Резиденція князя Лева та стародавні поховання: що знаходили львівські археологи у 2017 році (фото)

IMG_7808

2017 рік виявився нетрадиційним для львівських археологів.

Цьогоріч львівські археологи знайшли небагато артефактів, проте під час розкопок отримали багато цінної наукової інформації для історичного розвитку міста.

Про це сьогодні, 20 грудня, під час прес-конференції розповів директор Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України Олег Осаульчук, передає ІА Дивись.info.

За словами Олега Осаульчука, з початку року археологічна служба проводила дослідження на кількох ділянках.

«Вперше в історії Льова ми розпочали дослідження на території парку Високого замку та Низького замку. Високий замок ми досліджували в рамках канатної дороги, проект цей ще триває. Ці території мають надзвичайно важливе значення для міста як осередки князівської влади. Проте ми не маємо достовірної інформації про зародження цих обох замків і розвиток тих оборонних укріпленнях. Є архівні матеріали, але вони скоріше заплутують, ніж дають цілісну картину.

Читайте також: Час в археології – дуже відносна річ, – Євген Ткач (інтерв’ю) 

Ще один цікавий проект — розкопки перед університетом Івана Франка, де планують збудувати підземний паркінг. Дослідження на площі Звенигородської тривають з перервами з 2012 року. Площа цікава тим, що входила в давньоруське передмістя княжого Львова.

Досить цікаві дослідження були біля церкви св. Миколая, яка дала неочікувані результати, до сьогодні вона фігурували як найдавніша давньоруська споруда Львова», - розповів Олег Осаульчук.

Читайте також: Резиденція князя Лева: що знайшли археологи у центрі Львова (фоторепортаж) 

Також Олег Осаульчук заявив, що археологи стикнулися з кризою пам'яткоохоронної справи у Львові.

«Археологи з’являються на будівельних майданчиках не завдяки діяльності пам’яткоохоронців та міських управлінь, які відповідають за надання відповідних дозволів, а завдяки власній ініціативі, щоби зберегти нашу культурну спадщину».

Він додав, що історико-архітектурний опорний план міста розробляють, не залучивши до цієї роботи археологів.

[dyvys_blockqoute text="Вперше в історії Льова ми розпочали дослідження на території парку Високого замку та Низького замку" author="Олег Осаульчук"]

«Місто розробляє новий історико-архітектурний опорний план, який працюватиме для реалізації містобудівних прагнень міськради протягом 5-10 років. Археологів до цього не долучили. Мені дуже дивно, як вони збираються зробити цей історико-архітектурний план без археологічної інформації», - додав Осаульчук

За словами Осаульчука, наступний рік для археологів не буде надто насичений в польовому плані.

«2017 рік виявився нетрадиційним для археологів. Накопано мало знахідок, але виявлено масив цікавої інформації, вивчення якої займе не рік часу. Загалом наступний рік не буде надто насичений в польовому плані. Тим не менше, робота для львівських археологів не зникає, ми маємо в першу чергу порозумітися з адміністрацією пам'яткоохоронних органів в плані розробки програми археологічних досліджень на території Львова і програми забезпечення археологічної спадщини Львова від непродуманих руйнувань», - зазначив Осаульчук.

Які розкопки проводили і що знайшли львівські археологи в 2017 році

Розкопки на території парку Високий замок

Дослідження на території парку Високий замок відбувались на замовлення ЛКП «Зелений Львів» на кількох ділянках, які планують відвести під будівництво канатної дороги.

В ході досліджень було закладено 7 траншей загальною площею 50 м2. Три з них розплановані на нижній оглядовій терасі. Кількома траншеями було підтверджено факт відсутності культурного шару, до якого спричинились роботи по насипанню копця.

[dyvys_blockqoute text="Археологи з’являються на будівельних майданчиках не завдяки діяльності пам’яткоохоронців та міських управлінь, які відповідають за надання відповідних дозволів, а завдяки власній ініціативі, щоби зберегти нашу культурну спадщину" author="Олег Осаульчук"]

В одній з траншей, закладеній на північному схилі копця, простежено збережений культурний шар. У ньому виявили фрагменти керамічного посуду ХІІІ ст. Також вдалось натрапити на кілька уламків ліпної кераміки, що датуються періодом енеоліту.

Цікаві результати були здобуті в траншеї, закладеній при південно-західній стороні копця, неподалік місця де раніше стояв лев Лоренцовича. Тут вперше археологічно було виявлено фрагмент цегляної стіни, ймовірно, від захаби (в’їзної частини) замку. За параметрами цегли, а це 13 х 8 см можемо говорити, що це мур XIV століття. Найраніші матеріали представлені княжою добою - ХІІІ ст. Також встановлено залягання недослідженого культурного шару починаючи від відмітки -2,5 м.

Дослідження на площі Звенигородській,3 у Львові

Площа Звенигородська є однією із найстаріших і одночасно найменших та найбільш затишних львівських площ. Її утворення і розвиток були, очевидно, тісно пов’язані з побудовою неподалік у ХІІІ ст. спочатку дерев’яного, а потім мурованого у романському стилі костелу з оригінальною посвятою Матері Божій Сніжній.

Розташована вона поруч із площами Князя Ярослава Осмомисла та Старий Ринок, вулицею Богдана Хмельницького, поруч з теренами, де, за найновішими археологічними даними, існувало слов’янське поселення з розвиненими ремеслами, яке стало, очевидно, зародком майбутнього княжого міста. Тож не дивно, що археологічні роботи тут дали цікаві результати.

Перші досідження на площі Звенигородській провели ще у 2013 році. Тоді під час археологічного нагляду за будівництвом закладу громадського харчування на площі Звенигородській,4 археологи на невеликій ділянці посеред решток забудови XVI-XIX ст. розкопали три дерев’яні конструкції: колодязь ХІХ ст; дерев’яний водогін цього ж часу; та колодязь XVII–XVIII ст. Серед розмаїття типових для міста знахідок найцікавішою була колекція великих (до 34 см в діаметрі) полив’яних поліхромних мисок, іноді з сюжетним орнаментом.

Нагода продовжити дослідження трапилась у 2017 році. Під час робіт на пл. Звенигородській,3 було закладено три розкопи загальною площею 36 м2 і вдалось виявити 8 археологічних об’єктів - водозбірники, господарські ями тощо, а також значну кількість рухомого археологічного матеріалу, найдавніший з якого датується ХІІІ ст.

Матеріал ХІІІ ст, здебільшого це уламки керамічних форм, траплявся і під час досліджень на сусідній ділянці 2013 року. Ці знахідки ще раз підтверджують теорію про початки Львова саме з території цього передмістя.

Дослідження на території Низького замку

Перша згадка про Низький замок датується 1292 роком. Замок був побудований князем Левом, сином Данила Галицького, в 1270-х роках, і згодом саме сюди перенесли княжий двір з Високого замку.

З історичних джерел відомо, що Низький замок спершу був дерев’яний, а потім його збудували з каменя і цегли. Він мав власні мури і вежі, рови і вали. Всередині був палац, каплиця Святої Катерини з дерев’яною дзвіницею і житлом пароха, судові та архівні приміщення, в’язниця.

Спершу пожежа 1565 року, а пізніше і постійна волога від ріки, суттєво знищили замок. На початку XIX ст замок перестає існувати.  Сьогодні тут працює мистецький ринок «Вернісаж».

Через брак архівних матеріалів та археологічних досліджень цієї території, нині дослідники мають обмаль інформації про зовнішній вигляд та точне розміщення замку. Розкопки стали першою спробою заглянути в історію ділянки, де колись стояв замок князя Лева. Дослідження відбулись на замовлення управління охорони історичного середовища Львівської міської ради.

З метою простежити стан збереження пам’ятки в західній частині площі  було закладено траншею і шурф загальною площею 26,5 м2. У результаті зафіксовано фрагменти мурів, два з яких пов’язані з Низьким замком, решта ж – залишки будинку ХІХ ст. Серед найцікавіших з наукового погляду знахідок – уламки керамічного посуду ХІІІ ст.

Через малу площу цьогорічні дослідження дали небагато наукової інформації, однак дали розуміння, що у майбутньому археологів очікують дуже складні умови досліджень. Вже наступного року разом з архітекторами планується розробити план досліджень території Низького замку.

Дослідження під час реставрації церкви св. Миколая

Археологічні дослідження на прицерковній території відбувалися в рамках проведення реставраційних робіт храму. Зокрема, тут облаштовують водовідведення, що має запобігти замоканню фундаментів.

Під час досліджень було закладено вісім шурфів, з них сім – в місцях колодязів для водовідведення та один безпосередньо при самому храмі, поблизу входу. У ході археологічних робіт встановлено, що пам’ятка не зберегла свого первісного вигляду, від храму XIII-XIV ст, ймовірно, збереглися тільки фрагменти фундаментів.

На ділянці зафіксовано понад шістдесят поховань, півсотні з яких виявлено під час нагляду за земляними роботами зі спорудження підпірної стінки схилу на схід від церкви. Більшість з них датуються ХVІ-ХVІІІ ст, а окремі – ХІV-ХV ст. Покійники лежали орієнтовані головами на захід, переважна більшість поховань – безінвентарні. Матеріал (намистини, хрестик та перстень) виявлено лише у трьох похованнях. Після антропологічних досліджень усі рештки перепоховали на прицерковній території.

Дослідження на площі перед ЛНУ ім. І.Франка

Археологічні дослідження стали частиною передпроектних робіт перед реконструкцією площі та будівництвом тут підземного паркінгу. Метою досліджень була експертиза ділянки на предмет наявності об’єктів культурної спадщини. Для цього було відкрито площу у 83 м2.

Площа протягом багатьох століть була малозаселеною територією. Єдина споруда, яку було виявлено, — будівля прямокутної форми XVIIІ ст з кам’яним фундаментом і дерев’яними стінами. Її приблизні розміри — 4 х 5 метрів. За результатами досліджень вдалось з’ясувати, що культурний шар лише у деяких частинах ділянки сягає до 2 метрів.

Найцікавіша знахідка — відрізок керамічного водогону XIX ст. У той час у Львові вже масово використовували дерев’яні та металеві водогони. Керамічним водогоном у Львові користувались лише короткий проміжок часу у XV ст, відмовившись від нього через ненадійність. Знахідка поблизу університету — перший відомий керамічний водогін XIX ст на території Львова. Діаметр труби — 0,12 м. Його особливістю є те, що внутрішня частина покрита поливою. Водопровід був скерований від входу до парку Франка у напрямку університету. Ймовірно, використовувався у парковому господарстві.

Під час досліджень також виявили фрагменти керамічного посуду ХVIII–XIX ст: горщиків, глеків, тарілок, глибоких мисок, сковорідок на ніжках. Серед інших знахідок — уламки фаянсового посуду, фрагменти пляшок, тютюнові люльки, поодинокі монети, кулі, мідні ґудзики.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: