Експерти Львова розповіли, як протистояти російській пропаганді та інформаційній війні

eX7ck4R4q3PjLcDdbZkN7oKJsJMKPZouyH7IrZec

Днями у Львові відбулася дискусія, де провідні експерти Львова розповіли про методи боротьби із російською пропагандою в умовах інформаційної війни, яка гостро постала перед ЗМІ України.

Експерти розповіли про правила поводження в соцмережах, де інформація спотворюється Росією наймасовіше. ІА Дивись.info вибрала для Вас найцікавіше із їхньої дискусії.

Дезінформація та пропаганда

За словами директора відділу європейських проектів ГО «Інтерньюз-Україна» Володимира Ярмоленка, соцмережі - це сьогодні одне із основних джерел поширення дезінформації.

«Зокрема, в Твіттері функціонує понад 248 тисяч фейкових акаунтів. Але ж ми розуміємо, що соцмережі - це далеко не єдиний спосіб поширення дезіонформації, тому потрібно грамотно підходити до цього та ретельно перевіряти інформацію, яку нам подають в мережі Інтернет», - сказав Ярмоленко.

Своєю чергою, другий спікер дискусії, керівник програм нових медіа ГО «Інтерньюз-Україна» Віталій Мороз зазначив, що в першу чергу людям необхідно зрозуміти, що в епоху Інтернету та поширення горизонтальних зв’язків, будь-які централізовані зусилля протидії чогось є часто неуспішними.

[dyvys_blockqoute text="Потрібно ретельно перевіряти інформацію, яку нам подають в мережі Інтернет" author="Володимир Ярмоленко"]

«Україна повинна розуміти, що на цю тему потрібно говорити не тільки із ЄС та США, а із великими технологічними компаніями. До прикладу, був час, коли компанія Фейсбук навпроти новин, які були сумнівними, виставляв червоний прапорець, позначаючи, що ці новини є доволі сумнівними. Потім вони відмовилися від цього і залишати контент як і є», - розповів Віталій Мороз.

Як протидіяти фейковим новинам

До прикладу, пояснює Віталій Мороз, сьогодні ти блокуєш 20 сепаратиських сайтів, але завтра з'являється таких 20 нових. «І не виключено, що далі список цих сайтів може бути розширюватися. Тому тут ситуація доволі складною та потребує того, аби знайти спосіб як протидіяти фейковим новинам», - каже експерт.

Він розповів, що для громадського сектору з'явився такий термін як медіаграмотність, але й він дуже часто є неефективним, оскільки люди звикли вірити в те, що вже вірять.

[dyvys_blockqoute text="Люди звикли вірити в те, що вже вірять" author="Віталій Мороз"]

«Люди перебувають в своїх ополонках. Вони загнані в Фейсбук і отримують інформацію від своїх потенційних друзів, при чому часто не виходячи за межі своїх звичних ополонок. Прихильники так званих «ДНР» і «ЛНР» вони завжди залишатимуться в колі свого спілкування, прихильники державництва - в своїх колах», - вважає Мороз.

За його словами, є велика боротьба на рівні діалогу із технічними корпораціями, щоб вони змінювали свої алгоритми.

Читайте також: ТОП- 10 фейків російської пропаганди за тиждень

Експерт радить, щоб користувачі вирішували і були готові самостійно перевіряти інформацію та, водночас, розказувати в своїх замкнених просторах, своїм друзям, про це. Для перевірки є величезний інструментарій, тому активна спільнота не повинна чекати від когось, що їй підготують інформацію для сприйняття, а сама перевіряти її.

Боротися на законодавчому рівні? 

А як щодо того, щоб карати тих суб'єктів, які систематично поширюють дезінформацію? Експерти дійшли висновку та наголосили на тому, що насправді цей метод є неефективним. «Є інформація, що не може жодна урядова структура втручатися в свободу медіа і визначати, де фейк, а де ні. Якщо урядова структура цього не може робити, тоді за цим слідкувати повинно громадянське суспільство», - заявив пан Віталій.

«Тоді ті, хто поширює фейкову інформацію швидко втратять свою репутацію», - додав він.

На думку викладачки кафедри медіа комунікацій УКУ Вікторії Романюк, перш за все потрібно перевіряти інформацію. «Я не тільки представник УКУ, а вже три роки редагую видання «StopFake» і можу багато чого розповісти про цю специфіку. Передусім Україна повинна діяти системно, оскільки вже звучало питання медіаграмотності, і як ми позиціюємо себе в рамках цієї проблеми на Заході, як ми про це спілкуємось із західним світом та вирішуємо це питання на міжнародному та законодавчому рівнях.

«Я не виключаю законодавчий процес в цих діях. Постає питання, яким чином ми маємо себе в цих діях убезпечити в цих крайнощах, які можуть бути. Ці теми піднімаються в нас в Україні на рівні законодавства і от тут дійсно потрібно думати, яким чином маємо дійсно рухатися, щоби не загнати себе з одного кута інший», - вважає експертка.

Як не «попастися» на фейк

Водночас, керівниця Західноукраїнського представництва Міжнародного фонду «Відродження» Оксана Дащаківська схиляється до того, що такі методи не завжди ефективні. «Фейк пішов. Якщо користувачам попаде в стрічку, що це був фейк, то добре, а якщо ні, то воно так і буде. Ніхто не чекає насправді, чи буде якийсь експертний висновок щодо цієї, чи іншої інформації», - запевнила пані Оксана.

[dyvys_blockqoute text="Користувачі перетворюються на таких всеядних істот, які всі однаково постять будь-яку інформацію" author="Оксана Дащаківська"]

За її словами, для людей головне, що це атракційно та привабливо. «Користувачі перетворюються в таких всеядних істот, які всі однаково постять будь-яку інформацію, яка приваблива. На жаль, ніхто не чекає, чи буде якась перевірка, а головне розмістити та подати», - пояснює Дащаківська.

Читайте також: Підготовка російської агресії почалася 2012 року, — Парубій

Вона також звертає увагу на те, що під такими новинами коментарі переважно «ботівські».

«Тому, в першу чергу повинна бути сильна позиція громадянського суспільства. Насамперед, потрібно знімати цю всеядність та працювати із підлітками, школярами та із тим, аби вони мали умови формування аналізу для власного контенту», - додає Оксана Дащаківська.

На думку керівниці Західноукраїнського представництва Міжнародного фонду «Відродження», сьогодні дуже сильна загроза того, що кожен звик жити в своїй «бульбашці» і не побачить нічого поза нею.

«Було б дуже добре, щоб ті зміни, які потребують законодавчого регулювання, були ініційовані, напрацьовані саме громадянським суспільством. Адже нині люди вважаються більш нейтральними гравцями, аніж сама держава», - пояснила пані Оксана.

Російська пропаганда у Львові

Щодо Львова, то Оксана Ващаківська зауважила, що російський слід діє зовсім по-іншому, аніж це відбувається там десь в Україні.

[dyvys_blockqoute text="У Львові російська пропаганда діє зовсім по-іншому, аніж це відбувається там десь в Україні" author="Оксана Дащаківська"]

«Зокрема, у Львові ніхто так не говорить про заперечення незалежності України та про сепаратистів. Але тут час від часу виникають різні такі штуки: «а що в на роблять церкви Московського патріархату?». І чомусь на Сихові після цього горить церква...» - каже Дащаківська.

Читайте також: В ДСНС назвали попередню причину пожежі в храмі на Сихові

На її думку, ми мусимо працювати та діяти на випередження.

Тетяна ЖИКАЛЯК

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: