дивись.info

Піротехніка у Львові: чи продовжувати заборону на феєрверки і петарди (опитування)

Піротехніка у Львові: чи продовжувати заборону на феєрверки і петарди (опитування)
Фото ілюстративне. Джерело: Волинські Новини

У новорічну ніч у Львові не обійшлося без святкових вибухів: подекуди було чутно і видно, як люди запускали салюти і гриміли петардами. Про те, чи будуть покарані порушники і чи потрібна заборона на піротехніку у місті, — у матеріалі Дивись.info.

У Львові з грудня 2015 року діє ухвала «Про заборону використання та реалізації феєрверків, салютів і піротехнічних виробів». Утім, як показує практика, далеко не всі городяни чи то гості міста дотримуються її. Цього року з 1 по 3 січня на гарячу лінію «102» надійшло 48 повідомлень про застосування піротехнічних засобів, зокрема петард, на теренах Львова. А представники ГУ Нацполіції у Львівській області склали п’ять протоколів про використання піротехніки і направили їх до суду.

Чому з’явилася заборона

Вперше у Львові заборонили феєрверки, салюти й інші піротехнічні засоби тимчасово у липні 2014 року. Пізніше, у грудні 2015, вона почала діяти на постійній основі. Згідно з ухвалою, у місті забороняється не тільки застосування піротехніки, а й її реалізація. Запускати салюти й феєрверки не можна ані у загальноприйняті святкові дні, ані під час святкування днів народжень, весіль тощо у ресторанах.

В управлінні з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення ЛМР пояснюють це тим, що у святковий час стається найбільша кількість пожеж і травм, опіків від піротехніки. Крім того, звуки від піротехнічних засобів можуть несприятливо впливати на бійців АТО, які повернулися з фронту, та переселенців.

  • This field is for validation purposes and should be left unchanged.

«На жаль, коли людина купляє таке, вона не думає не тільки про свою безпеку, а й про безпеку інших. Цього року є приклади, коли постраждав і той, хто купив, й сторонні, — каже Віктор Іваницький, начальник управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення. — Є і моральна сторона. Це період війни, коли люди прийшли з фронту на відпочинок, лікування. Хто був там, розуміє, що реакція таких людей зовсім інша. І ми забуваємо про переселенців, про тих дітей, які приїжджають до нас на свята. Вони також страху набираються».

Віктор Іваницький, начальник управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення

Щодо реакції бійців АТО, погоджується і волонтер Валентин Середюк.

«У людей, які певний час знаходилися під вибухами, кулеметними чергами, спрацьовує на психологічному рівні певна реакція на ці дії. Тому використання піротехнічних засобів сьогодні є не те що недоцільним,це є аморальним. Це з мого досвіду спілкування з хлопцями», — додає волонтер.

Волонтер Валентин Середюк

«Вибухові» свята

З 1 по 3 січня 2018 року на гарячу лінію «102» надійшло 48 викликів від мешканців Львова про застосування піротехнічних засобів, в основному петард.

«Екіпаж поліції в обов’язковому порядку виїжджав, але люди, які дзвонили, не давали свідчень. Відтак, ми не змогли скласти жодного протоколу. А оскільки час між викликом і приїздом патрульних минув, то і петарди ніхто більше не підривав. Викликів про торгівлю піротехнікою не надходило», — каже командир взводу патрульної поліції Львівської області Олександр Савицький.

Утім, за словами правоохоронця, якщо порівнювати чергування у новорічну ніч у 2015 році і 2018, різниця очевидна — сьогодні люди стали підривати менше петард, салютів, феєрверків тощо. Його спостереження підтверджує і заступник начальника відділу дільничних офіцерів поліції ГУНП у Львівській області Дмитро Савицький.

Заступник начальника відділу дільничних офіцерів поліції ГУНП у Львівській області Дмитро Савицький

«Кількість таких правопорушень у нас з кожним роком зменшується. Якщо брати 2014 рік, то було 85 людей, у 2015 — 47, у 2016 — 29, а у 2017 — 26. Цього року маємо 5 таких правопорушень», — зазначає поліцейський.

Дмитро Савицький також зазначає, що є дивним те, що патрульні отримали 48 викликів, однак не склали жодного протоколу. Утім, Олександр Савицький переконує: людей не просто вмовити дати свідчення, адже часто сусіди не хочуть псувати стосунки між собою, а також вважають це «стукачництвом».

«Подзвонити на «102» громадянської відповідальності вистачило, а дати свідчення — ні. Це типова ситуація», — додає командир взводу.

Покарання для порушників

Віктор Іваницький, говорячи про ухвалу ЛМР, зазначає, що представники влади не мають впливу на її дотримання.

«Тут вступає в силу поліція, але у них також є проблеми з вирішенням цього питання. Я вважаю, що нам потрібно якимось чином це вирішувати. Поки що не скажу яким, але якимось потрібно. Зрештою, все залежить від самих людей», — зазначає начальник управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення.

Командир взводу патрульної поліції Львівської області Олександр Савицький каже, що поліцейські не можуть брати під арешт порушників, навіть якщо впіймали їх на гарячому, адже міру покарання визначає суд. Правоохоронці ж мають скласти протокол і направити його до суду. Щоправда покарання не є занадто суворим. Особу можуть притягти до відповідальності за кількома статтями. Зокрема — стаття 195-6 «Порушення порядку виробництва, зберігання, перевезення, торгівлі та використання піротехнічних засобів».

Командир взводу патрульної поліції Львівської області Олександр Савицький

«Якщо це вчинено вперше, передбачений штраф від 595 гривень до 1020 грн з конфіскацією піротехнічних засобів. Якщо вчинено повторно, то від 1020 до 1700 грн з конфіскацією, — пояснює Олександр Савицький. — Суд зобов’язаний розглядати такі справи протягом 2-3 місяців. Відповідно, суд приймає рішення про штраф і конфіскацію. Якщо це особа до 16 років, то до відповідальності притягаються її батьки. Якщо від 16 до 18, коли особа, як правило, не має самостійного заробітку і перебуває на утриманні батьків, суд має право закрити провадження по справі, по малозначності або передати справу на розгляд трудовому колективу чи навчальному закладу. А там хіба пальчиком насварять».

Якщо ж мова йде про ФОП або продавця, який реалізує цю продукцію, то суд накладає штраф з конфіскацією піротехніки. В Україні також діє стаття 160 — «Торгівля з рук у невстановлених місцях». Згідно з нею, порушник має сплатити штраф від 102 до 225 гривень, пояснює поліцейський.

«Таку справу може розглядати комісія при міській чи селищній раді. Відповідна комісія є при ЛМР, — додає правоохоронець. — І є стаття 182 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Якщо зафіксовано, що це петарда, через яку сталося порушення допустимого рівня шуму, можна так само притягнути до відповідальності. Поліція у такому випадку може приймати рішення на місці».

Самосуд чи дзвінок на «102»?

І у поліції, і у ЛМР, і представник волонтерів кажуть, що інколи люди можуть вдаватися до самосуду над тими, хто застосовує піротехніку сьогодні. Як правило, це стосується бійців АТО.

«Викорінити повністю цю проблему неможливо, але роботу потрібно продовжувати і знаходити винних, а не крайніх. Буває (ті, хто застосовують піротехніку, — авт.ред.), коли потрапляють на фронтовиків, останні самі розбираються. На жаль, це також може призвести, що АТОвців потім судитимуть», — каже Віктор Іваницький.

Замість того, аби чинити самосуд, мешканців закликають повідомляти про такі випадки на лінію «102». Олександр Савицький наголошує: жоден дзвінок не буде проігнорований чи забутий, адже усі вони записуються і зберігаються у базі.

«Не потрібно розбиратися самим. Ми закликаємо людей повідомляти нам. У нас дуже мало повідомлень щодо продажу заборонених піротехнічних засобів у заборонених місцях. Думаю, штраф, який загрожує, платити ніхтоо не схожу, а отже і бажаючих продавати чи підривати щось ставатиме менше», — додає правоохоронець.

Ганна БЕЛОВОЛЬЧЕНКО

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Загрузка...