дивись.info

Прокурор Львівщини про «аферу століття», боротьбу з корупцією та розслідування махінацій на митниці (інтерв’ю)

Прокурор Львівщини про «аферу століття», боротьбу з корупцією та розслідування махінацій на митниці (інтерв’ю)

Юрій Квятківський очолює Львівську обласну прокуратуру от вже півтора роки. На цей період припало чимало резонансних розслідувань й судових справ – від замаху на бізнесмена Копитка й Грибовицької трагедії, до масштабних оборудок із нелегальним вивезенням бурштину.

Про те, як прокуратура розслідує ці справи, чому хочуть ініціювати законодавчі зміни та багато іншого говоримо із прокурором Львівщини Юрієм Квятківським.

Афера століття з комунальними приміщеннями у Львові

Прокуратура здійснює процесуальне керівництво у цій справі. На цей час чотирьом особам вже повідомлено про підозру, два провадження знаходяться на розглядах у судах. Слідство встановило, що з комунальної власності міської ради незаконно вибуло 27 об’єктів. Схему організували декілька мешканців Львівщини, які на непідконтрольній Україні території підшукали трьох осіб, жителів Луганської області, та уклали з ними договори купівлі-продажу. Усе це оформив нотаріус, який на той час був невиліковно хворий і уже помер. Після цього, організатори перепродали комунвласність.

Розповім про судовий розгляд по одному приміщенню. Одна особа вийшла під заставу. Йдеться про мешканця Луганщини, який тимчасово проживав у Києві. Коли він дав покази, то зізнався, що погодився на аферу за грошову винагороду, але потім відмовився від своїх слів і більше не дає свідчень. Суд обрав для нього запобіжний захід у вигляді арешту із можливістю внесення 240 тис грн застави, яку за нього сплатили.

Є і інша ситуація, набагато цікавіша. На особу (теж з Луганщини) оформили 8 об’єктів комунальної власності. Загальна вартість цих приміщень – 33 млн грн. Ми звернулись до суду, цю людину арештували. Галицький суд призначив 1 984 000 грн застави. Після цього адвокати подали апеляцію і Апеляційний суд зменшив її розмір до 480 тис. Відтак, особу звільнено з місць тимчасового ув’язнення. Стосовно вказаної особи до Сихівського районного суду м.Львова скеровано обвинувальний акт.

Маємо ще декілька об’єктів комунальної власності, де особа встановлена, але не затримана. Чоловіку повідомлено про підозру і оголошено у розшук. Також встановлений ще один громадянин, мешканець Львівщини, на якого оформлене одне приміщення. Він зник з місця проживання і на сьогодні теж перебуває у розшуку.

Крім цього, встановлена група осіб, члени якої звертались до нотаріуса та подавали фіктивні документи про право власності на нерухомість. Як правило, це були фальшиві копії рішень Галицької райдержадміністрації, які датовані ще 90-ми роками. На підставі цих документів нотаріус реєстрував право власності на зловмисників. Після цього, порушники продавали майно, розподіляли на менші частки, вносили в статути юридичних осіб.

Частину приміщень ми вже повернули у комунальну власність Львова, частина справ ще у судах

Зазначу, що від двох фігуранток на прокуратуру постійно надходять скарги. Вони намагаються довести, що є добросовісними набувачами, але довести походження коштів для придбання цих приміщень не можуть. Водночас, прокуратура не дає їм можливості користуватись об’єктами.

Варто сказати, що частину приміщень ми вже повернули у комунальну власність, частина справ ще у судах. У деяких випадках міськрада сама виявила схеми та заявила клопотання. Йшлося про одне приміщення, потім – про 200 об’єктів. Ми зробили звірку і вивели остаточну цифру.

Також є і інші схеми. Наприклад, група осіб підробила документи на 9 об’єктів. Під час розслідування ми встановили особу нотаріуса, за допомогою якого усе це відбувалось. За цим фактом триває розслідування, тому не можу повідомити більше подробиць.

