Російського кіно стало менше, бо український глядач вирішив не дивитись це, - Голова Держкіно

Ця стрічка, на думку не лише глядачів, а й експертів, стала справжнім показником того, що ми можемо творити якісний кінопродукт, який на часі. Загалом у 2017-му році світ побачили зо два десятки вражаючих робіт, частину коштів на виробництво яких виділило Держкіно.

 Як розповів журналістам Дивись.info Голова Державного агентства України з питань кіно Пилип Іллєнко, за обсягом фінансування цей рік для галузі став рекордним. А частка російського продукту суттєво зменшилася.

«По-перше, на ринку кінопрокату російських фільмів вже не багато і їх, насправді, стало значно, суттєво менше, на порядок менше, ніж було до Революції Гідності. Це, до речі, не результат там якоїсь адміністративної діяльності, це вибір українського глядача, який просто не хоче більше їх дивитися. А з іншого боку, у мене є така позиція, що я вважаю, скільки б грошей не виділялося на культуру загалом або на кіно, як найважливішу, можливо, частину культури, тому, що вона має найширші можливості по впливу на суспільну свідомість. Скільки б не виділили, все одно замало.

[dyvys_blockqoute text="На ринку кінопрокату російських фільмів вже не багато, це вибір українського глядача, який просто не хоче більше їх дивитися" author="Пилип Іллєнко"]

Але треба віддати належне, що обсяги фінансування суттєво зростають. І цей рік є рекордним за обсягом фінансування українського кінематографу. І сподіваюся, є вже підстави про це говорити, що наступний також буде рекордним. І загалом це дозволяє дійсно говорити про бурхливий розвиток виробництва фільмів в Україні. І перед нами, в цьому зв’язку, постають нові вже виклики – це доведення цих фільмів до глядача, вибудову системи якісної промоції українського кінематографу як в Україні, так і за межами України, що надзвичайно важливо. Тому що герметизуватися теж не потрібно. Ми конкуруємо в світовому контексті за ідеї, за технології, за широкі маси глядача. І Україна не такий вже й великий ринок, насправді. Є ринки значно більш потужніші. І ми маємо виходити зі своїм продуктом туди. І боротися у світовому контексті», - розповідає Голова Державного агентства України з питань кіно Пилип Іллєнко.

Читайте також: Фільм не про війну. Чи варто йти на «Кіборгів» у кіно?

 Іллєнко пояснює: варто розділяти фільми на телебаченні і кінопрокат. Адже кожен із цих напрямків має власні особливості. Однак і там, і там українське виробництво не просто зростає, а й стає україномовним.

«Це окремі історії – телебачення і кінопрокат. Дуже різна аудиторія, дуже різна ситуація. У прокаті майже немає російських фільмів, дуже мало їх вже. Вони вже не складають серйозну долю на ринку. Щодо телеканалів, то нові серіали російські, нові фільми просто заборонені до показу на цих каналах. Це рішення вже давно ухвалене і воно виконується.

[dyvys_blockqoute text="Доля вробленого в Україні продукту в ефірі українських каналів тільки за минулий рік зросла на 22%" author="Пилип Іллєнко"]

Заборонені будь-які російські фільми, які створені після 1991-го року і які пропагують державні органи країни-агресора чи каральні органи Радянського Союзу. Також заборонні фільми за участю осіб, які внесені до переліку, які  створюють загрозу національній безпеці. Тобто мені здається, що це достатньо ефективні забороняючі методи. Ми вже заборонили більше 630 російських фільмів і серіалів. Не тільки російських, але тих, що підпадають під ці норми і обмеження. І це привело до бурхливого зростання серіального виробництва в Україні.

Читайте також: «Серце мами Гонгадзе» — кіносповідь не для кожного

Доля вробленого в Україні продукту в ефірі українських каналів тільки за минулий рік зросла на 22%. І тепер завдяки ще введенню мовних квот на телебаченні, це приводить до того, що це серіальне виробництво стає ще й україномовним. Тобто це вже суто український продукт в українському культурному контексті і україномовний. І це, власне, те, що і треба було ввести. Частково ринковими методами, частково адміністративними. Можна сказати, що держава вже зробила дуже суттєві рухи у цьому напрямку. І це позитивно впливає», - зазначає Голова Державного агентства України з питань кіно.

відео: SuperUfd

І хоча українське кіно сьогодні активно розвивається, існує ряд проблем в підготовці фахівців, від яких залежить якість кінематографу та кіно галузь загалом.

«Україна, звичайно, може похвалитися кількістю талантів, кількістю людей, які сумлінно роблять цю справу, але це не знімає з порядку денного питання професійної фахової освіти. І, на жаль, кіно-освіта в Україні знаходиться в занедбаному стані. Кіно-освітній процес не забезпечений матеріально жодним чином. Тобто банально все відбувається в жахливих приміщеннях. Де немає жодних умов технічних, відсутня навчально-технічна база, відсутній доступ студентів до новітніх кінотехнологій », - додає Пилип Іллєнко.

Читайте також: «Межа»: фільм, у якому все має значення

За його словами, проблема з освітою стосується не лише головних учасників творення кіно – режисерів, операторів… Але і середньої ланки, яких практично ніхто не готує – освітлювачів, костюмерів, реквізиторів.

«Цих кіношних дуже спеціальних кінематографічних спеціальностей, їх сотні. Є люди, фах яких – імітація погодних ефектів, наприклад, в кадрі. І це дуже спеціальна професія. Вони практично всі є самоуки. Їх тому ніхто не вчив, їх тому вчила практика і знімальний майданчик. Але це несистемний підхід», - запевняє Іллєнко.

Читайте також: За перший вікенд фільм «Кіборги» подивилося понад 106 тисяч українських глядачів

На завершальне питання бесіди про кінематограф щодо того, чи має українське кіно майбутнє Голова Державного агентства України з питань кіно Пилип Іллєнко відповів: «Українське кіно вже в майбутньому».

Олег ГАЛІВ