Підвищення середньої зарплатні до 10 тисяч гривень: плюси і мінуси

Так відреагували на слова прем’єр-міністра Володимира Гройсмана про збільшення розміру середньої зарплати до 10 тисяч гривень до кінця року експерти, з якими поспілкувалася ІА Дивись.info.

Мельник Микола, аналітична група «Левіафан»:

«Володимир Гройсман може пропонувати що завгодно, але якщо подивитись на наслідки підняття мінімальної заробітної плати до 3,2 тис. грн., то в короткостроковій перспективі це дало можливість збільшити внутрішній попит, що позитивно позначилося на економіці, втім із негативних наслідків слід відзначити закриття понад 100 тис. ФОПів і збільшення рівня безробіття, що спровокувало збільшення видатків на соціальний сектор. У довгостроковій перспективі це підвищення поки не дало нічого окрім девальвації гривні та росту дефіциту пенсійного фонду.

Мантра про те, що «збільшення зарплат спровокує збільшення відрахувань у Пенсійний фонд» закінчилась ростом дефіциту пенсійного фонду, адже держава просто збільшила об'єм національної валюти, в той час як потрібно було розширювати саму базу оподаткування.

Для української економіки страшне не підвищення зарплат, а девальвація гривні, яка відбудеться через таке підвищення. Доки в України буде рости негативний торгівельний баланс, доти гривня буде дешевшати, і без збільшення кількості експортних підприємств будь-яке підвищення зарплати лише буде провокувати знецінення національної валюти.

Українська економіка і так наполовину знаходиться в тіні і з економічно необґрунтованим підняттям зарплат ситуація може погіршитись».

Ігор Ніколаєв, позаштатний радник Українського національного центру незалежних експертних досліджень:

«Власне, розмір середньої зарплати можна встановити хоч 50 тисяч гривень, але до виплат зарплати та соціальних виплат це не має жодного стосунку. Державні службовці отримують зарплату із розрахунку мінімальної зарплати, яка наразі становить – 3723грн. Приватний сектор визначає зарплати, виходячи із власного розсуду.

Фактично констатація факту, наразі середня зарплата по Україні – 9141 грн, тому 10 тисяч є адекватним виміром.

Близько 50% економіки і так у тіні, навпаки, зараз Уряд робить кроки для того, щоб перевести бізнес у прозору площину – це і податкова політика, пенсії та субсидії тощо».

Володимир Саєнко, заступник Голови Федерації профспілок України:

«У червні 2018 року середня заробітна плата вже зросла до 9141 грн. Враховуючи її динаміку протягом 2015-2017 років, коли зростання середньої заробітної плати у ІІ півріччі було на рівні 20%, ми можемо впевнено говорити про зростання зарплати до кінця року до 10000 грн.

За висновками економістів, на рівень середньої заробітної плати впливає підвищення мінімальної заробітної плати, розмір якої визначається Законом України «Про державний бюджет». На жаль, сьогодні мінімальна заробітна плата й досі залишається нижчою за фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у червні 2018 року на 13,3%).

Позитивна динаміка номінальної заробітної плати не забезпечує відчутного зростання її купівельної спроможності через підвищення цін на основні соціально-значущі товари і послуги та девальвацію національної валюти. Український працівник у червні 2018 року отримав в середньому лише 296 євро, що ледь перевищило найнижчу мінімальну зарплату, встановлену в країнах ЄС – 261 € у Болгарії.

Водночас, за результатами досліджень міжнародних експертів, чиста заробітна плата працівників середньої кваліфікації у липні ц.р. в Україні була нижче відповідного показника Росії та країн ЄС щонайменше утричі, що призводить до катастрофічного зростання зовнішньої трудової міграції.

Через низький рівень оплати праці Україна за рівнем життя залишається однією з найбідніших держав у світі. Вона посідає 7 місце в міжнародному рейтингу бідності країн, який щороку складає видання Bloomberg, та 112 місце (з 149 країн) у Світовому рейтингу рівня життя (The Legatum Prosperity Index™).

Особливістю українських реалій є й те, що певна частка зайнятого населення, в тому числі висококваліфіковані працівники, також належать до категорії бідних (через низький рівень доходів від зайнятості). При цьому, топ-менеджери у тому числі й державних підприємств отримують мільйонні зарплати.

Зазначене свідчить про нагальність виконання державою та соціальними партнерами профспілкових вимог щодо забезпечення справедливого реформування оплати праці, оскільки зростання рівня трудових доходів  позитивно впливає на всі процеси економічного розвитку в країні:

генерує підвищення купівельної спроможності населення та розширення внутрішнього попиту, забезпечує зростання обсягів виробництва в реальному секторі економіки та інвестиційної активності,

підвищує якість робочої сили та знижує зовнішню трудову міграцію,

збільшує надходження від податків і зборів до бюджетів всіх рівнів, Пенсійного фонду та фондів соціального страхування,

створює умови для легалізації трудових відносин та скорочення тіньових процесів в економіці тощо.

Оксана ДУДАР