Що стосується заяви міськради, то йдеться тільки про одне приміщення. Усі інші ми встановили – це приміщення і земельні ділянки. По кількох об’єктах вже зареєстровані кримінальні провадження, ще по декількох фактах ми дозбируємо інформацію. Тобто міська рада ще не знає, що у неї вкрали кілька об’єктів.

Розслідування корупційних справ

За минулий рік ми скерували до суду 112 кримінальних проваджень, пов’язаних із корупцією, це на 40 проваджень більше, ніж у 2016 році. Є категорії осіб, щодо яких ми скерували справи до суду. Це адвокати (2 осіб), помічники суддів (1 особа), посадовці зі сфери охорони здоров’я (11 осіб), освіти (12 осіб), сільські голови (4 осіб), є працівники ДФС (1 особа), Львівобленерго (1 особа), Львівгазу (1 особа), ЛМР (3 особи). У цьому переліку є ще міграційна служба та навіть працівник прокуратури. Тобто не можна сказати, що ми працюємо лише по одному напрямку.

За минулий рік ми скерували до суду 112 кримінальних проваджень, пов’язаних із корупцією, це на 40 проваджень більше, ніж у 2016 році

З цих 112 проваджень, скерованих до суду, 40 стосуються правоохоронців: 21 працівник Нацполіції, 1 працівник прокуратури, 1 працівник  міграційної служби, 7 працівників лісової охорони, 5 працівників митних органів, 1 працівник ДСНС, 1 працівник фіскальної служби і 1 – пенітенціарної служби. В ході розслідування кримінальних проваджень зазначеної категорії встановлено збитків в сумі понад 21 мільйон.

При цьому, за 2017 рік судами винесено 54 вироки, тобто трохи менше половини усіх скерованих справ (але там ще був нерозглянутий залишок із минулих років). З цих 54 справ восьмеро осіб засуджені до реального терміну позбавлення волі, ці вироки вже набрали законної сили.

У 2018 році ми вже скерували до суду 30 справ, наприкінці року, очевидно, показник буде більший. З них лише чотири вже розглянуті в судах. І троє із них отримали реальний термін позбавлення волі, ці вироки теж набрали законної сили.

Резонансні ДТП

2017 року зареєстровано 2153 кримінальних проваджень. Це величезна цифра. Проте тут враховані усі ДТП, серед яких більша частина справ закривається через легкі тілесні ушкодження або їх відсутність. У цих випадках немає кримінальної відповідальності.

Окремо скажу про те, що всіх турбує – це смертельні ДТП. За минулий рік скоєно 365 дорожньо-транспортних пригод з тяжкими наслідками, у них загинуло 246 осіб (з урахуванням тих, хто померли в лікарні). Тобто кожен день у нас скоюється ДТП з тяжкими або смертельними наслідками. У прокуратурі зареєстровано 35 проваджень, де ДТП вчинена у стані алкогольного сп’яніння, 11 з яких призвели до двох і більше смертей.

Цього року за три місяці маємо зниження рівня ДТП. Про це свідчать цифри – зареєстровано 120 пригод, коли минулоріч у цей же період зафіксовано 217.

За три місяці скоєно 28 ДТП із тяжкими наслідками, коли минулого року було 31, тут різниця невелика. Зауважу, що найкритичніший час – це вересень і жовтень, коли щодня реєструємо по 2-3 ДТП, в яких гинуть люди.

За минулий рік скоєно 365 дорожньо-транспортних пригод з тяжкими наслідками, у них загинуло 246 осіб (з урахуванням тих, хто померли в лікарні). Тобто кожен день у нас скоюється ДТП з тяжкими або смертельними наслідками

Щодо судів, то за минулий рік маємо 177 вироків, тут статистика краща, ніж у питаннях корупції. Вироки є різні – хтось уклав угоду про примирення, хтось потрапив під амністію. До речі, під амністію можуть потрапити навіть ті особи, які визнали свою провину у вчиненні смертельної ДТП.

Якщо говорити статистикою, то з усіх справ було 7 угод про примирення, 81 особу засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі із звільненням від відбування покарання на підставі ст.75 КК України і встановленням випробувального терміну. З цих справ 20 осіб засуджено до позбавлення волі, а 42 особи звільнено від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році», 33 особи оштрафовано, 1 особу арештовано та 1 призначено покарання у вигляді виправних робіт. За 2018 рік маємо 47 вироків за ДТП. Із них п’ятеро осіб засуджено до позбавлення волі.

Якщо говорити про вирок у резонансній справі ДТП біля церкви Андрія у центрі Львова (пл. Соборна,3), то сьогодні закон передбачає такі умови як визнання провини, відшкодування, а також враховує ситуацію, у якій не завжди водій винен у вчиненні ДТП (бувають погані дорожні умови чи інше). У даному випадку суд врахував, що водій свою вину визнав повністю, вперше притягається до кримінальної відповідальності, відшкодував потерпілим матеріальну шкоду, є пенсіонером, бере активну участь у благодійній та волонтерській діяльності… Крім того, потерпілі самі звернулися до суду й просили суворо не карати чоловіка, тому його засуджено за ст.286 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 рік та на підставі ст.75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробувальним терміном на 2 роки.

Якби не були відшкодовані збитки чи потерпілі заявили клопотання про суворе покарання, то рішення могло бути іншим, але якщо вони примирилися, самі просили суд врахувати визнання провини й відшкодування, то є усі підстави прийняти м’яке рішення. І прокуратура з цим погодилася, бо суддя не вийшов за межі своїх повноважень.

Що робити для покращення статистики із ДТП в регіоні

Нещодавно з правоохоронцями проведено координаційну нараду, де надано оцінку ДТП. Ми постійно звертаємося до керівництва Нацполіції, аби вони прискорили повернення  нормативів, які працювали раніше, фото і відеофіксацію. Це буде одним зі стримуючих факторів. Сьогодні більшість ДТП трапляються через перевищення швидкості. Це зрозуміло, бо відремонтовані дороги.

Наприклад, така ситуація відстежується у Самборі, де нова дорога. Там зросла кількість ДТП. Ми говорили з працівниками поліції про те, що у місцях концентрації аварій треба ставити додаткові білборди, оприлюднювати статистику на тих відтинках дороги. Відеофіксація на дорогах полегшить роботу і патрульних, і слідчих, і процесуальних керівників.

Постійно звертаємося до керівництва Нацполіції, аби вони прискорили повернення нормативів, які працювали раніше, фото і відеофіксацію. Це буде одним зі стримуючих факторів. Сьогодні більшість ДТП трапляються через перевищення швидкості

До того ж, коли ми оглядаємо транспортні засоби після пригод, то бачимо, що більшість з них є у неналежному стані. Повернення перевірки технічного стану автомобілів зменшить статистику ДТП.

Про розгляди справ у судах

Окрема тема – розгляд проваджень у суді. Є такі, що розглядаються більше трьох-чотирьох років. Ми завершуємо розслідування, передаємо його до суду й підтримуємо державне обвинувачення, проте у зв’язку із змінами, що зараз відбуваються у судах (наприклад, частина суддів пішли на пенсію, хтось пішов на підвищення) понад 90 проваджень зайшли на новий розгляд.

Маємо приклад, коли суддя розглядав провадження, ми допитали 20 свідків, провели експертизи, а у судді завершилися повноваження… і за процедурою все починається знову. І в нас є понад сотня проваджень, які розглядають більше трьох років. У частини з них є пояснення, що перша інстанція дала вирок, ми з ним не погодилися, пишемо апеляцію, її розглядають і справа повертається на новий розгляд.

Маємо приклад, коли суддя розглядав провадження, ми допитали 20 свідків, провели експертизи, а у судді завершилися повноваження… і за процедурою все починається знову. У нас є понад сотня проваджень, які розглядають більше трьох років

Також на даний час прокуратура  оскаржуватиме судове рішення по меру міста Сколе. Ми просили більший термін покарання за факт отримання неправомірної вигоди, але суд дав менший термін (не 7 років, а 6). Це хабар трирічної давнини, який сьогодні вже має вирок першої інстанції, (люди засуджені до реального терміну позбавлення волі), але на наш погляд він зам’який. Тож ми будемо подавати апеляцію.

