Закон «Про освіту»: що про нього думають голова угорського товариства у Львові та експерт з освіти

Восени минулого року набрав чинності новий український закон «Про освіту». Норма закону щодо мови освіти, державної, викликала критику в деяких колах в Україні та за кордоном.

Після ухвалення українським парламентом 5 вересня нової редакції закону «Про освіту» представники угорської та румунської громад виступили на захист прав дітей у своїх школах щодо мови викладання у них та заявили, що цей закон дискримінує права нацменшин в Україні.

Наразі, згідно із законом, «мовна» стаття повноцінно має набути чинності у 2020 році.

ІА Дивись.info також намагалася розібратися із ситуацією, що склалася та поспілкувалася на цю тему із головою товариства угорської культури у Львові Габором Сарвашем та експертом з освіти Українського інституту майбутнього Миколою Скибою. 

Чи дискримінує права угорців цей закон

Голова товариства угорської культури у Львові Габор Сарваш:

- На мою думку, цей закон потребує коректури. Той статус, які мали угорці у мовному питанні, потрібно було б залишити і нічого не змінювати.

Я думаю, що закон наразі не мав би ввійти в силу в такій редакції, як він є. По-перше, потрібно дати якийсь перехідний період і по крайній мірі відтермінувати дію його введення. Так, і згідно з Конституцією України, ті права, які вже набуті людьми, не можуть зменшуватися. А вони можуть тільки розвиватися і покращуватися. А зараз йде в сторону погіршення...

Читайте також: Закон «Про освіту»: як відреагували російські ЗМІ

Експерт з освіти Українського інституту майбутнього Микола Скиба:

- Якщо брати суто букву закону, то йдеться лише про певне звуження наданих раніше прав. Тобто контроверсія є, але сказати, що це ставить нацменшини в загрозливе становище, чи несе якусь загрозу, порушує права та гідність, - такого немає.

По-перше, закон не має зворотної дії, і ті діти, які розпочали навчання, наприклад, минулого року чи кілька років тому, надалі навчатимуться за тими програмами, які були затверджені раніше. Тобто їм взагалі немає про що хвилюватися. А ті, хто прийде цього року в початкову школу, все одно навчатимуться мовами своєї меншини, - угорською, болгарською, румунською. Після цього закон передбачає перехід вже із базової школи, тобто з 4-5 класу.

Що зміниться та, які наслідки цього закону для нацменшин (угорців)?

Габор Сарваш:

- На мою думку, якщо до цього часу все було добре і угорська спільнота була такою ж активною в Україні, то чому зараз змінювати це, при чому в гіршу сторону. Більшість угорців хочуть, щоб їхні діти мали можливість навчатися рідною мовою, угорською. Оскільки, для угорців рідною мовою є не українська, а  - угорська. І все зводиться до цього.

Микола Скиба:

- Питання в тому, наскільки ці права були широкі. Власне, це питання зараз постало більше в політичній та соціальній площинах. Саме тому навколо цього є дуже багато резонансу. Це не стільки права, стільки настрої, очікування, позиції емоційні. Права як такі на рівні директивних розпоряджень, не порушили. Це рамковий закон, який не передбачає дуже прямої дії, тому що це закон, під який потрібно ухвалювати ще близько ста нормативно-правових актів.

Мовне питання: угорська мова в Україні та українська в Угорщині

Габор Сарваш:

- Всі угорці так само добре володіють українською мовою. А, хто хоче, то все одно змушений дуже добре знати українську. Якщо людина захоче, то може піти і удосконалювати мову у навчальних закладах, чи прогресувати в українському суспільстві. Тому, я тут не бачу жодної потреби було міняти цей стан.

Читайте також: Угорщина продовжує блокувати діалог щодо мовної статті Закону «Про освіту», – Гриневич

Микола Скиба:

- Говорити лише на основі закону я б не поспішав. З іншого боку, мовна стаття закону «Про освіту» у такому формулюванні була помилкою з боку українських парламентарів, політиків та урядовців. Не бажано зараз зачіпати це питання. По-перше, потрібно враховувати практику.

В Угорщині, до прикладу, немає шкіл із українською мовою навчання, а в Польщі і в Румунії є. Для України це питання навряд чи щось вирішує, тому що ми не залучимо на свій бік етнічних угорців чи румун, які проживають на території України, а тільки налаштуємо їх проти себе. Якщо ми хочемо їх інтегрувати в український соціум, треба створювати ситуацію, коли престиж української мови зростає і створюється в Україні більше можливостей для працевлаштування, наприклад, між Угорщиною це питання розв’язується не мовним законом, а - шляхом розвитку економіки, підтримки підприємництва і багатьма іншими речами.

Як не допустити конфлікту?

Габор Сарваш:

- Я думаю, що ситуація розвиватиметься наступним чином. Так чи інакше, Україна буде змушена підлаштуватися під вимоги європейської спільноти і цей закон, рано чи пізно, буде відмінений. Якщо не цим урядом, то наступним, який пройде на виборах. Звичайно, однією із вимог Венеціанської комісії було те, щоб сісти і вести переговори з угорською спільнотою, яка проживає на Закарпатті стосовно цього. Проте, коли запросили угорців на ці переговори, то питання ставилося так, що цей закон є фактом і потрібно із цього виходити. Ні, так не може бути. Для рівноцінного діалогу повинні бути рівноцінні позиції.

Читайте також: Україна та Угорщина домовилися напрацювати документ щодо закону про освіту

Микола Скиба:

- Я думаю, що уникнути конфліктів можна лише тоді, коли люди почнуть правильно комунікувати. Тобто, потрібно більше роз’яснювати та йти шляхом переговорів, створювати робочі групи, залучати працівників меншин до прописування відповідних положень закону.

Потрібно проводити такі консультації перед тим, як виноситься певний нормативно-правовий акт на публічне обговорення. Люди потребують людського ставлення і це найкращий спосіб зняти напругу. Так, треба їхати, розмовляти, спільно організовувати якісь локальні події, наприклад, на Закарпатті. Але це стосується й інших регіонів, де болгари та румуни проживають. Проводити події, консультуватись, щоб вони відчували, що вони цікаві та потрібні на великій Україні.

Розмовляла Тетяна ЖИКАЛЯК