Чому Україну перетворюють з суб'єкта на об'єкт міжнародної політики. Політогляд тижня

Як політичні гравці намагаються диктувати Україні свої умови, та чим загрожує «Самовизначення для Закарпаття», читайте у політичному огляді тижня.
Парламентська асамблея Ради Європи
Україну і далі утверджують об’єктом міжнародної політики. І роблять це наші, здавалося б, надійні партнери на заході, які сповідують демократичні європейські цінності. Але тепер нам вказують не лише на те, як ми маємо себе поводити у зовнішніх зносинах, але й починають нам диктувати, якою повинна бути наша внутрішня політика.
Якщо заяви Президента Чеської Республіки Мілоша Земана про фактично завершену справу з анексією Криму Російською Федерацією, можна хоча б спробувати пояснити банальним страхом перед «європейською війною», то гарячі дебати в ПАРЄ стосовно нового українського закону про освіту, виглядають неприхованим втручанням членів Європейського Союзу – Угорщини і Румунії, у внутрішні справи незалежної держави, яка зовсім нещодавно стала асоційованим членом того ж таки Європейського Союзу.
Читайте також: #SorryUkraine: чехи влаштували флешмоб, щоб перепросити українців через слова Земана
В Європі реально не знають, як мають діяти по відношенню до Російської Федерації в кримському питанні, і такі заяви очільників європейських держав, як Земана, лише підтверджують цю тезу.

Виступ Порошенка у Раді Європи. Фото: прес-служба Президента України
Росія не приховує того, що анексувала Кримський півострів, і юридично це визнала у своєму законодавстві. Україна, навіть при всьому своєму бажанні визнати це, юридично цього не може зробити, адже це стане каталізатором сепаратиських рухів, як на сході, так і на заході нашої держави.
Європа на конфронтацію з Російською Федерацією не була і ніколи не буде готова, саме тому все обмежується висловлюваннями глибокого занепокоєння і введенням економічних санкцій, які, потрібно відверто визнати, мало турбують Путіна. Його більше турбують санкції, які введені Сполученими Штатами Америки, але і вони не здатні за нас вирішити ані питання з Кримом, ані залагодити військовий конфлікт на Донбасі.
Читайте також: Російську делегацію не пустили у США
Але покладатись лише на США, як єдину сторону, яка може вирішити за нас наші проблеми у відносинах з Росією, це вчергове підтвердити свій статус об’єкта міжнародної політики. Треба визнати і з сумом прийняти те, що уся наша зовнішня політика за чверть століття незалежності утверджувала Україну як другосортну державу. З нами всі звикли спілкуватись зверхньо і вказувати, що і як нам потрібно робити. І в той час, коли ми лише озирались на східного нашого сусіда, на західних кордонах з’явились «авторитарні демократи», які хочуть за нас писати нашу історію і наші внутрішні закони.
Почалось все з польської істерії навколо Бандери, Шухевича і УПА, а от тепер ця «імперська» хвороба перекинулась на Угорщину і Румунію, яких надзвичайно сильно схвилював наш новий закон «Про освіту». Схвилював так сильно, що тепер нам погрожують європейськими санкціями і крахом наших європейських прагнень. Заради цього навіть нинішнього тижня влаштували дебати в Парламентській асамблеї Ради Європи стосовно цього питання.
Читайте також: Каталонія і незалежність: наступний крок
Так, ніби в Європі немає більш важливих проблем, аніж та, якою мовою у нашій державі мають вчитись наші громадяни. Так, ніби це питання є більш важливим за події в Каталонії, які можуть поставити хрест на майбутньому Європейського Союзу, без якого, до речі, ті ж Польща, Румунія чи Угорщина були б приблизно на такому ж щаблі економічного розвитку, як і наша держава.

