дивись.info

Крапку поставлено: які наслідки матиме розрив Договору про дружбу з РФ

Крапку поставлено: які наслідки матиме розрив Договору про дружбу з РФ

Депутати проголосували і передали президенту на підпис закон, який припиняє дію Договору про дружбу між Україною та Росією, який діяв упродовж 20 років, але жодним чином не зупинив російську агресію на сході України та анексію Криму.

Що означає розрив Договору для України, ІА Дивись.info запитала в експертів.

Олег Петровець, політичний експерт:

«Ну, по-перше, зрозуміло, що даний договір уже давно не виконується Росією, оскільки вона напала на Україну, анексувала частину нашої території, вчинила проти нас акт відкритої агресії в морі. І не те, щоб він якось заважав нам нормативно, навіть навпаки – це ще один доказ порушення Росією усіх можливих норм і правил. І тут хтось логічно міг би запитати, навіщо саме зараз скасовувати те, що не заважає?

У моральному плані офіційне визнання агресора другом для українців, наче ярмо, уже багато років. А останні події в Азовському морі тільки зробили його ще важчим, ще непосильнішим, ще принизливішим. Зняття цього ярма, а також чергова демонстрація своєї твердої позиції всьому світу – якраз і є той єдиний політичний момент, який варто вбачати у цьому випадку, коли Україна таки пішла на такий крок – не продовжувати договір. Звісно, можна було би спробувати позбутися цього тягаря раніше, пішовши шляхом розірвання в односторонньому порядку. Але це набагато складніший і ризикованіший в юридичному сенсі механізм, адже відповідний спосіб в самому документі не прописаний, а Росія з легкістю могла б не визнати такого кроку України. Крім того, як стверджують в українському МЗС, цей документ фігурує у кількох міжнародних судових позовах України проти Росії.

Ще цікавий момент: можливо, хто не звернув уваги чи має коротку пам’ять, та першими пропозицію денонсувати окремі статті договору про дружбу запропонували саме росіяни – ще в січні нинішнього року. Тоді держдумівецть Костянтин Затулін запропонував скасувати пункти договору, де країни визнають територіальні кордони один одного, адже вони закріплюють визнання РФ територіальної цілісності України, зокрема й щодо Криму. Тому зрозуміло, що розривати цей договір ми не могли. Юридично це була б програшна стратегія.

А пояснити необхідність голосування у Верховній Раді попри вже виданий указ президента і надіслану ноту МЗС до Росії чимось більш адекватним, аніж спробою політичного піару будь-кого, також не складно, якщо оперувати законодавством.

Так, відповідно до ст. 106 Конституції України, президент України  зокрема укладає міжнародні договори. Відповідно ініціювання щодо розірвання чи припинення таких договорів – також сфера повноважень президента. Як прописано в самому договорі про дружбу з РФ (ст. 40), в разі відмови його продовжувати, сторона яка цього не бажає, має повідомити про це іншу сторону не пізніше, аніж за 6 місяців до моменту чергової автоматичної пролонгації. І ми це зробили. Одночасно до повноважень ВР належить ратифікація та денонсація міжнародних договорів України (ст. 85 Конституції України). А п.2, ст.24 Закону «Про міжнародні договори» каже, що коли парламент давав згоду на договір, то виключно у формі закону має бути оформлене і розірвання, чи припинення цього договору. Все дуже просто. Жодної зради – тільки встановлена законом процедура».

Марина Багрова, член правління Міжнародної спілки «Інститут національної політики»:

«Припинення Верховною Радою Договору про дружбу, співпрацю і партнерство між Україною і Росією не матиме жодних юридичних наслідків, оскільки цей документ з самого початку мав декларативний характер.

Даний Договір був прийнятий 1997 року. Його прийняття ні на що не вплинуло, оскільки за формою це хоча був і юридичний документ, але за своїм змістом – декларація.

Варто зазначити, що конкретні, а не декларативні питання двосторонньої співпраці між Україною і Росією з економічних, транспортних, правових, науково-технічних, екологічних, культурних та інших питань відображені у понад 200 профільних угодах як двосторонніх, так і багатосторонніх, які досі зберігають силу. Наприклад, угода про співпрацю між СБУ і ФСБ РФ, між МВС України і МВС РФ тощо.

Ось у разі виходу України із зобов’язань щодо економічних, транспортних i правових відносин або їх призупинення – виникнуть певні наслідки, але не для звичайних громадян, а для тих, хто веде бізнес в Росії або з Росією».

Олексій Буряченко, голова правління Всеукраїнської регіональної експертно-юридичної асоціації впливу:

«6 грудня ВРУ прийняла законопроект №0206 про припинення дії Договору «Про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною та Російською Федерацією» (1999 року), так званий «Великий Договір про дружбу», з прописаним терміном його припинення – 1 квітня 2019 року, та законопроект №8361 «Про прилеглу зону України».

Аналізуючи законопроект №0206, можна пригадати, що офіційний лист про не продовження дії даного договору МЗС України до РФ було направлено ще у вересні цього року. Адже за змістом договору питання пролонгації вирішується автоматично (раз на 10 років), якщо одна із сторін не заявила бажання не продовжувати його дію.

Тобто, фактично, питання про пролонгацію даного договору на наступні 10 років було зняте ще у вересні цього року, а реально цей договір перестав діяти з початком подій 2014 року.

Кажучи іншими словами, 1 квітня 2019 року договір «Про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною та Російською Федерацією» не був би пролонгований по причині не бажання Української сторони і автоматично втратив би свою чинність.

Такі дії української сторони зрозумілі і про це не раз зауважувалося на самому високому рівні. Основною причиною наголошувалося використання даного договору в міжнародних судових інстанціях та на дипломатичних майданчиках, як прямий аргумент порушення РФ, не тільки цілого ряду Конвенцій ООН та Будапештського договору, коли вона вчинила агресію до України, а і міждержавного (двостороннього) договору  «Про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною та Російською Федерацією».

Але питання постає наступним чином: чому цей законопроект прийнято лише зараз, а не у вересні? Тим паче, даний законопроект не говорить про терміновий розрив в односторонньому порядку даного договору, а лише те про що говорилось і раніше – про припинення дії Договору з 1 квітня 2019 року.

Напрошується думка, що ці дії та події ретельно сплановані та мали статися саме зараз, напередодні Президентських виборів в Україні. Хоча потрібно і віддати належне ВРУ та президенту, що дане рішення було важливе та потрібне. І ще раз підтвердило вектор української дипломатії та вибір українського суспільства, що за прямої збройної агресії з боку РФ про жодну дружбу між Україною та РФ не йдеться».

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.