Конституції 22: як приймали найважливіший документ України

кон

З нагоди 22-ї річниці Конституції України у Львові поклали квіти до пам’ятників В’ячеславу Чорноволу й Тарасу Шевченку. Також відбулися громадське віче та виступи військових оркестрів.

ІА Дивись.info вирішили зробити короткий екскурс в історію та згадати, як відбувалося прийняття найважливішого документа України.

Як все відбувалося

Після урочистого прийняття 24 серпня 1991 року Верховною Радою УРСР Акта проголошення незалежності України та його затвердження на всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року Україна була визнана суверенною державою та повноцінним суб'єктом міжнародних відносин більшістю країн світу. Нагально постала потреба в конституційному закріпленні основ суспільного і державного ладу, прав і свобод людини і громадянина, порядку організації та функціонування органів державної влади та місцевого самоврядування молодої незалежної держави.

Конституція в Україні була і раніше – радянська, перероблена, з зупиненими частинами, з доданими статтями, але вона була.

Між Верховною Радою та президентом від 8 червня 1995 року було укладено так званий конституційний договір – документ, що складається з 61 статті, які регламентували взаємодія гілок влади в Україні, і головне, зобов'язували прийняти нову Конституцію в термін не пізніше року з дня його підписання. Документ суперечливий, неоднозначний і навіть, в очах деяких учасників тих подій – протизаконний.

8 червня 1995 року президент Леонід Кучма підписав указ, який давав Раді рік на створення найважливішого документа України. У квітні 1996 року депутати почали працювати над Конституцією України.

За словами одного з авторів документа, депутата ВР України другого скликання, Віктора Мусіяки, найбільші дискусії у нардепів викликали пункти про мову, прапор, про гімн, право власності, статус Криму, деякі питання з місцевого управління.

Комісію очолювали дві людини – Леонід Кучма і Олександр Мороз. Тоді ж між ними виникло якесь протистояння, і колишній спікер не приховує цього. «Або демократія, або диктатура», - лаконічно описує свою позицію Мороз. У президентському проекті Конституції він бачив загрозу народовладдя.

Інші учасники процесу, народні депутати, бачать склалася тоді ситуацію на політичній арені в іншому світлі. Протистояння вони називають і ідеологічним – ліві не хотіли «порвати пуповину» з радянським минулим, і корпоративним – відстояти власні повноваження і свій шматок влади. І все це не могло не вплинути на написання Конституції: виставлялися ультиматуми і жорсткі умови, але робота йшла і до середини квітня Конституційна комісія вже офіційно представила народним депутатам проект Основного закону.

28 червня 1996р. о 9 год. 18 хв. була ухвалена Конституція незалежної України. Верховна Рада, після безперервного 24-годинного розгляду проекту та під погрозами розпуску з боку Президента, нарешті проголосувала за Основний Закон. Цю Конституцію називали «європейською» та «однією з найдемократичніших». Однак лідер української національної демократії Вячеслав Чорновіл через годину після голосування, на прохання про автограф на шпальті газети «Час/Time», написав: «Не так сталося, як гадалося…».

Читайте також: Батальйон «Соловейко»: як і чому українські націоналісти перебували на службі в німецькій армії в 1941 році

Нагадаємо, що чинна Конституція України складається з 15 розділів. 161 стаття зібрана у 14 розділів, а XV розділ містить 17 перехідних положень. Тексту Конституції передує Преамбула.

Ухвалення Конституції 1996 року було одним із завершальних етапів історії творення Конституції.

Як нагадують історики, конституційному процесові в Україні - понад 300 років. Точкою відліку вважають 5 квітня 1710 року, коли під час обрання гетьманом України Пилипа Орлика уклали документ, пізніше названий Конституцією Пилипа Орлика.

Порошенко про Конституцію України

Сьогодні Петро Порошенко заявив, що найближчим часом він ініціюватиме внесення змін до української Конституції, які мають закріпити прагнення України до членства у ЄС і НАТО.

Президент Порошенко також повідомив про це у своєму Twitter:

«Подам до Верховної Ради обіцяну поправку до преамбули Конституції, яка закріпить дві наші стратегічні цілі, тісно пов'язані одна з одною - вступ до Євросоюзу та членство в НАТО».

За словами президента, «європейська та євроатлантична інтеграція чітко відповідають національним інтересам України», і їх підтримують більшість громадян України.

Разом із тим, Петро Порошенко зауважив, що «існує очевидна загроза ревізії європейської та євроатлантичної стратегії під впливом різних зовнішніх та внутрішніх обставин».

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: