дивись.info

Долар по 30 та ріст інфляції: як житимуть українці за бюджетом 2018 року

Долар по 30 та ріст інфляції: як житимуть українці за бюджетом 2018 року
Фото ілюстративне. Джерело: Економіка - Карпатський об'єктив

Колонка політолога Андрія Ткачука.

Державний бюджет на 2018 рік прем’єр Володимир Гройсман назвав «бюджетом розвитку», та чи є це розвиток для простих українців? Насправді, у бюджеті на рік влада забула про найбільш незахищених – бюджетників.

Та сказати, що влада повністю забула про бюджетників – не можна. Адже депутати та держслужбовці – це також бюджетники. А їхнє забезпечення суттєво зросте у 2018 році. Про це ми писали в нашій попередній колонці.

 

Головна проблема бюджету 2018 року – це відсутність реального  доходу. Очевидно, що країна має жити на ті гроші, які заробила. Проте влада вирішила витратити наступного року понад 988 млрд грн. Правда, цих грошей немає… У 2017 році державну казну надійшов 771 млрд грн. Всього ж дохідна частина бюджету 2018 року, яку запланував уряд, складає 913 млрд.

Так чи інакше не вистачає, як мінімум, 75 млрд грн для реалізації держбюджету 2018 року.

Питання просте: де взяти гроші? І відразу розчарую: уряд з провладними депутатами вирішив не розвивати економіку, а чекати гроші від НБУ. А що це означає? Нацбанк вмикає друкарський верстат. Додрукувавши валюту НБУ її ще більше знецінить. Тому уряд і заклав середню вартість гривні по відношенню до долара на рівні 30,1 грн за один «зелений».

Читайте також: Що НЕ змінилося після Революції Гідності

Відповідно зросте й інфляція. Офіційно уряд визнав та заклав підняття інфляції до 9%, проте зважаючи на вище перераховане, економісти визнають, що реальний рівень інфляції може підскочити до 14%, а отож і гривня падатиме, і  ціни зростатимуть. І все б нічого, та від цього програємо в першу чергу ми, прості українці.

Найбільше не поталанить пенсіонерам. Депутати підтримали пенсійну реформу Гройсмана, яка встановлює нові правила гри для виходу на пенсію. З 2018 року страховий стаж підвищиться з 15 років до 25 років. Тобто з 1 січня у 60 років на пенсію можна буде вийти за наявності страхового стажу щонайменше 25 років, у 63-річному віці — за наявності стажу 15-25 років. Це зроблено для того, аби скоротити кількість пенсіонерів, адже в бюджеті не вистачає грошей на Пенсійний фонд. І навіть скоротивши кількість пенсіонерів, грошей не вистачить. Тому уряд заклав ріст мінімальної пенсії протягом року відповідно доросту інфляції. Починаємо рік ми з мінімалки в 1373 грн і поступово пенсія зросте на 9%. Але лише під кінець року, саме з 1 грудня 2018 мінімальна пенсія складатиме 1497 грн. Очевидно, що ціни зростатимуть швидше, тому падіння гривні та інфляція просто з’їдять пенсію.

Таку ж схему провернули і з прожитковим мінімумом. З 1 січня прожитковий мінімум залишиться на рівні 1700 грн, підняли його на 73 грн, і поступово до кінця року піднімуть до 1853 грн, з того самого 1 грудня.

І просто емоційна ремарка: копійки, які з барського плеча влада дарує українцям, розтягують на цілий рік. А видатки на уряд, президента та зарплати депутатів, які зросли з 17,5 тис до понад 50 тис. грн, піднімають одразу.

Читайте також: «Рюкзаки Авакова» вкотре довели, що нам потрібний Антикорупційний суд

Тепер студенти. От їх влада обділила найбільше.

До 2017 року стипендію отримували близько 70% студентів-бюджетників. Після першого етапу «реформи» ця цифра скоротилася до 40-45%, а вже в 2020 році уряд планує виплачувати стипендію лише 15% студентів. Цей процес триває, і у бюджеті на 2018 рік уряд знову скорочує видатки на виплату академічних стипендій. На рік закладено 3,1 млрд грн, це на 20% менше, ніж у 2017 році.

На понад 300 млн скорочують видатки на соціальні стипендії (стипендії для пільговиків): з 992 млн грн у 2017 році до 631,6 млн грн у 2018 році.

Проте Гройсман піариться навіть на цьому, адже зовсім нещодавно очільник уряду заявив, що для студентів підняли мінімальну стипендію. Так, але стипендіатів скоротили ще більше – ось така проста схема.

Ще один важливий аспект – субсидії.

Влада закладає більше грошей на субсидії порівняно з минулим роком, 71 млрд в 2018 році, в порівняння з 62 млрд 2017 року. Проте, за даними Мінсоцполітики, зросте і кількість субсидій для громадян.

Але головне: монетизації знову не буде. Для чого монетизовувати субсидії?  Зараз кошти, які виділяються на субсидії відразу з казни направляються в енергокомпанії, люди не думають про те, скільки витрачають енергії, адже грошей не відчувають. Монетизація потрібна для того, аби кожен громадянин, який має субсидію, отримав виділені на нього гроші «на руки». Таким чином людина зможе економити кошти. Та це не цікаво власникам енергокомпаній, які зараз зосереджені у руках кількох олігархів: Ахметова, Григоришина, Коломойського, Суркіса та Фірташа, адже вони недоотримають суттєву частку свого доходу.

Читайте також: «Слуга народу» як старт президентської кампанії Зеленського

Попередньо виграють у бюджеті на 2018 рік вчителі та медики.

На підвищення зарплати вчителям держава закладає 6,684 млрд грн. Це означає, що зарплата вчителів зросте на 25%. Згідно із законом «Про освіту», з моменту його підписання, мінімальний посадовий оклад педагога повинен становити 9 600 грн, а з 2018 року — 11 169 грн. В бюджеті ці гроші є. І зовсім скоро ми побачимо, чи направду зросли доходу вчителів.

Медики. З 2018 року починає діяти медична реформа, і вже з липня, за даними уряду, медики зможуть це відчути. Згідно із розрахунками медреформи, вже до 2020 року медики первинної ланки (сімейні лікарі, терапевти, педіатри і тд.) зможуть розраховувати на вражаючі 20 тис грн в місяць. І відчути зростання зарплати медики мають вже з кінця 2018 року, адже гроші на це є. На медицину виділено 83 млрд грн у 2018 році. Та знову ж таки: гроші є, механізм є, та лишилося побачити, чи все запрацює.

Бюджетом розвитку головний кошторис став для представників влади. На них справді суттєво виросли видатки. Так, є позитивні зміни, які планують здійснити у 2018 році. До того ж, ми вже звикли до гучних обіцянок, та є один важливий нюанс: з виконаннями цих обіцянок важко.

«Рюкзаки Авакова» вкотре довели, що нам потрібний Антикорупційний суд

Андрій ТКАЧУК,
Політолог, журналіст, громадський активіст
Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Загрузка...