дивись.info

П’ять порад, які допоможуть дитині успішно розвиватися і навчатися

П’ять порад, які допоможуть дитині успішно розвиватися і навчатися
Ілюстрація: Ninja Mommers

Сімейна консультантка з питань батьківства, сертифікована тренерка з питань батьківства та мати трьох дітей Світлана Кіка поділилася з львів’янами та львів’янками порадами, які допоможуть їм краще зрозуміти своїх дітей, а дітям — бути щасливими і успішними.

За її словами, не існує чарівної палички чи кнопки, при натисканні якої все різко зміниться на краще і дитина автоматично стане добре розвиватися, вчитися тощо. Утім, є рецепт, який може допомогти батькам спрямувати своє чадо у правильне русло.

Світлана Кіка. Джерело: Твоє місто

Фізичні потреби

Науковці говорять, що розвиток відбувається з точки спокою — моменту, коли всі потреби дитини задоволені. Сюди варто включати сон, харчування, рух, прогулянки, загальний стан здоров’я, режим дня та фізичну безпеку.

Хочу наголосити, що дітям дуже потрібен рух і їм потрібно гуляти. Спорт, на кшталт басейну, футболу — це класно, але дітям потрібно просто гратися. Особливо це стосується тих, яким від 0 до 10 років.

Для того, щоби зі сном все було гаразд, дитина має лягати і вставати вчасно — потрібен режим. Дуже часто бувають ситуації, що діти поза домом, поза комфортними умовами не можуть сходити в туалет. Таким діткам потрібно прокидатися за довгий проміжок часу до виходу з дому, аби вони встигли прокинутися, порухатися, попити, сходити в туалет і вже тоді йти до школи. Це за собою тягне і час вкладання дитини.

Для того, щоби дитина вчасно лягала спати, в неї має бути час на байдикування. Це той період у добі, коли малеча робить нічого: нудьгує, дивиться у стелю, читає книжку, можливо, навіть грається з телефоном, адже коли у дітей є перенапруження, це цікаво. Головне — відволіктися і отримати позитивні емоції.

Потрібно пам’ятати: поки дитина невиспана, голодна чи навпаки переїла, не порухалася стільки, скільки потребує її організм тощо — їй не до розвитку.

Емоційні потреби та психологічні

Запорукою хороших стосунків є емоційний зв’язок з дорослими: мамою, татом, а також іншими, які присутні, піклуються про дитину. Це люди, які дбають про задоволення фізичних потреби дитини, психологічних і ця прив’язаність дає відчуття безпеки не тільки фізичної, а й психологічної.

Теорія позитивної психотерапії розглядає дитину як таку, яка має дві здібності від природи: здатність до емпатії та здатність до пізнання. Бажання вчитися у них закладено від природи, тому коли потреби задоволені, дитина буде вчитися і розвиватися. Згадайте ситуацію, коли ви, наприклад, на кухні, зайняті і дитина починає нишпорити десь, пересипати крупу з однієї банки в іншу, змінювати рушники тощо. У цей час вона досліджує все довкола і розвивається, адже має здатність до пізнання.

Діти також можуть проявляти агресію і треба вміти з цим поводитися. Коли тварини проявляють агресію? Коли їм страшно, коли вони голодні, коли приходять на їхню територію, коли їм доводиться захищатися тощо. Так само і діти. Вони можуть проявляти між собою агресію, наприклад, брати і сестри можуть битися. Але коли діти проявляють агресію до слабших? Якщо дитина злиться, знаходиться у стані істерики, мама каже: «Припини істерику! Не ний! Хлопці не плачуть» тощо, тоді малеча йде до іншого і зривається на ньому. Якщо тато агресує на маму, мама — на старшу дитину, то старша так само чинитиме по відношенню до молодшої.

Треба дати дитині можливість проявити емоції. Якщо вона вже крушить все довкола, значить в неї велика напруга і вона не вміє інакше її зняти. Аби вирішити ситуацію, можна папір дати розривати, щоби агресія вийшла, а також обов’язково підтримати дитину. Але потрібно запропонувати нормальну розмову. Нотації вона не сприйматиме ніколи: чим більше їй років, тим швидше вона виключається або навіть може не включатися у розмову взагалі.

Те саме стосується і манери віддавати команди. Дуже часто, наприклад, коли мама миє посуд, віддає команди: «Іди чистити зуби!». Діти на таке не реагують. Треба підійти, взяти за руку, сказати і відвести. Тоді в старшому віці можна розраховувати, що дитина буде слухатися. Якщо батьки практикують дистанційне управління, тоді доведеться все наздоганяти.

Освітнє середовище

Що можуть зробити батьки для того, аби дитина гарно вчилася і хотіла цього? Вони можуть створити умови — відповідне середовище. Це буде зовнішня мотивація для дитини.

Також у цьому випадку важливо, щоби дитина була самостійною. Але навчити цьому одразу неможливо. Самостійність — це відповідальність, до неї треба дозріти. У півтора роки дитина ще не відповідальна за себе. У неї є умовна можливість обирати: жовте чи зелене. Це інший рівень, але все одно необхідно пропонувати різні можливості дитині, щоби вона могла пробувати. І потрібно приймати дитячий вибір, а також дати право передумати.

Щоби були зрозумілі наслідки, не варто просто забороняти чи обмежувати якісь дії, вирішувати за дитину — потрібно проговорювати: якщо ти зробиш так, то буде це, якщо не зробиш, буде це і так далі. Треба пояснити дитині, які можуть бути наслідки.

Безумовно, дитина може не послухати — і це її право.

Коли дитина добре себе почуває, вона понудьгувала, все добре обміркувала сама, то вона приходить до батьків зі словами «Я хочу…». І вони отримують більше за ці 15 хвилин розмови, ніж коли вони з-під палки постійно силують «Давай це, це і це».

Об’єктивно оцінювати не результати, а здібності дитини

Необхідно тверезо оцінювати здатність дітей нести відповідальність і не очікувати більше, ніж дитина може. Частина мозку, яка відповідає за самоорганізацію, розвивається до 25-28 років. Тому очікувати цього від малого у 7 років не можна. Ви можете пояснювати, що відбудеться, якщо вона, наприклад, не прийде вчасно, дитина казатиме, що розуміє, але все одно сяде бавитися і забуде про те, що ви їй говорили.

Якщо вам потрібно, щоби дитина вчасно повернулася додому, треба подбати про це — наприклад, подзвонити до батьків подруги чи друга, до дому яких вона пішла.

Не забувайте об’єктивно оцінювати фізичні можливості дитини. Ми дуже часто вимагаємо від дітей занадто багато, намагаємося робити з них зручних дорослих. Але це тільки шкодить, адже коли дитині забагато відповідальності, їй заважко.

Коли дитина протестує, влаштовує істерики, це симптом того, що щось іде не так. Що саме — варто розбиратися, це відповідальність батьків і вони можуть це вирішити на будь-якому етапі. Чим раніше це все побудовано, враховуючи всі потреби, тим легше буде потім.

Не можна нав’язувати свої інтереси. Дуже часто буває, коли батьки через дитину намагаються реалізувати якісь свої нездійснені бажання, амбіції. Дитина не ваша власність, у неї є своє життя, а ми маємо жити своїм життям. Не вчили англійську — вчіть самі, а не вимагайте цього від дитини. Можливо, вона подивиться на вас і скаже: «Круто! Треба і мені взятися!».

Баланс

Ще один пункт — все має бути в балансі. Коли щось провисає, буде напруга і нічого не працюватиме. Дбайте про себе і всі свої потреби: фізичні, емоційні, давайте собі право вибирати, пробувати і передумувати. Не вимагайте від себе надто багато.

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.