дивись.info

Народжувати цивілізовано: чи підтримає міська рада ідею створення першого приватного пологового у Львові

Народжувати цивілізовано: чи підтримає міська рада ідею створення першого приватного пологового у Львові
Ілюстрація: Твоє Місто

У Львові має відкритися перший приватний пологовий будинок. Згідно із планом, він має розташуватися на ділянці біля вул. Мазепи, 23.

Деталі про цей проект ми отримали під час останніх засідань виконкому, де розглядалося питання затвердження містобудівних умов та обмежень на будівництво Міжнародною мережею медичних закладів Medicover Медичного центру з приватним пологовим будинком.

Втім, нечисленна ініціативна група місцевих мешканців намагається заблокувати створення першого пологового у Львові під приводом «зберегти сквер» та «аварійний сусідній будинок». Під тиском місцевих активістів члени виконкому вже двічі переносили прийняття рішення про видачу містобудівних умов. Журналісти Дивись.info вирішили розібратись у ситуації та з’ясувати усі деталі проекту сучасного пологового від міжнародної медичної мережі.

Платні пологи

Інформація про те,  що через кілька років у Львові має відкритись перший приватний пологовий, з’явилася кілька місяців тому. Медики розповідали журналістам про ці плани, адже наразі на теренах західної України немає жодного приватного пологового. Відтак, породіллі, які бажають скористатися такими платними послугами, їдуть в Київ чи Польщу або банально оплачують ці послуги у державних пологових, але «в конвертах» лікарям.

Читайте також: Платні «пологи за домовленістю»: що думають про ініціативу лікарі і пацієнти (опитування)

Очевидно, що саме через великий попит на платні послуги у ЛОДА й забажали ввести офіційну оплату за «пологи за домовленістю». Аргументи лікарів були промовистими. За словами Олега Дуди, голови Українського лікарського товариства у Львові, нині вже прийшов той час, коли це питання потрібно хоча би обговорювати. «Ми розуміємо, що все рівно це все (плата за «пологи за домовленістю», — авт.ред.) відбувається. Просто воно відбувається якось під ковдрою: ми не розуміємо у яких об’ємах, хто, кому і за що платить. Ми розуміємо тільки одне: у такому стані незахищені ні пацієнт, ні сам лікар», — коментував тоді ситуацію Олег Дуда.

Втім, аби вирішити це питання інституційно, а саме відкрити офіційний приватний пологовий будинок, потрібен був серйозний міжнародний інвестор. І от він нарешті знайшовся.

«Пологовий будинок Medicover зможе обслуговувати до 1000 породіль на рік. У закладі буде 3 пологових зали, дві сучасні операційні, два відділення спільного перебування матері й дитини на 29 ліжок, надсучасна реанімація новонароджених, – говорить генеральний директор Мережі медичних закладів Medicover в Україні Руслан Червак. – Встановлене у ньому неонатологічне обладнання дозволить виходжувати діток з найглибшою недоношеністю. А пологові зали матимуть функцію трансформерів, завдяки чому жінки народжуватимуть у найприродніший для себе спосіб. Окрім цього Медичний центр матиме власне гінекологічне відділення, відділення екстрагенітальної патології на 17 ліжок, жіночу консультацію із залом для занять, Школу батьківства тощо».

Згідно з відкритою інформацією, над проектом Медичного центру із пологовим будинком Medicover працює компанія Укрдизайнгруп (UDG), яка вже має успішний досвід у проектуванні медичних закладів в Україні та закордоном. Усі роботи з проектування та будівництва відбуваються під контролем європейських фахівців Medicover, котрі звели клініки у Польщі (Medicover Wilanow Hospital) та Румунії (Clinicile Medicover Bucuresti). Планується, що у першому приватному пологовому працюватимуть близько 300 кваліфікованих медпрацівників.

За даними мережі Medicover, проект будівництва розрахований на три роки – рік проектування та два роки безпосереднього втілення проекту. Будівництво мали б розпочати вже наступного року. Наразі процес застопорився на етапі видачі містобудівних умов та обмежень, без яких неможлива подальша робота над проектом. Земельна ділянка вже придбана. Загальний кошторис перевищує 500 мільйонів гривень.

Виконком і мешканці

Донедавна в інформаційному просторі крім загальних планів ще не було жодної конкретики. Аж поки на засідання виконкому не було винесено проект рішення «Про затвердження містобудівних умов та обмежень на будівництво Медичного центру з пологовим будинком». Згідно із цим планом, центр має розміститися на ділянці по вул. Мазепи, біля будинку 23, якраз поруч із медичним комплексом Лікарні швидкої медичної допомоги, Львівською міською дитячою клінічною лікарнею тощо.

На перше засідання, де в порядку денному постало це питання, прийшли кілька мешканців сусідніх із ділянкою будинків із вимогою віддати під будівництво центру іншу ділянку у Львові, а на даній – залишити сквер. Аргументів звучало декілька: від прохання залишити ділянку громаді до побоювань, що на цій землі можуть побудувати торгово-розважальний центр. Враховуючи думку жителів, члени виконкому вирішили перенести прийняття рішення та провести консультації з громадою. Втім, як виявилося з документів, консультації та навіть громадські слухання вже проходили, але тоді мешканців та активістів це, чомусь, не обходило. Але детальніше про все – далі.

Для чого земля

Якщо вивчити документи, то стає зрозумілим, що вказана ділянка на 7000 кв.м. біля вул. Мазепи, 23 перебуває у приватній власності понад 10 років. Наразі юридичного механізму «залишити її громаді», крім як викупити її за кошти міського бюджету, – немає. Ще 2007-го року на аукціоні ЛМР землю продали за майже 4 мільйони гривень (тобто понад 700 тис. доларів за тогочасним курсом). Можна порахувати, у скільки міг би обійтися львівському бюджету такий план мешканців.

Тож, 2007 року ділянку викупила для власних цілей підприємство з 100% іноземних інвестицій мережа супермаркетів «Billa Україна». Але так і не зайшовши до Львова, Billa не побудувала там жодного об’єкту. Відтак, ділянка залишилася незабудованою із функціональним призначенням «Для будівництва закладів торгівлі». Потім, згідно із документами, землю придбало ТОВ «Карпатська нерухомість», яке стала девелопером у проекті будівництва пологового.

Цікаво, що процес зміни власника ділянки був проведений уважно – перед продажом змінили навіть функціональне призначення землі. І ця зміна проходила під пильним оком громадського контролю, адже міська рада провела громадські слухання щодо наміру змінити функціональне призначення землі на детальному плані території. Так, рішенням від 1 листопада 2016 року виконком дозволив «внесення змін до детального плану території району забудови, обмеженого вул. Миколайчука, Пилипа Орлика та Мазепи».

З 15 по 30 грудня 2016 року були проведені «громадські слухання щодо врахування громадських інтересів при розробці детального плану території району забудови, обмеженого вул. Миколайчука, Пилипа Орлика та Мазепи». 20 грудня документацію презентували публічно, на неї записалося 8 учасників. «За результатами проведення громадського слухання щодо врахування громадських інтересів під час внесення змін до детального плану території району забудови, обмеженого вул. Миколайчука, Пилипа Орлика та Мазепи письмових пропозицій, зауважень не надходило», – розповідають в ЛМР. На самих слуханнях ніхто чомусь не пропонував вказану ділянку викупити у комунальну власність та облаштувати там парк, сквер чи будь-що інше.

У протоколі слухань йдеться: «З метою використання ділянки на вул. Гетьмана І. Мазепи біля будинку №23 під потреби Медичного центру з приватним пологовим будинком передбачається: внести зміни у План функціонального зонування території (Зонінг), а саме ділянку по вул. Гетьмана І. Мазепи біля будинку №23 (0,7га) віднести до функціональної зони Г-4». Відповідне рішення виконком затвердив у лютому 2017 року.

Скріншот з сайту ЛМР

Відтак, приватна ділянка площею 0,7 га призначена виключно для будівництва медичного центру, а не житла чи ТРЦ, як це намагаються трактувати місцеві мешканці, які протестують проти будівництва. Більше того, навіть у проекті рішення «Про затвердження містобудівних умов та обмежень на будівництво Медичного центру з пологовим будинком» багато разів наголошується, що будуватиметься там саме медичний, а не розважальний чи будь-який інший центр.

Правди і неправди

Ще одним аргументом групи місцевих жителів є бажання «зберегти сквер», який, за їхніми словами, розташований за вказаною ділянкою. Під час засідання виконкому активісти озвучили таке бачення: «Там є перехід до дитячої і дорослої поліклінік, до школи. Там занадто потрібна ділянка для громади. Ми просимо зберегти її як сквер», – заявили мешканці.

Звичайно, таке бажання можна зрозуміти, адже спальні райони Львова не можна назвати вкрай озелененими. Але річ у тім, що ініціативні жителі ще раз дещо зманіпулювали фактами під час звернення до депутатів. Якщо вивчити зміст ухвали міської ради від 08.07.2010 № 3725 «Про затвердження переліку та меж скверів Шевченківського району м. Львова» (а також усі численні доповнення та зміни до цієї ухвали, датовані наступними роками), можна зрозуміти, що ані скверу, ані парку на ділянці біля вулиці Мазепи, 23 – немає. Тобто ця територія не внесена у перелік парків чи скверів, тож офіційно й не вважається таким.

Більше того, ще під час громадських слухань 2016 року обумовлювалося питання комплексного благоустрою території, а саме «влаштування газонів у межах червоних ліній», «озеленення вулиць декоративними деревами, стійкими до підвищеної загазованості», а також «для захисту ділянки від негативного впливу вулиць пропонується використання існуючих зелених насаджень, а також посадку вздовж проїжджих частин смуги зелених насаджень шириною до 15 м високостовбурних дерев та ряду кущів».

Аналогічна ситуація з аргументом мешканців про те, що нове будівництво «може зашкодити будинку №23 по вул. Мазепи, який є аварійним». Якщо подивитись повний перелік аварійних будинків Львова станом на, наприклад, минулий рік, то виявиться, що загалом по місту зареєстровано 22 таких будинки, а саме: вул. У. Кравченко, 9, вул. Широка, 26, вул. Олесницького, 1, вул. Олесницького, 3, вул. Олесницького, 9, вул. Пропелерна, 75, вул. Варшавська, 17, вул. Личаківська, 97, вул. Пасічна, 32а, вул. Світанкова, 41, вул. Я Купали, 5, вул. К. Левицького, 96, вул. Колодійська, 16, вул. Шевська, 10, вул. Шевченка, 57, вул. Вузька, 1а, вул. Сніжна, 2, вул. Весела, 4, вул. І. Франка, 12, вул. І. Франка, 14 (флігель), вул. Рудненська, 6, вул. Тісна, 9.

23 будинку по вул. Мазепи там не зазначено. Таким чином, всі аргументи мешканців на тлі офіційних документів виглядають дуже сумнівними.

Замість післямови

Шкода, що подібна гарячковість групи жителів, які не зовсім детально вивчили ситуацію, може зашкодити появі у Львові сучасного приватного пологового, який, за оцінками спеціалістів з країн ЄС, може стати одним із кращих медцентрів у Європі. Хочеться вірити, що така ситуація – звичайне непорозуміння, яке легко зможуть виправити депутати міської ради, вивчивши питання досконаліше.

Мар’яна ТКАЧЕНКО

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Загрузка...