На Львівщині дві компанії «ходили» разом на півтисячі тендерів

5923ee0a3b9ab-prozorro_1200

Журналісти та активісти виявили дві компанії, які узгоджували свої дії на 470 тендерах, аби не дати іншим фірмам можливості перемогти.

Про це під час прес-конференції, 31 жовтня, розповіла журналістка сайту «Наші гроші. Львів» Олександра Губицька. Дивись.info дізналася більше про ситуацію, а також розпитала експертів, як можна завадити зловмисникам втілювати такі та подібні схеми у життя.

У Львівській області чимало компаній вдаються до махлювання у системі публічних закупівель Prozorro заради власної вигоди. Найпоширенішими способами тут є участь у торгах споріднених компаній, заниження цінової пропозиції та подальше укладання додаткових договорів про підвищення ціни тощо. Утім деякі фірми вдаються і до інших методів, за рахунок чого інші учасники, які є більш добросовісними, просто не можуть виграти у тендері.

Так, у рамках антикорупційного проекту «Прозорі фінанси — успішні громади», журналісти сайту «Наші гроші. Львів» та активісти ГО «Центр громадського моніторингу та досліджень» виявили дві компанії у Львівському регіоні, які «ходили» на тендери разом і, таким чином, вбивали конкуренцію.

«На торги у процесі електронного аукціону є три раунди, коли організація може понизити свою цінову пропозицію для того, щоби виграти. Зрештою, перемагає  той, хто за результатами трьох раундів надасть найнижчу пропозицію. У двох змовників була домовленість: якщо на ці торги приходить третя організація, то один з них двох максимально протягом торгів мав понижувати свою цінову пропозицію, щоби за собою тягнути конкурента», — пояснює голова правління ГО «Центр громадського моніторингу та досліджень» Мирослав Сімка.

Так і чинили компанії ТОВ «Євро Фіш» та ПП «Галбізнес груп». Коли навесні відділ освіти Франківського району ЛМР оголосив про наміри закупити масло з очікуваною вартістю 1,2 млн грн, ці дві компанії подали свої пропозиції. «Євро Фіш» — за 944 тис. грн, а «Галбізнес Груп» – 1,2 млн грн. Окрім них на тендер подався ще один учасник — ФОП Романишин з ціною у 865 тис. грн.

Під час аукціону «Євро Фіш» впало в ціні до 649 тис. грн, а з ним знизив ціну і підприємець Романишин — до 696 тис. грн. Зрештою, «Євро Фіш» відмовилось підписувати договір, оскільки встановлена ним ціна за кілограм масла була значно нижче ринкової — 54 гривні.

Те саме зробив і ФОП Романишин. Відтак, договір уклали з «Галбізнес Груп» за 1,2 млн грн. Хоча, якби конкуренція була справедлива, масло обійшлося би відділу освіти у 865 тис. грн.

Ситуація повторилася і на літніх торгах Львівської обласної інфекційної клінічної лікарні, коли під час аукціону на 30% впав у ціні підприємець Ігор Ченька. Потім він написав комітетові, що «відмовляється постачати товар… у зв’язку з низькою ціною пропозиції».

«Галбізнес Груп», пишуть «Наші гроші. Львів», який своїм падінням на аукціоні провокував конкурента до зниження ціни, як завжди, стверджував, що допустив арифметичну помилку при формуванні ціни. Відтак, договір підписали з «Євро Фіш», який взагалі не знижував свою максимальну на торгах ціну.

«Показовими є випадки, коли третьої компанії не було і змовники заходили тільки вдвох. Тоді вони взагалі не конкурували і не понижували свої пропозиції», — каже Мирослав Сімка.

За словами Олександри Губицької, схема діяла так: одна фірма ставила ціну, наприклад, у 200 тисяч гривень, інша — у 100 тисяч. І якщо більше ніхто на торги не приходив, та, яка подала дешевшу пропозицію, знімала її з торгів і писала лист-відмову, у якому зазначала, що припустилася арифметичної помилки.

«Зрештою, виграв той, хто дорожчий, хто максимально міг потягнути кошти з бюджету», — підсумовує журналістка.

Так компанії працювали на відкритих торгах на закупівлю риби, які оголосив відділ освіти Личаківського району Львівської міської ради. Очікувана вартість закупівлі становила 1 млн 224 тис. грн.

«Галбізнес Груп», пишуть «Наші гроші. Львів», запропонувало ціну, наближену до максимальної, — 1,2 млн грн, а «Євро Фіш» значно нижчу — 803,6 тис. грн. На аукціоні пропозиції залишились незмінними, дорожчий «Галбізнес Груп» не зменшив ціну навіть на копійку.

