Чому метраж квартири у новобудові після здачі може змінитися і чи це проблема

IMG_8144-1

Продовжуємо серію корисних публікацій для тих львів’ян, які збираються придбати житло у новобудові.

Матеріал підготовлено за сприяння будівельної компанії «Львівська Мрія».

Дуже часто клієнти девелоперських компаній можуть стикнутися з ситуацією, коли метраж придбаного житла, зазначений в інвестиційному договорі, дещо відрізняється від фактичного, який надає БТІ після здачі будинку в експлуатацію.

Журналісти разом з експертами розібралися, чи є тут ризики для майбутніх власників житла і чому так стається. Важливо одразу прояснити один момент: це нормальна ситуація і незначні відхилення від проектного метражу – норма.

Чому так?

В цьому питанні мова йде про різницю між проектним та фактичним метражем квартири у новобудові. Причина такої різниці – технічна, рідко може полягати і в проектному недоліку. За словами юристів, в інвестиційному договорі (який укладають із клієнтом на етапі будівництва) навіть можна вказати граничний допустимий відсоток такої різниці між проектним та фактичним метражем. Різниця може досягати трьох метрів – це нормально. Як додають девелопери, така ситуація стається не через те, що хтось із забудовників намагається обманути клієнта, це – звичайна будівельна практика.

Крім того, зміна метражу може бути результатом, наприклад, перепланування квартири на замовлення клієнта. Також неспівпадіння може стати результатом неточної роботи представників БТІ, які проводитимуть заміри у вже зданому в експлуатацію об’єкті.

Як розповів директор будівельної компанії «Львівська Мрія» Андрій Борисов, зміна метражу – технічна справа, але аби убезпечити клієнтів, компанія вже у договорі акцентує, що можуть бути невеликі зміни та вказує саме приблизний метраж майбутнього житла.

«У будівельній практиці така ситуація – нормальна, - зауважує Андрій Борисов. – Бо проект – це не є фактично виконане замовлення. Тому після фактичного зведення будинку приходять працівники Бюро технічної інвентаризації та роблять заміри безпосередньо тої площі, яку ми хочемо віддати людям в експлуатацію. У нас однокімнатна квартира з балконом має, наприклад, має 45 кв. м, а БТІ по факту пише 47, бо, наприклад, кухня збільшилася на 0,5 кв. м. Для розуміння, ці 0,5 квадратних метри може з’явитися, якщо цегла лягла не точно по лінії, а на 2 см далі, а це все збільшує площу».

Також зміна метражу може статися через перепланування оселі на етапі будівництва будинку.

«Звичайно, якщо, наприклад, забирають якісь стіни, аби зробити лофт, то БТІ рахує вже по фактичному метражу – без цих стін, а стіна теж має свою площу, яка у такому разі додається до площі квартири. Якщо, для прикладу, прибирають всі перегородки, площа квартири може зрости до 1,5 – 2 кв. м», - додає директор будівельної компанії «Львівська Мрія».

Чому метраж може зменшитися?

Девелопери наголошують, що метраж майбутньої квартири може також зменшитися. Це стається через методологію роботи БТІ, адже щось там можуть не зарахувати до житлової площі, наприклад, незасклені балкони тощо.

«Фактичний метраж може зменшитися, - пояснює Андрій Борисов. - Наприклад, БТІ застосовує коефіцієнти щодо лоджій, балконів, терас. Тобто площа квартири збігається, але коефіцієнт житлової площі стає трохи меншим залежно від того, засклена лоджія чи ні та іншого».

Читайте також: Поради для львів’ян: який поверх краще обрати у новобудові

Чи є тут ризик?

Звичайно, клієнт може сприйняти таку ситуацію як намагання отримати більше грошей. Але якщо відхилення несуттєві (до 3 метрів) – це не так. Для цього забудовники навіть включають можливу розбіжність у договір з клієнтами.

«Ми завжди прописуємо цей аспект у договорі, - розповідає Андрій Борисов. – Ми завжди зазначаємо «орієнтовну площу» квартири. Тобто у договорі немає конкретної площі, є орієнтовна площа, що складає стільки-но метрів, розташування квартири, поверх, планування».

Юристи пояснюють, що право власності нерухомості фіксує уже фактичний метраж приміщення.

«Під час нового будівництва об’єктів нерухомості слід звернути увагу, що такий об’єкт, в залежності від стадії будівництва, буде мати дві площі – проектовану і фактичну (будівельну), - пояснює директорка юридичної компанії «Захист власності» Анна Мацюк. - Проектована площа забудови вказується забудовником під час проектування будинків і споруд та при отриманні всіх дозвільних документів на будівництво об’єкта нерухомості, а фактична (так звана будівельна площа) виникає під час фізичного створення об’єкта. Коли будівництво нерухомості завершене, будівельна фактична площа відображається в технічному паспорт та в подальшому такий об’єкт здається в експлуатацію.

Саме відповідно до фактичної площі новоствореного об’єкта нерухомості ( зданому в експлуатацію) такий об’єкт реєструється в реєстрі речових прав і з моменту такої реєстрації виникає право власності на нього (це врегульовано в нашому законодавстві на рівні цивільного кодексу України, ст 331)».

Матеріал підготовлено за сприяння будівельної компанії «Львівська Мрія».

Львівська Мрія – на ринку Львова вже 5 років. За цей час збудовано та здано в експлуатацію 5 будинків. Унікальність ЖК «Львівська Мрія» в тому, що будинки збудовані із цегли. Компанія вирізняється акуратністю, що стосується дозвільних документів, підбором геолокацій, інженерного проектування будинків та дотриманням усіх будівельних та технологічних норм при будівництві житла. ЖК «Львівська Мрія» неодноразово були відзначені у міжнародному конкурсі «Кришталева цегла». ЖК «Львівська Мрія» – помешкання створені для вашого щасливого життя!

Контакти відділів продажу:

м. Львів, вул. Рубчака, 11

вул. Кн. Ольги, 1

тел.: (032) 241-08-08

(097) 811-80-80

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: