дивись.info

Я би хотіла, щоб він був зовсім простою людиною, – мама Кузьми Скрябіна (інтерв’ю)

Я би хотіла, щоб він був зовсім простою людиною, – мама Кузьми Скрябіна (інтерв’ю)
фото: НТА

Третій рік без Кузьми… 2 лютого Україна вкотре згадує відомого українського виконавця, лідера гурту «Скрябін» Андрія Кузьменка. 

Згідно з офіційною версією МВС, життя артиста обірвалося 2 лютого 2015 року близько 8:20. Тоді Кузьма загинув у автокатастрофі біля села Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області, де його позашляховик зіткнувся з молоковозом ГАЗ-53.

Щоправда в Інтернеті українці висловлювали чимало версій щодо того, що це була не випадкова аварія, а замовне вбивство. Адже Кузьма відомий ще і тим, що не боявся критикувати владу і говорити правду вголос про українські реалії. Їм навіть присвячував пісні.

відео: Gazeta UA

На третій рік без Кузьми журналісти Дивись.info поспілкувалися з мамою музиканта Ольгою Кузьменко. Найцікавіше та найголовніше – далі.

Гурт «Скрябін»

«Ви розумієте, це закономірний процес, коли лідера немає у групі. Хто би там не був – лідер не змінився. Так було у світі скрізь – групи міняли свої назви, групи міняли направлення. І тоді група чи залишалася, чи розпадалася. Наша не розпалася, але особливого розквіту немає. Тому що не робляться нові композиції, вони просто грають ту програму, яку вони грали. Нове вони зробили «Вогонь і вода». Для них дуже цікаве аранжування зробив аранжувальник Святослава Вакарчука. До речі, він сказав, що це було зроблено в подарунок Кузьмі. Зроблено красиво. У гурті зараз фактично, так як колись вже казали, з самого початку, що мають бути два солісти. Це Андрійко підказав. До нього така прийшла думка – два солісти. І зараз воно так і виходить», – розповідає Ольга Кузьменко.

Поряд було багато людей 

«Ви знаєте, багато було людей. Підтримують завжди ті, котрі можуть підтримувати. Одні просто словом, другі тим, що зайдуть, треті тим, що вони тобі принесуть таблетку і подадуть склянку води. Людей було багато і вони нас підтримали. І фактично перший рік – це був такий стан, що кожен день мусіла бути якась людина в хаті. З ранку до вечора хтось обов’язково був. Я вже сміялася і називала їх хакерами своїми. Бо вони мене навчили користуватися Інтернетом. Я фактично не була в Інтернеті. Я не бачила Андрієвих висловлювань в Інтернеті, може, я була би вмішалася, може, я була би щось відсунула, якусь біду, руками. Відколи почалася війна – це було все приховано від мене. Дзвонить мені: «Я вислав дві машини мамцю». Хіба моментами я бачила, що він абсолютно змінився. Тобто тієї усмішки, що заходив і «Добрий день» і все навколо світилося – вже не було. Людина змінилася зовсім. Він настільки перейнявся тою бідою, тою війною, тим усім. Я чекала момент, коли він сяде на ту машину і я більше не побачу», – каже мама Кузьми.

Ольга Кузьменко переглядає світлини з Андрієм, джерело: НТА

Не музичними, а медичними стопами

«Дочка Кузьми не вдається до музики. Її мама – художник. То вона так і не художник, і не музикант. Вона у нас спробує татову лінію продовжити – стати лікарем. Вона зараз на 4 курсі медичного університету. Вона не співає. Вона і не хотіла ніколи пробувати себе. Вона така зовсім інша дівчинка. Вона з гумором, як тато її. Вона ніби така спокійна, якби мало говорить. Але коли ми вдвох, ми ж кожен рік їздимо то у Моршин – їздили воду пити моршинську десь до 8 класу, а тепер ми їздимо кожен рік у Трускавець. У маленькому готелі живемо, п’ємо водичку і проводимо тижні два-три. Вона дуже багато смішного бачить навколо. Вона часом мене може так насмішити, чисто як Андрій. У тому відношенні так, вона подібна на нього. Вона може знайти смішне там, де ніби й не бачиш нічого. Баба і Оля вона збирала до купи. То в неї Боля я весь час», – додає Ольга Кузьменко.

відео: Andrij Kuzmenko

Роль раннього періоду

«Я би хотіла, щоб він був зовсім простою людиною. Зовсім простою людиною. Добрим лікарем, я ж його туди і направляла. Оскільки все це було не так просто було тоді. Була корупція неймовірна у вищих навчальних закладах медичних. Ми починали у Львові – не пройшли, ми поїхали в Карелію. Ну та музика переросла в щось таке необхідне в ньому. В його творчості дуже важливий період ранній. Коли він займався самоосвітою так, що воно закрило все йому. У нього ж енергії було, як в тому живому сріблі. Це ж мій Андрій. Він ніколи не міг посидіти на місці. Він кудись біг, щось робив. А як заходив у студію – то вже була там така робота. Я би хотіла, щоб він був звичайною людиною. Щоб я мала сьогодні сина», – зізнається Ольга Михайлівна.

Мамині пісні Кузьми

«Ви знаєте, я навіть ніколи не пробувала піддавати йому якісь образи. Єдиний раз, коли були його композиції «Кораблі», «По-моєму, чувак, нас кинули» та інші, не перерахуєш. Я кажу «Андрійчик, напиши про любов. Чому обов’язково ти повинен весь час на вістрі бути?» І він написав «Червоні колготки», – зазначає мама Андрія.

відео: NonStop MusicTV

І наголошує: «Це була перша пісня про любов. Потім вже пішли композиції, там «Шампанські очі». Це Світлані були присвячені. До речі, дуже неприємно. Я зараз дуже не слухаю радіо. Мені дівчата переповідають мої знайомі. То там, то там: «А зараз прозвучить Pianoбой і його композиція «Шампанські очі». Яким чином? Як можна так називати? Це що – неграмотність чи журналісти не знають, чия це композиція? Потім прийде покоління, яке буде мало знати Андрія і буде Pianoбой і його композиція. Як це? Він ще довго буде її співати, тому що він фактично на цій композиції і зійшов на таку вершину, на якій він зараз є».

А от щодо того, чи мав у планах виконавець іти в політику Ольга Михайлівна відповідає твердо: «Ніколи. Ніколи. Це не його стезя. Йому пропонували і не раз, у нього ж різні були друзі. 2004 рік поставив крапку».

Спілкувався Олег ГАЛІВ

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.