дивись.info

«Золоті автобуси»: львів’яни переплатять десятки мільйонів за невигідні умови лізингу нового автопарку АТП-1

«Золоті автобуси»: львів’яни переплатять десятки мільйонів за невигідні умови лізингу нового автопарку АТП-1

Львівська мерія подає як велику транспортну перемогу те, що комунальне АТП-1 на умовах лізингу придбало 150 великих автобусів. Але львів’яни поки що покращення ситуації з громадським транспортом не відчувають. Більше того, з власної кишені кожен платник податків заплатить за ці автобуси ледь не подвійну ціну.

Це стає зрозумілим, якщо проаналізувати лізингову угоду між лізингодавцем («Укргазбанк») та лізингоотримувачем («ЛК АТП-1»), копію якої журналістам Дивись.info надали громадські активісти.

Максимальні відсотки

Якщо проаналізувати різноманітні банківські пропозиції (ПриватБанк, КредоБанк, АльфаБанк, Укргазбанк тощо), то стає зрозумілим, що щорічний відсоток, який забирає собі банк на умовах лізингу – позиція змінна, залежить вона від частки першого внеску, терміну, виду програми тощо. Достеменно вдалося з’ясувати, що середні відсоткові ставки на лізинг як у державних, так і приватних банках коливаються від 1% до 19% .

Якщо взяти ті умови, за якими Львів придбав автобуси (50% авансового платежу і 3 роки лізингу), то цей же «Укргазбанк», з яким підписано угоду, пропонує за такої умови річну ставку на рівні 13,99%. І все це, властиво, без прив’язки до курсу валют.

 

http://www.ukrgasbank.com/private/credits/autocredit/autocredit/

Львів придбав автобуси під 17,9% річних з прив’язкою до валюти.

Валютна кабала

Тобто львів’яни оплачуватимуть валютний кредит під майже найвищий із можливих за таких умов річний відсоток. Про те, що кредит прив’язаний до курсу валют, йдеться в угоді: «Сторони домовилися, що зазначена в цьому пункті Ціна Предмету Лізингу не є остаточною і змінюється зі збільшенням/зменшенням курсу НБУ гривня/євро на дату платежу. Сторони домовилися, що зміна вартості Товару буде оформлена Додатковою угодою…».

Наприклад, станом на дату укладання договору курс був зафіксований на рівні 30,883 гривні за 1 євро. Відтак, загальна сума угоди лише на придбання «Електронів» становила 226 995 253 гривні. Гривнева сума угоди на МАЗи тоді становила 377 538 880 гривень. Станом на 15 листопада, враховуючи зміну курсу, загальна сума угоди зросла до 615 469 440 грн (тобто зросла на 10,8  мільйона). Припускати, наскільки зросте курс євро до гривні за наступні 2,5 роки дії угоди, можна лише теоретично.

Більше того, угода говорить, що не лише сама сума кредиту, а й відсоток може бути змінений за ініціативи банку. «Тарифи та розмір лізингового проценту за цим договором підлягають перегляду за ініціативою Лізингодавця (банку) не раніше ніж після спливу дванадцятимісячного строку, починаючи з дати укладення цього Договору… У випадку, якщо Лізингоодержувач не погодиться з новими Тарифами, Сторони домовились, що до наступної дати перегляду Тарифів продовжують діяти Тарифи, які зазначені в додатку 1 цього Договору. У такому випадку Лізингодавець має право розірвати даний договір та вимагати повернення Предмету лізингу …».

На шиї у львів’ян

За великим рахунком, до комунального АТП-1 було би значно менше запитань, якби лізингову угоду оплачував би сам перевізник із зароблених на власній комерційній діяльності коштів. Більше того, враховуючи тенденції щодо ймовірного підняття тарифу, саме цією угодою можна було би аргументувати такий ціновий стрибок у тарифах. Але львів’яни, якщо йдеться про комунальний транспорт, за традицією платять двічі.