Загалом судова система працює задовільно, але судді на даний час проходять чимало різних атестацій. Звичайно, є питання, які ми вирішуємо, так би мовити, у ручному режимі. Є провадження, де судове засідання призначаються раз на три місяці, ми з цим не погоджуємося. У країнах ЄС прописані конкретні терміни розгляду справ: якщо це крадіжка з проникненням, вона може розглядатися півроку у суді; якщо це вбивство – 9 місяців, але ж не три роки!

Чим довше справа розглядається в суді, тим більшим є навантаження на процесуального керівника. Він має брати участь у тих провадженнях, що розслідуються, повинен ходити і підтримувати державне обвинувачення у судах. Ми зацікавлені у тому, щоб був короткий розгляд справ, аби засідання відбувалися щотижнево. Не впевнений, що це можливо під час теперішньої переатестації. До того ж, наскільки нам відомо, ще не повністю укомплектований апеляційний суд, не оголошено конкурс на вакантні посади.

Як збільшити митні надходження до бюджету

На апаратній нараді у губернатора стояло питання надходження до бюджету. Я знову усім нагадав, що необхідні зміни, зміни у законодавстві. І ми, прокуратура, громада, ЗМІ, можемо ці зміни ініціювати, звернутися до наших депутатів.

Є проблема надходження до бюджету коштів із розмитнення товарів. Ми знаємо, що є «човники», «бусики» та все інше. Але хто краще за нас напрацює ці зміни? Тих, хто живе у цій області і бачить, що відбувається на кордоні? Коли людина, наприклад, вивозячи товар з Польщі, отримує податок, заїжджає до України і нічого не показує, а просто проїжджає цим бусиком, навантаженим телевізорами й холодильниками. І тут у цій країні їх продає та отримує прибуток… це ж неправильно.

На нараді з керівниками правоохоронних органів ми прийшли до того, що самі станемо ініціаторами внесення змін до законодавства. У нас є ПП «Смільниця», де спільно поляки з українцями перевіряють транспорт й документи. Чому всі пости не зробити спільними? Тобто, ми одразу бачимо ту людину, яка отримує tax free, аби вона йшла окремо й платила податок. Бо зараз людина у Польщі отримує відшкодування, а коли заходить через кордон, то українські митники нічого не бачать і, відповідно, немає надходження до бюджету.

На нараді з керівниками правоохоронних органів ми прийшли до того, що самі станемо ініціаторами змін до законодавства. У нас є ПП «Смільниця», де спільно поляки з українцями перевіряють транспорт й документи. Чому всі пости не зробити спільними?

Сьогодні патрульний поліцейський носить відеокамеру. І суди визнають це відео як доказ. То чому б сьогодні і працівників митниці не забезпечити такими ж нагрудними відеокамерами, аби вони проводили огляд транспортних засобів під відеозапис?

Тут можна навести приклад із бурштином. Автомобіль в’їжджає до Польщі й декларує 700 кг бурштину, а наш митник нічого не бачить! Якби було відео, то такого б не трапилось.

Справа в тому, що працювати з цією темою митниці важко, бо польські митники не давали такої інформації, нам ніде її взяти.

 

І зараз ми лише починаємо отримувати таку інформацію через міжнародні доручення і вже розуміємо масштаби: у який час, де й скільки проїхало бурштину, ми знаємо, на якій зміні це було, й знайдемо кожного митника, який оформляв транспорт та написав, що він їде порожній.

І хоч з цього часу минуло уже 2-3 роки, а також немає речового доказу – самого бурштину, однак це може стати підставою для дисциплінарного стягнення.

