дивись.info

«Кремлівська доповідь»: кому і чим загрожують санкції Вашингтона

«Кремлівська доповідь»: кому і чим загрожують санкції Вашингтона

Учора Міністерство фінансів США опублікувало перелік російських політиків і олігархів з найближчого оточення президента Володимиром Путіним – так звану «кремлівську доповідь». Вона стала стала продовженням закону про санкції, підписаного Дональдом Трампом у серпні 2017 року.

У документі міститься 210 імен – це 114 високопосадовців і керівників держкомпаній, а також 96 олігархів. Однак наразі документ не має юридичної сили. «Кремлівська доповідь» повинна пройти слухання у трьох комітетах в кожній з палат: у закордонних справах, фінансів і банківської діяльності. Після чого повинні послідувати конкретні кроки виконавчої або законодавчої влади.

Як розповів політолог Олексій Полтораков, наразі «кремлівська доповідь» – це інформаційна база осіб,відносили з якими є небажаними.

– Які шанси, що «кремлівський санкційний список» набере юридичної сили?

– «Кремлівська доповідь», ключовою частиною якої є, насамперед, «кремлівський санкційний список» є буквально за визначенням, радше, політичним, аніж правовим документом. Адже він сам по собі не передбачає жодних санкцій чи обмежень до осіб, що у нього включені. Тим більше, що «кремлівський санкційний список» не має за свою практичну мету суто правове (а тим більше кримінальне!) переслідування тих, хто потрапив до нього. Фактично цей список – своєрідна інформаційна база осіб, розвиток відносин з якими є небажаним/нерекомендованим американською владою. До того ж база багато в чому «оглядова» – складена доволі неоднозначно і навіть у чомусь поверхнево, враховуючи непросту внутрішньополітичну кон’юнктуру його формування та впровадження.

– Якщо, пройшовши слухання трьох комітетів, список таки буде ухвалений, які будуть його наслідки для найближчого оточення Путіна?

– Попередньо вбачається, що наслідки «кремлівського санкційного списку» носитимуть своєрідний дворівневий характер. По-перше, політико-репутаційні наслідки, що підривають міжнародно-статусний рівень персон, які потрапили до нього. Яскрава паралель – «допінговий скандал», який фактично поставив хрест на серйозній міжнародній кар’єрі ключових російських спортивних функціонерів. Співставною стане іміджево-репутаційна ситуація і для членів «кремлівського санкційного списку», які фактично стають персонами нон грата для серйозного міжнародно-політичного істеблішменту.

По-друге, економіко-фінансові наслідки, які, за попередніми даними, опосередковано конкретизуються в закритій частині документа. Насамперед це стосується додаткових серйозних ускладнень у поточному оперуванні банківсько-фінансовими активами (через їх потенційну «токсичність»), а в перспективі – навіть шляхи до поступового «заморожування», арешту чи конфіскації останніх.

– Наскільки ймовірно, що санкції подіють, і Кремль, наприклад, змінить свою політику щодо України, зокрема на Донбасі?

– В контексті нинішніх підходів Кремля до міжнародної політики практично будь-які поступки чи серйозні компроміси розцінюються ним як ознака слабкості. Відповідно, наразі Москва суб’єктивно/внутрішньо не готова до значущої зміни своєї політики по ключових міжнародних питаннях. Тим більше, що для Росії нинішній рік – рік чергового переобрання Володимира Путіна президентом, довкола якого дедалі активніше розкручується імідж «сильної руки», за допомогою якого «Росія підіймається з колін» і т.п. У зв’язку із цим Москва намагатиметься розігрувати донбаську карту по-максимуму, максимально сповільнюючи та затягуючи вирішення ситуації «стабільної нестабільності», маючи на меті отримати максимум оперативно-тактичних дивідендів із поточної ситуації.

– Чи пов’язаний новий санкційний список з тим, що Путін погодився на миротворців на Донбасі?

– Впровадження санкційного списку та просування теми миротворців на Донбасі взаємопов’язані, але, найімовірніше, паралельні процеси. Тим більше, що питання миротворців у своєму геостратегічному сенсі є скоріше оперативно-тактичним, орієнтованим на коротко та середньострокову перспективу. Тоді як «чорний список» Вашингтона – на перспективну середньо і довгострокову. Навіть якщо Москва так чи інакше погодиться на «миротворчий варіант» для Донбасу, ні сам список, ні репутаційні та інші похідні втрати для російської еліти нікуди не дінуться.

Нагадаємо, до «кремлівського санкційного списку» потрапив Михайло Фрідман – ініціатор створення фестивалю Alfa Jazz Fest у Львові.

Оксана ДУДАР

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама

Загрузка...

Реклама