Лідер Каталонії в односторонньому порядку підписує декларацію про проголошення незалежності Каталонії
Фото: фото EPA/UPG
І якщо наша влада не витримає такий тиск, то в найближчі роки держава Україна просто приречена на розпад.
Ми врешті повинні навчитись відстоювати своє право на втілення такої внутрішньої політики, яку ми вважаємо за доцільне втілювати і не звертати увагу на усю цю істерію наших сусідів. Навіть, якщо ця істерія закріплюється у рішеннях таких інституцій, як ПАРЄ. Адже по-великому рахунку, ПАРЄ – це всього-на-всього консультативний орган, створений для міжпарламентської співпраці країн-членів Ради Європи.
Самовизначення для Закарпаття
Українська влада увесь цей тиждень була змушена присвятити відбиванням атак на зовнішній арені. Через інформаційні напади Уряду Угорщини усі навіть забули про особливий статус Донбасу і майбутнє переформатування АТО.
Але це і недивно, адже, якщо ми не переможемо у цьому протистоянні, то говорити про якісь серйозніші глобальні виклики для нашої держави більше не доведеться. Якщо держава Україна жорстко і категорично не зупинить проведення анонсованої угорським Міністерством закордонних справ акції «Самовизначення для Закарпаття», то в кращому випадку ми можемо отримати нову «українську Каталонію», а в гіршому – ще одну «народну республіку», але тепер уже на західному кордоні.
Читайте також: У боротьбі між «яструбами» і «голубами» у ПАРЄ перемогли «голуби», – політолог
І тут в першу чергу мала б оперативно спрацювати наша СБУ на Закарпатті щодо тієї неурядової угорської організації, яка формально виступила організатором такої акції. Щоб ми потім знову з подивом не довідувались про якихось неопізнаних озброєних зелених чоловічків з місцевої самооборони, які намагаються захистити місцевих угорців від україномовних бандерівців на території України.
Тим паче, що на 17 жовтня запланована загальноукраїнська акція протесту під назвою «Велика політична реформа». Акції, під час яких активісти та представники різних політичних сил (здебільшого ВО «Свобода» та «Самопомічі») вимагатимуть ухвалити законопроекти щодо зміни виборчих правил, обмеження депутатської недоторканності та створення антикорупційного суду, повинні відбутися в Києві під Верховною Радою України та у всіх обласних центрах під стінами обласних рад.
І попри правильні гасла і вимоги таких акцій, завершитись вони можуть зовсім не так, як планують собі організатори...
...Львівщина, яка уже навчена гірким досвідом того, як ніби-то мирна акція під стінами обласної ради може завершитись зовсім немирним її захопленням, перестрахувалася. Навіть двічі перестрахувалася.
Спочатку, депутати Львівської облради на сесії 10 жовтня випередили пікетувальників і прийняли уже таке звернення до Верховної Ради з вимогою розпочати ці три реформи, чим поставили в дуже незручне становище організаторів цієї акції. Адже, мало того, що пікетувальники прийдуть під порожні стіни обласної ради, так вони ще й прийдуть з вимогами, які обласні депутати уже прийняли і надіслали українським парламентарям (і тут тихенько звучать аплодисменти голові Львівської облради Ганущину, який на крайній сесії зняв усі дискусійні питання з порядку денного і закрив сесію).
Читайте також: СБУ підозрює «Автономний опір» у проведенні акцій на замовлення з РФ
Перестрахувалась також і місцева Служба безпеки України, яка нагрянула з обшуками до активістів місцевих ліворадикалів з «Автономного опору», звинувачуючи їх діях, спрямованих на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади, а також у посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України.
Дмитро ПОСИПАНКО,
політичний оглядач, спеціаліст, який займається комунікаціями, доступом до публічної інформації та демократією участі. Ведучий суспільно-політичної програми «Фракція» та перших телевізійних громадських обговорень «Право на вибір» на телеканалі «Перший Західний». Освіта: вища, магістр державного управління, випускник Національної школи публічної адміністрації у Варшаві. Хобі: політика, журналістика, піар і кінематографія про ці речі.
Усі матеріали автора читайте тут.
Ілюстрація: Ігор ДАНИЛИХА