Від Томосу до «Слава Україні!» - Чим українці можуть пишатися 2018 року

f682312a5b2128d809807

Добігає до кінця 2018 рік, а це означає, що час підбивати підсумками. Незважаючи на те, що рік видався непростим і багато що пішло не зовсім так, як би хотілося, було й чимало перемог. ІА Дивись.info вирішила нагадати найпам’ятніші позитивні події року.

Незалежні від Москви: Константинополь українській церкві надав томос

Фото: Радіо Свобода.

Незважаючи на те, що офіційне вручення томосу новому главі Православної церкви в Україні митрополиту Київському і всієї України Епіфанію відбудеться 6 січня, цю подію можна вважати однією з найбільш знакових у році, що минає.

Початок процесу стартував ще 2016 року, коли парламент надіслав звернення до Його Всесвятості Варфоломія, Архієпископа Константинополя і Нового Риму, Вселенського Патріарха щодо надання автокефалії. В цьому зверненні ВРУ просила Вселенського патріарха: визнати нечинним акт 1686 року як такий, що був ухвалений з порушенням священних канонів Православної Церкви; взяти участь у подоланні наслідків церковного поділу шляхом скликання під егідою Вселенського Патріархату Всеукраїнського об'єднавчого собору з метою вирішення всіх суперечливих питань та об'єднання Українського православ'я; видати томос про автокефалію Православної Церкви в Україні.

Але активна фаза процесу про надання автокефалії припала на 2018 рік. 9 квітня президент Петро Порошенко відбув до Стамбула, де зустрічався зі Вселенським патріархом Варфоломієм і з членами Святого і Священного Синоду. Далі події розвивалися дуже стрімко. 31 серпня патріарх Варфоломій повідомив московському патріарху Кирилу про імплементацію рішення про автокефалію в Україні. Це сталося перед архієрейським собором у Константинополі, який відбувся 1 вересня.

7 вересня Вселенський патріарх Варфоломій призначив двох екзархів (представників) у Києві архієпископа Даниїла Памфілійського із США та єпископа Іларіона Едмонтонського з Канади у рамках підготовки до надання Православній церкві в Україні автокефалії.

Увесь цей період процес надання томосу України супроводжувався запеклим супротивом у Росії, як політичних діячів, так і, зрозуміло, патріарха Кирила та його челяді, зокрема й в Україні.

Наприкінці вересня 2018 року Вселенська Патріархія оприлюднила дослідження історичних церковних документів, у яких довела, що Константинополь ніколи не віддавав Київську митрополію в канонічну територію Російської православної Церкви. Зрештою це послужило приводом для скликання Радбезу РФ 12 жовтня. Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що політичний Кремль підтримує занепокоєність РПЦ щодо надання КПЦ автокефалії українському православ'ю.

Зрештою 15 грудня у Софіївському соборі відбувся Об’єднавчий собор, на якому було обрано нового предстоятеля Православної церкви в Україні митрополита Київського і всієї України Епіфанія, якому й буде вручений 6 січня томос.

Низка експертів пов’язують введення в Україні воєнного стану саме із проведенням Об’єднавчого собору, оскільки саме у цей період РФ почала стягувати військову техніку до кордонів з Україною і загроза наземної військової операції була найвищою з 2014 року.

Бескидський тунель

Фото з архіву Дивись.info.

Грандіозне відкриття другого за довжиною залізничного тунелю після Лугутинського – Бескидського – відбулася 24 травня, а наступного дня, 25 травня, ним рушив перший потяг.  Розміщений в Українських Карпатах, на Бескидському перевалі. Належить до 5-го Пан'європейського транспортного коридору (Італія — Словенія — Угорщина — Словаччина — Україна).

Старий одноколійний Бескидський тунель був побудований 1886 року. За часів експлуатації паровозної тяги на цій ділянці залізниці тунель був вельми незручним відтинком колії для залізничників і пасажирів, оскільки під час руху потягу всередині тунелю він наповнювався парою і димом. Тому, при проїзді Бескидського тунелю, пасажири вагонів щільно зачиняли вікна і прикривали роти та носи хустинками.

Великий фоторепортаж про Бескидський тунель дивіться тут.

2006 року «Укрзалізниця» оголосила тендер на реконструкцію Бескидського тунелю. Безпосереднє будівництво розпочалося 2013 року.

24 травня 2018 року офіційно відкрили новий двоколійний Бескидський тунель, а 25 травня ним рушив перший потяг. Пропускна здатність тунелю збільшилася з 47 до 100 пар поїздів на добу, а швидкість проходження зросла з 15-40 до 60-70 км/год.

Довжина нового тунелю — 1764,5 м, ширина нового тунелю — 10,5 м; висота — 8,5 м. Ціна робіт становила 102 мільйони євро. Будівництво нового Бескидського тунелю — міжнародний проект, який повністю фінансується за кошти Європейського Банку Реконструкції та Розвитку. Гарантія експлуатації — 100 років. До речі, старий одноколійний тунель ефективно експлуатується понад 130 років. Новозведений Бескидський тунель обладнають спеціальними датчиками загазованості повітря і камерами відеонагляду при в'їзді, виїзді та всередині. Встановлять спеціальні витяжки.

Галопом по Європах: в Україну активно стали заходити лоукостери

2018 рік став бумом лоукостів. Найбільш знаковою подією став вихід на український ринок авіаперевезень ірландської бюджетної авіакомпанії RyanAir.

23 березня RyanAir виступили з офіційною заявою про початок польотів в Україні з 31 жовтня 2018 року, в Київ (Міжнародний аеропорт Бориспіль) та Львів (Міжнародний аеропорт Львів). Спочатку було оголошено, що Ryanair буде здійснювати рейси з Києва до Братислави, Ґданська, Кракова, Лондона, Познані, Стокгольма, Вільнюса, Варшави, Вроцлава, а також зі Львова — до Варшави, Дюссельдорфа, Кракова, Лондона, Меммінгена. Однак вже у квітні 2018 року стало відомо про те, що перший рейс Ryanair в Україну буде здійснено на два місяці раніше, ніж передбачалося. Відтак перший рейс компанія здійснила 3 вересня 2018 року з Берліна до Києва.

«Wizz Air Ukraine» — здійснювала міжнародні перельоти з Києва, Львова, Донецька та Харкова з 2008 року. 20 квітня 2015 року було оголошено про ліквідацію авіакомпанії.

«Wizz Air Hungary»  — здійснює міжнародні рейси з аеропортів українських міст з 20 квітня 2015 року.

«SkyUp» — національний український авіаперевізник, лоукост, який розпочав свою роботу 21 травня 2018 року. Базується SkyUp в Міжнародному Аеропорті «Київ» імені Ігоря Сікорського. Основні напрямки — Близький Схід, Північна Африка, Східна та Південна Європа.

В березні 2018 р. SkyUp Airlines і корпорація Boeing підписали контракт на закупівлю п'яти Boeing 737 MAX загальною вартістю 624 мільйони доларів. Згідно з умовами контракту, літаки мають бути поставлені до 2023 року. Також контракт передбачає опцію ще на п'ять літаків

Інші бюджетні авіаперевізники: «Ernest» (Мілан, Італія), «AirArabia» (Шарджа, ОАЕ), «Flydubai» (Дубай, ОАЕ).

Гроші за пацієнтом: як впроваджується медреформа

Медична реформа, яка теж стартувала 2018 року, була однією з найочікуваніших як для пацієнтів, так і для медиків. Однак вона стала однією з тих реформ, які наштовхнулися на найбільший спротив, насамперед тому, що зупинила або змінила фінансові потоки.

Вже з січня 2018 року Міністерство охорони здоров’я розпочало впровадження змін в охороні здоров’я. А саме першого етапу реформи — нового механізму фінансування медичних закладів, що надають первинну медичну допомогу. Адже сімейні лікарі, терапевти і педіатри є медиками, до яких найперше мають звертатися українці.

Читайте також: Втричі вищі зарплати та вдячні пацієнти: як на прикладі одного міста на Львівщині працює медреформа

30 березня була створена Національна служба здоров’я України — центральний орган виконавчої влади, який реалізує основний принцип медреформи «гроші йдуть за пацієнтом» — оплачує вартість реально наданих медичних послуг. Цей механізм оплати поступово має замінити неефективну модель оплати ліжко-місць. Нацслужба здоров’я вже уклала договори з 623 комунальними, приватними медзакладами і лікарями-ФОП, які надають первинну медичну допомогу.