Лізингова угода на вкрай невигідних для Лізингоотримувача умовах буде оплачена… з бюджету Львова. Про це йдеться безпосередньо у самій угоді: «Щорічно, в строк до 31 грудня кожного року, починаючи з 2018 Лізингоодержувач зобов’язаний надавати до Банку належним чином посвідчені проекти Рішення Львівської міської ради щодо розподілу видатків бюджету міста на наступний рік у розрізі бюджетних програм, що підтверджує передбачене Програмою фінансування на відповідний рік».

Відповідно, комунальному АТП, яке є однією зі сторін угоди, зовсім не розходилося на умовах, адже захмарні відсотки та валютні коливання у жоден спосіб не зашкодять їхній і без того стабільно збитковій господарській діяльності.

Інакший досвід

Між тим, за даними журналістів Дивись.info, один із приватних перевізників у місті так само уклав лізингові угоди для часткового оновлення автопарку під 10% річних у гривні. Є й інші кейси.

Наприклад, у Житомирі, згідно із даними, оприлюдненими місцевими ЗМІ, планують придбати МАЗи у лізинг під 13% річних.  Миколаїв пішов ще далі. Там обрали для лізингу білоруську компанію, яка пропонує МАЗи в лізинг під 18% річний і при цьому сама покриває 9%. Таким чином, Миколаїв так само придбає МАЗи, але під 9% річних, тобто за вдвічі меншу переплату, аніж Львів.

У відкритих джерелах легко знайти, що ставки ПриватБанку, наприклад, на придбання у лізинг «Електронів» та «МАЗів» – 19%. Це дещо вище, аніж у чинній угоді, втім ці угоди не мають прив’язки до курсу валют. Таким чином видно, що альтернативні варіанти у львівського комунального «АТП-1» були.

Користі більше, ніж ризику?

Цікаво, що на вартості самих автобусів активно економили. Як ми писали раніше, Львів закупив автобуси без кондиціонерів «у цілях економії». А пустили отримані автобуси, зокрема, тими ж самими маршрутами, де і раніше курсували автобуси великої місткості (3А, 1А, 16, 46 тощо). Таким чином, львів’яни досі не відчувають розвантаження тих маршрутів, на який курсують маломісткі «Богдани».

Також під час презентації нових автобусів, Андрій Садовий відповів, чому не надав перевагу львівському виробнику, адже угода передбачає купівлю 100 МАЗів і лише 50 «Електронів». «Якщо, наприклад, МАЗ виробляє продукцію, то він від свого уряду отримує максимально пільгове кредитування. Коли Електрон йде в банк, то він бере кредит від 18−19%. Ось різниця. Якщо держава підтримує свого виробника, то є результат», – зазначив тоді мер Львова. При цьому, він не конкретизував, що насправді лізингова угода на поставку білоруських автобусів обійшлася місту у ті самі 18% річних (ще й із прив’язкою до валютного курсу).

Тому, за великим рахунком, користь від такої угоди для міста ставиться під ще більший знак питання.

Ще трохи про угоду

Можна було би висунути, наприклад, гіпотезу про недосвіченість у подібних угодах керівника комунального АТП-1. Зрештою, перевізники – не банкіри, тож імовірний брак досвіду міг би привести до подібної халатності. Втім, якщо подивитися на кар’єру Ореста Хамули, чинного директора АТП-1, цей варіант – виключається. Пан Хамула має економічну освіту, а більшість своєї кар’єри побудував саме у банківських установах.

Варто додати, що другою стороною львівських лізингових угод є Львівська обласна дирекція АБ «Укргазбанк». Очолює її Олег Василишин (він же і підписав відповідну лізингову угоду). Він є чинним депутатом Львівської міської ради у складі фракції «Об’єднання САМОПОМІЧ».

Чи можна говорити про конфлікт інтересів, якщо невигідну для міського бюджету підписує з одного боку фаховий банкір (з майже 25-річним банківським досвідом), керівник комунального, залежного від міської ради, підприємства, та представник банку, що водночас є чинним депутатом цієї ж міської ради від партіє мера?

Мар’яна Ткаченко

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.