Проблему можна вирішити шляхом документування. По-перше, аби усі огляди транспортних засобів знімались на відео. По-друге, збираємо всі матеріали по tax free у Польщі, аби ці громадяни платили у нас податки. Це зміни потрібні на рівні всієї держави. Губернатор Львівщини засвідчив, що при зустрічі із Прем’єр-міністром готовий підняти це питання, аби на Кабміні підтримали ці ініціативи. Ми зробили добірку фактів, аби губернатор міг довести, що така проблема існує. Поляки не дадуть нам доступу до своєї бази tax free, але ми можемо бачити ті транспортні засоби, які стоять на митниці, та, відповідно, ретельніше їх перевіряти.

Про митницю й бурштин

За декілька років є 200 фактів незадекларованого вивезення з України бурштину, про які ми отримали інформацію. На жаль, ми не можемо її отримувати у реальному часі, бо Республіка Польща дає такі дані лише по запиту. У 2017-2018 роках прокуратурою здійснено досудове розслідування у чотирьох кримінальних провадженнях за фактами зловживання службовим становищем службовими особами митних постів Львівської митниці ДФС при перетині митної території України транспортних засобів з бурштином. І от що ми скерували до суду. По «Смільниці» є провадження, де бурштин виявили наші митники. Є такі провадження, що українські митники самі виявляють бурштин, але більшість таких фактів ми отримуємо від Польщі.

Тож за минулий рік до суду скерували 4 провадження. Давайте подивимося на розміри цих нелегальних партій. З матеріалів слідства: «…на територію Республіки Польща був вивезений бурштин вагою 352 кг». Людина, яка це вчинила, затримана.

Інший приклад – свіжий, за 2018 рік – зловживання службовими особами двох митних постів Львівської митниці ДФС, і в цьому випадку переміщено 209 кг та 246 кг бурштину. Ще маємо задокументовані 14 фактів, загальна вага товару – 12 605 кг. У деяких із випадків – це той бурштин, якого не виявили українські митники. Цю інформацію ми отримали від польської сторони після запиту.

Але ці справи розслідуються із затримкою, тому що по кожному факту ми призначаємо службове розслідування, бо не можемо піти й вилучити всі документи. У митниці є служба внутрішньої безпеки, яка й проводить службове розслідування, а потім надає нам матеріали. А ми як юристи даємо кваліфікацію діями тої чи іншої особи.

Про авто на «бляхах» та розслідування проти митників

Розслідування використання на митниці системи «Інспектор» та ввезення нерозмитнених авто триває уже багато місяців, воно затягнулося, бо ми подавали запит польським колегам і довго чекали відповідь. Тепер частково отримали від них інформацію й сьогодні скеровуємо до суду справи, де встановлюємо такі факти. У даній ситуації керівництво митниці повинно само працювати зі своїми співробітниками. Є факти, що автомобіль знаходиться на території України, а по митній базі він вивезений за кордон.

Приклад з кримінального провадження – підрив гранати на Меморіалі Орлят. Встановлено, що до цього злочину причетний автомобіль, який по базі даних більше місяця вивезений за кордон, а по факту знаходиться в Україні. Ми знайдемо цього митника, який поставив свій підпис під цими документами і притягнемо до відповідальності.

Приклад з кримінального провадження – підрив гранати на Меморіалі Орлят. Встановлено, що до цього злочину причетний автомобіль, який по базі даних більше місяця вивезений за кордон, а по факту знаходиться в Україні

Щодо скерованого до суду, то це поки що поодинокі факти, бо лише по них є доказова база (тому що інформацію отримуємо від польських митників). Інформація про те, що на двох жителів Перемишля було зареєстровано понад 10 тисяч автомобілів, перевіряється, бо вона не отримана офіційно.

В 2017 року у нас по митниці проходило 29 кримінальних проваджень, пов’язаних із ввезенням транспортних засобів, 10 з них ми скерували до суду і 2 з них – це ті, що стосуються внесень нашими митниками неправдивих даних у систему «Інспектор». Довгий час у них була службова перевірка,  потім  вони скерували нам кілька томів їхнього службового розслідування, ми надали цьому оцінку, тож дві справи вже у суді. Є ще кілька проваджень, які розслідуються.

Наприклад, у суді перебуває справа одного з митників Львівщини, який умисно здійснив митні процедури щодо виїзду з митної території України 12 транспортних засобів, які насправді з країни не виїжджали, та, відповідно, підлягали офіційному розмитненню. Внаслідок цього до державного бюджету не надійшло понад 3 млн грн. За три місяці цього року наші слідчі проводили досудове розслідування у 20 кримінальних провадженнях у цій сфері. До суду з обвинувальними актами скеровано 3 кримінальні провадження.

На запитання яким чином відбувається такий злочин скажу наступне.

В’їжджає до України громадянин Польщі під умовним прізвищем «Петров» та ввозить автомобіль. Працівник митниці заходить в базу, бачить, що чоловік ввіз уже десять транспортних засобів і  більше не має права ввозити ще. І тут головне. Митник вступає у злочинну змову і вказує прізвище «Петровський». Такої людини нема, автомобіль нібито не ввозився, а відтак в’їзд вільний. Згодом правоохоронець повинен би був повернутись і ввести правильні ініціали і написати рапорт про те, що були порушення при документуванні. Проте, він цього не робить. Такі факти виявляли самі ж працівники внутрішньої безпеки ДФС. Схожі ситуації, на жаль, маємо на різних митницях Львівщини.

Варто сказати, що розслідування таких справ можуть тривати довго, бо, нагадую, встановити деталі можна лише за допомогою польських митників.

Варто сказати, що розслідування таких справ можуть тривати довго, бо, нагадую, встановити деталі можна лише за допомогою польських митників. І буває, що доводиться чекати 2-3 місяці, аби дізнатися з Польщі, що в певний день на певному пункті авто насправді не перетинало кордон, (хоча наш митний показав, що машина виїхала). І лише тоді готується підозра та скеровується до суду.

Про квартири для працівників прокуратури

Нас звинувачують у тому, що прокуратура отримує квартири від міської ради. Отримує. Але потрібно врахувати, що у 2017 році працівники прокуратури сплатили із зарплат 17 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб. До держбюджету надійшло 4 мільйони 351 тис, у місцевий бюджет Львова – 10 мільйонів. Оскільки ми сумлінно платимо податки, то маємо право  звернутись до міської влади із проханням дати нам землю, на якій зможемо побудувати будинок для наших працівників.

Про оцінку своєї ефективності на посаді

Оцінку дає Генпрокурор й Генеральна прокуратура. На сьогодні наш регіон у деяких напрямках роботи має найкращі показники у державі. Наприклад, виявлення адміністративної корупції – Львівщина займає друге місце, а по розглянутих у судах протоколах – ми перші. Це свідчить про те, що робота покращилась.

Щодо організованих злочинних груп, відзначу, що на початок 2017 року був ріст злочинності, а на кінець року ми зафіксували зниження його рівня. По деяких видах злочинів (квартирні крадіжки, незаконне заволодіння) мали певний час ріст, але зараз і в цьому маємо зрушення.

За 2016 рік прокуратура скерувала справи щодо 8 організованих злочинних груп, у 2017 році –  щодо 12 груп. Упродовж перших місяців цього року – скеровано вже 11 таких справ: це злочини і в банківській системі, гральний бізнес, торгівля людьми, підакцизні товари та інше.

Відбулося скорочення працівників прокуратури, пройшла переатестація, у місцевих прокуратурах збільшилось навантаження. Є процесуальні керівники, які мають по 300 проваджень, але тим не менше якісно працюють.

Коли мене призначили очільником на Львівщину, я заявив, що працюватимемо навіть у суботу. Держава нам гідно платить, а відтак, вважаю, можна прикласти додаткових зусиль задля зміцнення авторитету прокуратури і досягнення вагомих результатів у роботі.

Спілкувалася Валерія ПЕЧЕНИК

Фото: Микита ПЕЧЕНИК

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама

Реклама