Чому не вщухає скандал навколо скульптур польських левів на Личаківському цвинтарі у Львові

Тепер до коментування ситуації підключилися навіть українські націоналісти з Нацкорпусу Львівщини, які зайняли доволі неочікувану позицію. Але про все по порядку.

Рішення ЛОР

Під час останньої сесії львівська облрада прийняла заяву щодо неприпустимості встановлення на кладовищі мілітарних символів. У своїй заяві зазначають, що встановлення у 2015 році на території Личаківського кладовища скульптур левів, що раніше були частиною польського мілітарно-пропагандистського меморіального комплексу, перетворюються на фактор імовірних провокацій у Львові.

Обласні обранці також наголосили, що скульптури були завезені на територію кладовища з дозволу консультативної  ради з питань охорони культурної спадщини при управлінні охорони історичного середовища Львівської міської ради під керівництвом голови ради Лілії Онищенко. Це відбулося на тлі системного нищення українських  пам’ятників у Польщі. Однак таке рішення суперечить низці ухвал ЛМР.

При цьому сама пані Онищенко відмовилася коментувати ситуацію журналістам Дивись.info. Детальніше про це читайте тут.

Хто порушив домовленості

Натомість, заступник голови міністерства закордонних справ Польщі Бартош Ціхоцький заявив, що міністерство рішуче виступає проти можливості  вилучення левів з «кладовища орлят».

«Ми висловили нашу рішучу позицію щодо можливості незаконного демонтажу левів – незаконного у тому сенсі, що це суперечило б двостороннім протоколам щодо реконструкції та відновлення Личаківського цвинтаря; українську сторону попереджено про негативні наслідки для двосторонніх відносин», – заявив польський урядовець.

Та на противагу його словам є положення в Протоколі зустрічі Уповноважених президентів України та Республіки Польща Державного Секретаря України Олександра Зінченка та Голови Бюро національної безпеки Республіки Польща Єжи Бара, яким регламентували завершення впорядкування Польських військових поховань у Львові.

У тексті вказаного офіційного документу йдеться: «відмовитись від встановлення скульптур левів біля колонади». Повний текст дивіться тут.

На цьому ж наголошує також історик, відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії з увічнення пам’яті, голова ГО «Українські меморіали» Святослав Шеремета.

«Відповідно до усіх документів, які були підписані напередодні відкриття, і відповідно до ухвал Львівської міської ради, чітко було передбачено, що ні скульптур левів на військових польських похованнях, ні на центральній плиті мілітарного символу – меча-щербця не може бути. Однак польська сторона проігнорувала рішення української сторони та з 2005 року так і не демонтувала на центральній плиті меморіалу меч-щербець», - зауважує пан Шеремета.

І пояснює, чому ж українські історики вважають це питання принциповим: «І також хочу наголосити, що леви і меч-щербець несли у собі відповідне імперське мілітарне навантаження і слугували підкресленням того, що територія західноукраїнських земель знаходиться у складі польської держави. Бо на одному щиті було написано «Тобі, Польще!», а на другому «Завжди вірні». Тобто аж ніяк не йдеться про увічнення пам’яті загиблих».

Міжнародний скандал

«Маємо яскравий приклад, як недолугість однієї гілки влади може призвести до великої біди. В даному випадку страусяча позиція влади Львова спричинила міжнародний скандал, - коментує директор центру експертних досліджень «Тема» Роман Онишкевич. - Андрій Садовий, який контролює все, що робиться у місті, не міг не знати, що відбувається в нього під носом, на Личакові, де невідомо хто, на якій підставі завозить скульптури левів. Про це знала і Лілія Онищенко. Леви встановлені на Личакові незаконно. Важко уявити собі, щоб таке відбулося у будь-якому іншому місті, крім Львова. Як наслідок маємо новий виток конфлікту. Піднімає голову п’ята колона, зчиняється лемент у польській пресі – про знущання над польською історичною памяттю у Львові.

Щодо заяв політичних сил, я цього до уваги не беру. Є влада і вона має приймати рішення. Так не може бути. Сьогодні там стоять леви, а завтра ми прокинемося і побачимо пам’ятники Пілсудському, Казимиру Великому у Львові, бо так собі хтось вирішив поставити. У Львові живуть прихильники радянського Союзу, давайте Сталіну пам’ятник поставимо. Нехай кожен окупант у Львові ставить свій пам’ятник. Тобто я вважаю, що уся причина в Садовому, який прекрасно знав, що відбувається і клеїв дурня», - додає Роман Онишкевич.

Все спочатку?

І ось, коли усі сторони висловили свої позиції, або відмовчалися це робити і конфлікт почав вщухати, у польських левів в Україні з’явився несподіваний захисник – Національний корпус, активісти якого ще у березні марширували Львовом під гаслом "Львів не для польських панів". На сторінці «Національний Корпус Львівщина» з’явилося роз’яснення позиції організації.

«На даний момент на щитах левів відсутнє дражливе поєднання слів «Завжди Вірний» і «Тобі, Польще», таким чином, скульптури являють собою просто левів зі щитами, на яких зображений герб міста Львову та герб Польщі. Вони не несуть жодного антиукраїнського змісту, якщо хіба не вважати будь-яку польську символіку антиукраїнською.

Національний Корпус виступає проти пошуків ворожості там, де вона відсутня. Знищення левів у місті Лева тільки за те, що вони поставлені поляками, є просто сміховінним і трагікомічним. Українці і поляки мають дати спокій мертвим і працювати на історичне примирення і взаєморозуміння між українською і польською нацією. Ми маємо спільного ворога – Москву», - йшлося у заяві організації.

Польська преса вже встигла похвалили Нацкорпус за таку позицію. Натомість Володимир В’ятрович, голова Інституту національної пам'яті, назвав цю заяву ганебною. «Її автори підтримують не лише нехтування польською стороною домовленостей з Україною, але й брутальне порушення українського законодавства на українській території. А заклики до порозуміння на могилах звучать особливо дивно після 14 актів вандалізму на українських могилах в Польщі, жоден з яких не розслідуваний і не усунутий», – написав В’ятрович у соцмережах.

Він також опублікував фото сплюндрованої могили українців у польському Верхраті. «Пам‘ятник, на відміну від левів на Личакові, абсолютно легальний, має охоронятися Польською державою згідно міжурядової угоди з Україною. Але він досі у руїнах» – написав Володимир В’ятрович.

Тим часом, це не єдине дражливе питання в українсько-польських стосунках. Ще у квітні був розібраний пам'ятник бійцям УПА в Грушовичах, поблизу Перемишля. У травні польська сторона організувала там археологічні розкопки. Українцям було обіцяно, що Польща відновить монумент, якщо буде підтверджено наявність військових поховань. Втім, згідно з висновком польського Інституту національної пам'яті, їх не було виявлено. З таким висновком не погоджується українська сторона.

Зокрема, Володимир В’ятрович вважає, що польська сторона необгрунтовано обмежила площу проведення дослідження, хоча на межі ділянки було виявлено людські останки. Крім цього, вона не звернула належної уваги на вивчення людських останків, які було захоронено на невеликій глибині, і на виявлені речові докази.

Своєю чергою, в Інституті національної пам'яті Польщі ці претензії називають  незрозумілими і наголошують, що представники України були присутніми від час розкопок, тож і в цій суперечці поки не поставлено крапки.

Володимир ГАЛЕЧИК