Враховуючи, що на торги не прийшов ніхто, окрім них, то замовник, звичайно, підписує угоду з компанією, яка пропонує дешевшу пропозицію. Але раптом, коли доходить справа до підписання угоди, «найдешевша» компанія «Євро Фіш» відмовляється від підписання договору через… арифметичну помилку в розрахунку ціни.

Згідно з чиним законодавством, замовник змушений укласти угоду з наступним (за ціновою пропозицією) учасником. А в даному випадку — це єдиний другий учасник з найдорожчою ціною.

«Показовим є те, що дані організації практично не брали участь у торгах одна без одної. Завжди у парі. Окремо вони працювали, певно, у 5% випадків. Я думаю, що ці кілька відсотків, де вони разом не брали участь, забрало довигадування схеми», — каже Мирослав Сімка.

Читайте також: Як замовники і учасники закупівель крадуть бюджетні гроші

Він також зазначає, що ці дії є цілком законними з точки зору Закону «Про публічні закупівлі», однак вони повністю нівелюють конкуренцію.

«Євро Фіш» та «Галбізнес груп» не єдині компанії, які так чинили. Журналісти кажуть, що таких випадків десятки, але зазвичай фірми «ходять» парами по 10-15 разів, а випадок з цими компаніями — унікальний.

Про те, чи можливо змінити таку ситуацію, ІА Дивись.info розпитала самих розслідувачів.

Олександра Губицька:

«Треба збільшити кількість учасників. Якщо на торги приходить 10 учасників, махлювати стає важче. Деякі компанії-змовники, наприклад, які працюють у будівництві, пішли на Схід у Донецьк і Луганськ і там жодного разу не виграли. Все тому, що там на торгах кожна закупівля — це 10-15 учасників. Відтак, їх пропозиції до розгляду просто не доходили.

У нас дуже низький рівень участі бізнесу у публічних закупівлях, низький рівень довіри до влади. Але чим більше буде учасників, тим прозоріша буде конкуренція, вона зростатиме, а з цим будуть покращуватися ціни і послуги для бюджетних організацій.

Крім того, нам потрібно говорити з бізнесом, пояснювати йому умови участі, переваги тощо».

Мирослав Сімка:

«Західний регіон України є трохи унікальним у плані роботи з Prozorro. Тільки у нас є профільні організації, які професійно надають будь-які послуги, які хоче замовник — це юридичні консалтингові фірми. Ми не стверджуємо, що це кримінал. Але якщо вам потрібно зробити пакет документів для торгів, документацію замовнику і під цю документацію пропозицію торгів, якщо потрібно зробити документацію, пропозицію і ще знайти пропозицію конкурента на ці торги — це без проблем.

У нас є сфери закупівель, де тендерні комітети фактично стають атрофованими структурами, які не здатні без допомоги ззовні щось провести. Вони впевнені, що як тільки самі почнуть робити якийсь протокол, документацію, самі проводити закупівлю, то це стане крахом для них.

У чому особливість цих організацій? Вони за свою діяльність не несуть жодної відповідальності, а лише отримують кошти, за які платять, до речі, учасники торгів.

Ми створили штучне середовище, яке імітує конкуренцію, робить все умовно законно, але конкуренції як такої немає. Входження на ринок будь-якої сторонньої організації відсікається моментально. Чому? Бо потрібно, щоби були лояльні учасники, які заплатять за послуги цих організацій.

Свого часу, у 2008 році, у рішенні виконкому ЛМР було чітко написано, що замовники Львівської міськради не можуть залучати до проведення закупівель сторонні юридичні організації. Отримав кошти, створив тендерний комітет, несеш відповідальність за це і сам проводиш проект — ось так це діє. В інших сферах, на жаль, такого немає.

Потрібно змінювати цю систему. Ми у Міністерстві на профільних комісіях про це наголошували кілька разів. Але там навіть не розуміють, про що ми говоримо. У них немає таких проблем, але вони є у Західному регіоні.

Такі ситуації призводять до того, що на торги ходять тільки ті, хто ходив раніше, хто вже «втерся» у систему і розуміє, що таке бюджетна установа. Якщо ти цього не знаєш, то на ринок тобі зайти складно.

Зараз при Міністерстві підіймається питання, щоби не просто вносити дві організації, які порушили ті чи інші вимоги законодавства, у чорний список без права участі у торгах на три роки, а щоби ці обтяження також йшли на засновників і директора.  Адже в іншому випадку вони сьогодні потрапляють у чорний список Антимонопольного комітету, а вже завтра можуть створити нову компанію і вийти на торги».

Ганна БЕЛОВОЛЬЧЕНКО

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: