дивись.info

Місія здійсненна: як у Львові хочуть обмежити використання поліетилену

Місія здійсненна: як у Львові хочуть обмежити використання поліетилену
Фото з соцмереж.

Минулого тижня виконавчий комітет Львівської міської ради прийняв рішення «Про обмеження комерційного використання одноразових поліетиленових пакетів у торгових мережах м. Львова». Попри таку радикальну назву ні про які заборони наразі не йдеться.

Докладно пояснюємо, про що йдеться у рішенні виконкому ЛМР та як воно теоретично вплине на ситуацію з поліетиленом у Львові.

Лише рекомендації

По-перше, своїм рішенням міська влада просто рекомендує суб’єктам господарювання у сфері торгівлі, пропонувати покупцям альтернативу використанню одноразових поліетиленових пакетів — паперові пакети, багаторазові торбини тощо. По-друге, мова йде про те, аби розробити програму лояльності до споживачів щодо заохочення використання багаторазової тари.

«Минулоріч на сесії міської ради було прийнято програму Zero Waste (Нуль відходів), яка передбачає поступовий поетапний перехід міста до концепції нуль відходів, де велика увага приділяється попередженню, перевикористанню, так само сортуванню відходів. І, власне, цим рішенням ми пропонуємо наступні кроки щодо поетапного плавного переходу, відмови від одноразових поліетиленових пакетів», – нагадує заступник міського голови з питань розвитку Андрій Москаленко.

За його словами, міські чиновники мали низку зустрічей з представниками супермаркетів і напрацювали конкретну логістику щодо переходу. «Тобто по-перше, це є добровільна лояльна система пропонування: під час того як ви розраховуєтеся, ви маєте змогу самостійно обрати один пакет, або другий. Тобто потрібно максимально пропонувати в магазинах багаторазові або паперові пакети. Це робимо для того, щоб максимально розвинути культуру в суспільстві, – додає Москаленко. – Другий важливий крок — це чітка номенклатура того, що використовується в супермаркеті. Окрім поліетиленових пакетів є полістирол, який приносить теж багато шкоди. Відтак, ми маємо чітку номенклатуру від супермаркетів, що потрібно замінити, і таким чином ми будемо стимулювати велику кількість стартапів, велику кількість різних підприємств, які роблять багаторазові торбинки, упаковки».

Станом на сьогодні є близько 10 інституцій, які готові пропонувати свої альтернативи
Андрій Москаленко

Він каже, що були зустрічі і з виробниками пакетів. «Ми оглядали різного роду виробництва і зрозуміли, що для них є важливим замовлення міста. Тобто це рішення насправді показує запит міста, щоб компанії почали робити такі багаторазові пакети. І наше завдання як міста — звести їх з супермаркетами, а наступна стадія це є магазини, ринки. Станом на сьогодні є близько 10 інституцій, які готові пропонувати свої альтернативи. А передусім найпопулярніші — це є звичайні екоторбинки, які є багаторазового використання. Найпростіша альтернатива є паперовий пакет, який є найбільш готовий до нашого ринку, але ми будемо розглядати і різні альтернативи», – каже  Андрій Москаленко.

Зараз, у загальній структурі ТПВ міста пластик складає близько 13%. У Львові вже є приклад поводження з таким типом відходів. Один із заводів має прямі угоди з ОСББ, і власні контейнери біля будинків, які він самостійно очищає. У мерії хочуть максимально поширювати таку систему.

Департамент гуманітарної політики має організувати інформаційно-просвітницьку роботу у школах та дошкільних закладах щодо негативного впливу поліетилену.  Своєю чергою в департаменті економічного розвитку мають подумати про способи стимулювання суб’єктів господарювання, які створюватимуть пункти прийому поліетиленових пакетів або обмежать їх використання.

Якщо долучиться влада – все можливо

Екоактивісти кажуть – рішення добре, але потрібна дорожня карта для його реалізації.

«Звичайно, якщо прийнявши це рішення у міській раді про нього відразу забудуть, то воно не буде виконуватися. Але перший крок зроблений і це дуже добре, що міська рада проказує зацікавленість у питаннях збереження довкілля, – вважає координаторка ГО «За ЕКОрозвиток» Діана Попфалуші. – Ці рекомендації можуть працювати, якщо буде напрацьована дорожня карта. Сама запропонована програма є доброю. Є два роки для виробників, які роблять ці пакети, щоб переорієнтуватися, наприклад, на біорозкладні. Це може запрацювати, якщо зацікавити торговельні мережі. Для них це може бути і іміджева складова, вони зможуть себе позиціонувати як дружні до довкілля і претендувати на європейську сертифікацію».

Є два роки для виробників, які роблять ці пакети, щоб переорієнтуватися, наприклад, на біорозкладні. Це може запрацювати, якщо зацікавити торговельні мережі
Діана Попфалуші

Водночас, за її словами, без спонукань влади і громадськості перехід буде дуже тривалим, адже для торговельних мереж це зайві витрати.

«Має бути задіяний департамент економічного розвитку, громадськість, яка це має контролювати. Така системна робота може принести результати. Принаймні не буде як в одній з мереж, де закликають не брати пластикові пакети, але жодної альтернативи немає. Для цього потрібно як мінімум 1-1,5 роки, після цього можуть бути запроваджені якісь пілотні речі. Але це будуть дуже свідомі і зацікавлені торговельні мережі, тому що для них це додаткові інвестиції. Якщо порівнювати ціну паперового пакета (навіть якщо це з переробленої сировини) і пластика, то це небо і земля, тобто їм треба  витратити більше коштів не отримуючи з цього прибутку. Відповідно, можливо доведеться це родити через розпорядження і санкційні заходи», – додає активістка.

Не чекаючи вказівки

Частина торгових мереж навіть без спонукання влади рухаються в бік обмеження використання поліетилену. Наприклад, одна з мереж супермаркетів у Львові вже частково переходить на папір.

«Ще задовго до рішення виконкому компанія «Євротек» вже мала певні свої напрацювання. Так, на хлібобулочних виробах вже паперові пакети. Зараз працюємо над впровадженням паперових пакетів на касах, спочатку це буде альтернатива пластиковим. Також плануємо впроваджувати екоторбинки багаторазового використання на касах,  вже маємо певні напрацювання», – каже піар-менеджер компанії Сергій Черешньовський.

За його словами, мережа також планує проводити власну інформаційну кампанію.

«Коли вже такі пакети у нас з’являться, будемо пропонувати людям купувати саме екологічні упаковки, інформувати всіма доступними засобами, які є в супермаркетах», – додає Сергій Черешньовський.

Наскільки дорожче обійдеться екологічна упаковка, він наразі прогнозувати не береться.

Очевидно, що екоторбинка чи паперовий пакет будуть дорожчими ніж поліетиленовий
Сергій Черешньовський

«Про вартість наразі складно сказати, але очевидно, що екоторбинка чи паперовий пакет будуть дорожчими ніж поліетиленовий. Наразі не хочемо перекладати це на плечі покупця, не залишаючи йому вибору, тобто плануємо поетапне впровадження. Так не повинно бути, що просто вартість цього всього закладеться у товар. Але з іншого боку теж неправильно перекладати все лише не бізнес. Тобто мережі не хочуть втрачати покупців, але і не хочуть нести збитки.  Мабуть мають бути не лише побажання на рівні міста, але якась державна програма підтримки. Думаю, що в держави є багато механізмів, як спонукати до переходу», – додає пан Черешньовський.

А от львівське видавництво “ВСЛ” користується у книгарнях поліетиленовими пакетами, які розкладаються. «Ви знали, що поліетиленові пакети, в які вам пропонують загорнути книги продавці книгарень Старого Лева, розкладаються? – йдеться на сторінці видавництва у Фейсбук. – А все тому, що при виготовленні цих пакетів до сировини додають добавку d2w. Якщо ви бачите на пакетах цю позначку, це означає, що такий поліетилен розкладається через певний проміжок часу (наші пакети – через 3 роки)».

Нуль відходів?

Тим часом, щодо виконання прийнятої у Львові минулоріч стратегії поводження з ТПВ за принципом «нуль відходів», екологи можуть сказати небагато.

«Про виконання міської стратегії наразі майже немає що сказати. Позитивним є те, що там прописано сортування на дві фракції – мокру і суху. Серед сухих відходів якраз вторсировина. Більшість Львова забезпечена контейнерами, але найбільша перешкода у виконані цієї стратегії полягає в тому, що вивіз сміття забезпечує область. А в області є своя стратегія, – каже Діана Попфалуші. –  Міська і обласна стратегії дуже схожі, але обласна не орієнтована на зменшення кількості відходів. Це стратегія інфраструктурна – що, куди, як вивозити, і хто вивозить. Міська – більше спрямована на  попередження утворення відходів. В області, наскільки мені відомо, взагалі не прописано поводження з органікою, а в міській є заходи щодо попередження вивезення на звалища саме органіки».

За її словами єдиним серйозним зрушенням буде запровадження пілотного проекту по прийому органічних відходів від населення і їх компостуванню. Втім, щоб поширити такий досвід на все місто потрібно 2-3 роки.

«Треба дослідити морфологію відходів, налагодити логістику закупити контейнери. А це буде дорого, також, якщо неправильно організувати компостування, то можна отримати технічний компост, який буде непридатний ні для чого крім рекультитвації», – каже активістка.

Відтак, за її словами, добре виконується освітня складова стратегії, є багато ініціатив, щодо інформування мешканців, натомість з інфраструктурою є проблеми.

Володимир ГАЛЕЧИК

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.