дивись.info

Два фатальних слова: У Львові скандал навколо шкільного підручника з історії

Два фатальних слова: У Львові скандал навколо шкільного підручника з історії

Підручник для 10-го класу «Історія: Україна і світ (інтегрований курс, рівень стандарту)» став причиною скандалу та суперечок між львівськими істориками.

Підручник для курсу, який покликаний поєднати українську та всесвітню історію, рекомендований Міністерство освіти та науки України. Втім низка львівських істориків побачило у ньому повторення радянських міфів, в яких українських націоналістів зображено прислужниками німецького нацистського режиму.

Дійшло до того, що невідомі розклеїли в ЛНУ ім. І. Франка, де працюють автори підручника Мар’ян Мудрий та Олена Аркуша, листівки, у яких вимагають виправити текст.

У розділі «Національні військові формування у німецькій армії. Прояви колабораціонізму» розповідається про створення батальйонів «Нахтігаль» і  Роланд», дивізії «Галичина», а серед ілюстрацій фото головнокомандувача УПА  Романа Шухевича. І лише побіжно згадується про існування інших національних формувань. Хоча у тексті учасники українських формувань не називаються колаборантами, розповідь про них у такому контексті викликала обурення у низки львівських істориків. Свої аргументи вони намагалися донести до одного із співавторів – Мар’яна Мудрого під час круглого столу у Львівській облраді.

«Це ставить під сумнів усі зусилля, які були зроблені для висвітлення нашої справжньої,  нефальсифікованої історії. Виникає питання  – для чого це робиться? Загалом текст написаний в нейтральному ключі і в цілому не викликає застережень, але оця чітка прив’язка до колабораціонізму залишає великий знак питання. Крім цього поява портрету Романа Шухевича власне в цьому розділі ставить під сумнів усю його діяльність, – каже історик Роман Грицьків, який першим звернув увагу на суперечливий розділ. – Підручник з історії – це є та основа, на якій формується майбутній світогляд людини. Це підручник для дітей, а в цьому віці переважає асоціативне мислення і певні зображення будуть асоціюватися з певними твердженнями. Дитина, яка не буде надто цікавитися історією, гляне в цей підручник і побачить прояви колабораціонізму і портрет Шухевича. Яке в неї буде уявлення про цю особу? Чому було дано саме таку назву розділу і чому у ньому не висвітлено такі прояви колабораціонізму як французький, російський, норвезький. Адже це інтегрований з всесвітньою історією підручник».

Назва – вимога Міносвіти

Сам автор цієї частини підручника Мар’ян Мудрий пояснює  – писав розділ відповідно до навчальної програми Міносвіти.

«Щоб зрозуміти, яке місце займає цей сюжет,  треба прочитати програму курсу і прочитати весь підручник. Якщо цього не зроблено, то будь-який сюжет дає можливість трактувати все дуже по-різному. Така назва підрозділу є тому, що так написано у програмі. В будь-якому існуючому підручнику теж це є, так само це є у програмі з історії України. А сам текст говорить про національні формування і ні про що інше. Далі там є 2 фрагменти з праць істориків, і в одному йдеться, що у випадку українців про класичний колабораціонізм і мови бути не може, це неможливо. Щодо фотографії Шухевича – це прізвище вперше згадується у підручнику, тому там з’являється картинка. Не шукайте того, чого немає». – каже Мар’ян Мудрий.

Його колега по франковому вишу Андрій Козицький закликає не шукати у діях автора  якогось злого умислу.

«Саме формулювання «колабораціонізм» мені не подобається і я розумію, чому така гостра реакція з’явилася, бо воно сприймається негативно, і може сприйматися як частина якогось великого антиукраїнського плану, хоча не можна робити такої інтерпретації. Але з такими словами треба бути дуже обережними, бо російська пропаганда часто використовує сказане необачно українцями. Якщо самі українці в підручнику визнають, що ці люди були колабораціоністами, то ніхто в Росіїї не буде вникати у історичні тонкощі. З іншого боку, я далекий від того, щоб звинувачувати автора в умисності дій – він просто виконав те, що написано у програмі. І взагалі, з чим ми порівнюємо? А чи є кращий підручник? Що ви вчепилися до автора, який написав дуже добрий підручник. Він справді допустив те, що може викликати маніпуляцію, але ж немає з чим порівнювати. Це добрий підручник і лише одне місце справді викликає таку двозначність. Непорядно вішати всіх собак на співавтора лише за цю частину», – каже Андрій Козицький.

Інші історики теж висловлюють зауваження до проблемного розділу.

То хто колаборант?

«Я намагався прочитати очима дитини – як вона це сприйме, без якогось іншого багажу знань. Не написано, в чому конкретно полягав колабораціонізм, це що якісь злочини чинилися? В дитини залишається більше запитань ніж відповідей. Тобто ми маємо виходити з того, як це буде сприймати дитина, яка думка в неї сформується», – каже Андрій Гречило.

«Як на мене, підручник написаний з ліберальних поглядів, щоб нікого не образити і, думаю, автору це вдалося. Це заголовок – це ложка дьогтю, але це не проблема авторів. Це має бути міністерське замовлення, державна політика. Автору чи видавництву ще треба подякувати, що не зобразили Шухевича у нацистській формі», – додає Микола Посівнич.

Співавтор ще раз наголошує – у тексті нікого колаборантом не називають. «Щоразу там  підкреслюється, що метою тих людей, які опинилися в цих формуваннях, було служіння Україні. В цьому тексті чорним по білому написано, що зусилля щодо створення українських військових частин у складі вермахту були пов’язані з намаганням керівництва ОУН створити власні збройні формування, які стануть ядром майбутньої української армії», – каже Мар’ян Мудрий.

«Цей підручник став наслідком програми міністерства і її треба змінювати на рівні міністерства. Коли ми заберемо цю підназву – «Прояви колабораціонізму», то текст буде повністю відповідати назві – «Національні військові формування в німецькій армії». І особливих застережень він не викликає. Про колабораціонізм треба говорити, але подавати його не за рахунок «Нахтігалю», «Роланду» і Шухевича. Бо коли ми подивимося на Францію, Норвегію, оце власне і був колабораціонізм – там ціла система була побудована, яка характеризує це явище», – підсумовує Роман Грицьків.

Зрештою, історики вирішили звернутись до Міністерства освіти з пропозицією зробити поправку у підручнику і забрати із заголовку дражливі слова: «Прояви колабораціонізму».

Володимир ГАЛЕЧИК

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.