дивись.info

До Дня захисника львів’ян запрошують спробувати патріотичні туристичні маршрути (фото)

До Дня захисника львів’ян запрошують спробувати патріотичні туристичні маршрути (фото)

14 жовтня в Україні відзначається відразу декілька важливих подій. Це свято Покрови Пресвятої Богородиці, День захисника України, День Українського козацтва та річниця створення Української Повстанської Армії.

Спільний проект Дивись.info, управління туризму ЛОДА і DУЖЕрадіо «Персональний гід Львівщиною» пропонує відвідати одні із основних туристично-екскурсійних маршрутів військово-історичного характеру. Завдяки такому відпочинку можна дізнатись історію національно-визвольної боротьби за єдність українського народу, відчути незламну силу волі героїв українського визвольного руху, щоб пишатись своєю історією та людьми, які її творили.

«На гору Маківку до Некрополя Українських Січових Стрільців»

«Три Провідники»

с. Зашків – м. Дубляни – м. Львів

Туристичний маршрут ознайомить з місцями, пов`язаними із життям трьох визначних постатей українського національно-визвольного руху: Євгена Коновальця, Степана Бандери та Романа Шухевича.

Історико-меморіальний музей Євгена Коновальця засновано 1990 р. у родинній садибі. Експозиція Музею, розташована в чотирьох кімнатах, ознайомлює з періодами юнацтва, військової діяльності Євгена Коновальця, заснуванням і керівництвом УВО, ОУН, боротьбу в підпіллі та трагічну загибель українського патріота.

Адреса: с. Зашків, вул. Коновальця. Години роботи: пн., вт., чт.-сб. – 10:00-18:00 год., нед. –  10:00-17:00 год., середа – вихідний;

тел.: +38(063) 4777041, +38(067) 9776112.

Історико-меморіальний музей Євгена Коновальця

Музей Степана Бандери в Дублянах створено у Львівському національному аграрному університеті у 1999 р. Музейна експозиція висвітлює тему національно-визвольних змагань українського народу у ХХ ст., навчання Степана Бандери у 1928–1933 рр. на рільничо-лісовому факультеті Львівської політехніки в Дублянах, його участь в українському національному житті краю і високу політичну активність.

Адреса: м. Дубляни, вул. В. Великого, 1; на другому поверсі головного корпусу університету. Години роботи: пн.-пт. – 9:00-17:00 год, сб.-нд. – вихідні;
тел.: (032) 2242995, екскурсії за попередньою домовленістю.

Музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича відкрито у 2001 р. Будинок музею складається з двох поверхів. Експонати, розташовані на першому поверсі розповідають про рід Шухевичів, юнацькі роки Романа Шухевича, його військово-політичну діяльність та збройну боротьбу українського визвольного руху. Експозиція другого поверху (сходи, криївка, житлова кімната) відтворює побут часів перебування Головного Командира УПА на цій підпільній квартирі (весна 1948 – початок 1950 рр.) і є головним меморіальним об’єктом музею, оскільки там відбувся останній бій Романа Шухевича.

Адреса: м. Львів, вул. Білогорща, 76а. Години роботи: пн., вт., чт.-нд. – 10:00-17:00 год., середа – вихідний; тел.: +38(097) 8673586.

«Полум`я нації»

м. Стрий – с. Воля Задеревацька – с. Старий Угринів

Туристичний маршрут пов`язаний із життєвим шляхом символу боротьби за незалежність України – Степана Бандери.

Саме з околиць Стрия бере початок рід Бандерів. Тут народився і провів дитинство революціонер у рясі о. Андрій – батько Степана. Сам же Степан Бандера народився 1 січня 1909 р. в с. Старий Угринів.

Музей-садиба Степана Бандери (фото з сайту музею)

У Стрию Степан вступає до «Пласту», був членом товариств «Просвіта», «Луг», «Основа», «Сокіл», «Сільський господар» та завдяки участі у них зумів належно підготуватися до боротьби за державну незалежність та навчився плекати дух братерства серед своїх побратимів. Тут, під впливом націоналістичних ідей формувався світогляд молодого Степана, гартувалася сила волі, яка згодом стане однією із найяскравіших особливостей його характеру.

Музей родини Степана Бандери розміщений у родинному будинку з
2010 р. Музей ознайомить з родоводом Степана Бандери, долею його сім`ї, діяльністю батька о. Андрія як священика і громадського діяча, повідає про стрийський період життя Степана Бандери та початки українського підпілля на Стрийщині. Центральне місце в експозиції займає висвітлення проголошення Акту самостійності України 1941 р., життя, боротьба та загибель героя українського націоналістичного руху Степана Бандери.

Історико-меморіальний музей Степана Бандери фото з сайту Музею

Адреса: м. Стрий, вул. Львівська, 20. Години роботи: пн.-нд. – 09:00-17:00 год, обід: 13:00-14:00 год., ср., сб. – вихідні; тел.: (0245) 50498.

Музей-садиба Степана Бандери створений у 1990 р. на основі колишньої плебанії, де мешкала родина. Експозиція музею розміщена в шести кімнатах, які ознайомлять з життям Степана та його родини, формуванням світогляду та незламного духу Провідника українських національно-визвольних змагань ХХ ст., діяльністю ОУН та УПА, останніми роками життя Бандери. В одній із кімнат розміщена капличка, де батько Степана хрестив взимку дітей, а на подвір`ї музею-садиби збудовано криївку. Також у кімнаті побуту зібрані ужиткові речі та представлена українська вишивка.

Фото: Радіо Свобода

Адреса: Стрийський район, с. Воля-Задеревацька. Години роботи, екскурсійні дні: вт, чт, нд – 12:00-18:00 год.; тел.: +38(097) 9106006.

Історико-меморіальний музей Степана Бандери – найбільший меморіальний музей, присвячений цій історичній постаті. Експозиція музею розповідає про середовище, в якому ріс і виховувався Степан, його життя та революційну діяльність. В музеї можна побачити унікальні матеріали, зокрема речі, що належали його родині. Поруч з музеєм відновлена хата-плебанія, в якій жив парох с. Ст. Угринів, батько Степана Бандери із сім`єю.

Адреса: Івано-Франківська область, с. Старий Угринів, вул. С. Бандери, 48. Години роботи: 9:00-18:00 год., сб. – без послуг екскурсовода,
тел.: (03472) 9-75-17, 9-74-23.

Історико-меморіальний музей Степана Бандери, фото з сайту Музею

«На гору Маківку до Некрополя Українських Січових Стрільців»

с. Тухля – с. Грабовець – г. Маківка

Туристично-патріотичний маршрут розкриє історичні події бою на
г. Маківка та нескореного духу стрілецького війська.

Історико-краєзнавчий музей «Герої Маківки» присвячений трьом війнам. Експозиції музею розкриють історію Січового стрілецтва під час Першої та історію УПА під час Другої світових воєн, зокрема боротьбу за г. Маківка, яка стала однією з найвидатніших битв Легіону УСС та вже сучасній українській війні.

Некрополь Українських Січових Стрільців

Адреса: с. Тухля, Сколівський р-н, вул. І. Франка, 231А; Години роботи: за домовленістю; тел: +38(067) 7639371.

с. Грабовець розташувалось біля підніжжя г. Маківка. У селі збережена дерев`яна Церква Св. Василя Великого – тризрубна триверха, збудована у
1894 р. майстром Василем Сурановичем.

Читайте також: Пам’ять про Другу світову війну. Роздуми про новий військовий календар для України

Маківка – гора у Високому Бескиді, висотою 958 метрів н. р. м. Від
22 березня до 4 травня 1915 року Маківка стала місцем запеклих боїв легіону Українських Січових Стрільців з російськими військами. Незважаючи на кількісну перевагу ворога, перемогу здобули українські сини-герої. Усуси, фактично, власними силами визволили ряд українських сіл (Жупани, Лавочне, Тернавку, Славсько, Грабовець, Головецько).

4 травня російські війська все ж таки здобули вершину, проте внаслідок величезних втрат змушені були поспішно відступати. Під час жорстоких боїв до полону потрапив  Євген Коновалець, який за декілька років очолить курінь Січових Стрільців. В наші часи, г. Маківка стала місцем урочистих святкувань перемоги українського війська. Тут, на вершині гори, розміщений Меморіально-військовий цвинтар Українських Січових Стрільців, відбудований на честь героїв Легіону УСС. Бій на г. Маківка став свідченням незламного духу стрілецького війська, героїчної оборони та самопожертви заради Української соборної незалежної держави.

Туристичний шлях Місцевий № 5010

«До бункеру Головного Осередку Пропаганди ОУН і УПА»

с. Корчин – бункер Головного Осередку Пропаганди ОУН і УПА – р. Мала Річка – г. Перехресна – м. Сколе (Меморіал воїнам УПА).

Туристично-патріотичний маршрут пролягає до місця, де знаходився бункер Головного Осередку Пропаганди ОУН і УПА, яке має довгу історію пов’язану, зокрема із Романом Шухевичем.

с. Корчин Сколівського району розташоване на березі річки Стрий та потоку Велика Річка. У 1940-50 рр. околиці села та прилеглі ліси були осередком активної боротьби вояків Української Повстанської Армії.

Місце знаходження бункеру Головного Осередку Пропаганди ОУН і УПА розташоване поблизу г. Кичерка, на шляху до якого є символічна могила на місці загибелі Івана Корчинського – «Корчака». Довжина бункеру складала 35 м, ширина – 5 м. З жовтня 1946 по лютий 1948 рр. у бункері працювали: «Петро Полтава» (Петро Федун), «Горновий» (Осип Дяків), «Доля» (Богдана Світлик), «Професор», «Надя» (Надія Якимович), «Дарка» (Дарія Малярчин).

Тут, у липні 1947 р., Роман Шухевич та Олекса Гасин провели нараду з питань пропагандистської діяльності ОУН. У бункері були написані відомі праці провідників визвольного руху: «Петра Полтави» – «Концепція Самостійної України й основна тенденція ідейно-політичного розвитку сучасного світу», «Хто такі бандерівці та за що вони борються», «Україна погибає! Хто винуватий у цьому?»; «Горнового» – «Вклад ОУН у справу утворення і розбудови УПА», «Важливий крок на шляху до визволення народів, поневолених і загрожених сталінським імперіялізмом»; «Долі» – збірка новел «Не на життя а на смерть», «Учителька», «Михайлик».

Мала Річка – гірська річка з кам’янистим дном і численними перекатами та порогами, довжиною 7.2 км., протікає через нитку туристичного шляху, тому варто взути відповідне взуття.

м. Сколе розкинулось посеред Сколівських Бескид. Це один з історичних центрів Бойківщини. В місті є Меморіал воїнам УПА, шлях до якого проходить через Хресну дорогу.

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.