогодні склалася така ситуація, що є низка заяв правозахисників та експертів, які закликають не ухвалювати законопроект 6556.

«Є заяви про те, що законопроект шкідливий і небезпечний. Але нічого не відбулося. Ми розуміємо, якщо все відбуватиметься так, як відбувається, то ми програємо і законопроект пройде перше читання. Тобто очевидно, що ми повинні зробити все, щоб не було першого читання у парламенті. Депутати мають зрозуміти, що це зло непотрібне. Тому правозахисники зараз можуть привернути за допомогою мас-медіа якнайбільшої уваги до цього питання. Ось такі наразі песимістичні прогнози», – резюмував правозахисник.

Оксана ДУДАР