Національна кампанія з вибору сімейних лікарів, терапевтів та педіатрів стартувала в квітні 2018 року. Вперше українці змогли вільно обирати лікаря, без прив’язки до місця прописки. Підписання декларацій про вибір лікаря та забезпечення оплати Нацслужбою здоров’я послуги за кожного пацієнта саме у той медзаклад, де ця послуга надається, стало можливим завдяки електронній системі охорони здоров’я. Це перший крок до переходу на електронний документообіг в українських медзакладах. Відтак змінилася система оплати праці лікарів первинної ланки.

Україномовний продукт

В Україні 8 листопада втретє зросли квоти на україномовний продукт на радіо. Частка україномовних пісень на радіо відтепер має становити 35%, а не 30%, як було раніше. Частка програм державною мовою (новини, аналітика, розважальні програми) зростає до 60%.

Квоту на україномовний продукт повинна зберігатися впродовж доби та у часових проміжках: 7:00 – 14:00 та 15:00 – 22:00.

Незважаючи на запеклу критику з боку опонентів, україномовний продукт збільшувався не тільки кількісно, але й якісно і швидко заповнив прогалину, яка виникла після витіснення російського продукту. Наприклад, улюбленця жінок бальзаківського віку Стаса Михайлова замінив Олег Винник, який з космічною швидкістю спромігся стати й секс-символом. Україномовні пісня стали активно з’являтися у репертуарі й українських виконавців, які раніше співали виключно російською. Слід зазначити, що експеримент здебільшого виявився вкрай вдалим. Заговорили українською й герої багатьох українських серіалів, які раніше теж були російськомовними, а також ведучі маси телешоу. І це жодним чином не позначилося на їхній популярності, принаймні менш популярними вони точно не стали.

Прем’єра за прем’єрою

Фото з архіву Дивись.info.

Справжній бум стався й в українській кіноіндустрії 2018 року. Фільми один за одним виходили на широкі екрани – від легких музичних комедій до історичних драм.

Кінопрем’єри 2018 року: «Свінгери», «Казка про гроші», «Викрадена принцеса» (анімаційний фільм), «Легенда Карпат», «Брама», «Робот та Енергія Всесвіту», «Таємний щоденник Симона Петлюри», «Шляхетні волоцюги», «Скажене весілля», «Позивний «Бандерас», «Донбас», «DZIDZIO Перший раз», «Чорний козак», «Дике поле», «Король Данило», «Пригоди S Миколая», «Секс і нічого особистого», «Я, Ти, Він, Вона», «11 дітей з Моршина». І це тільки суто українські фільми, а ще були стрічки спільного виробництва…

«Бурхливе відродження українського кінематографу, яке сталося в останні роки, в першу чергу пов’язано із кількома факторами. З одного боку, це збільшення державного фінансування фільмів. 2011 року в українських кінотеатрах показали лише один фільм українського виробництва. А в 2018 році вийде 46 українських стрічок. Усі їх частково профінансувала держава. У 2017 році Держкіно на підтримку українських стрічок виділило 500 мільйонів гривень. Для порівняння, 2011 року ця сума була уп’ятеро меншою і складала 95 мільйонів гривень. Також те, що держава при виборі фільмів, які вона фінансує, почала робити ставку на фільми, які орієнтовані на широкого глядача, а не тільки на просування. Важливим був той факт, що було заборонено велику кількість російських фільмів і серіалів, обмежено їх присутність на українському телебаченні, і часткове обмеження в українських кінотеатрах. Загалом в Україні сформувалася чітка потреба на власний культурний продукт. Ми намагаємося запропонувати нового українського кіногероя, і це знаходить позитивний відгук глядача. Збільшення державного фінансування, відмова від російського контенту і законодавча підтримка кіногалузі — саме це, основні причини теперішнього успіху українського кіно», – сказав у коментарі ІА Дивись.info голова Держкіно Пилип Іллєнко.

«Слава Україні»: як змінилося українське військо

2018 рік став роком знакових змін і в українському війську. Якщо з 2014 року армія мінялася у плані новітнього озброєння, сучасної форми, обладунків, кількісного збільшення, зміни харчування, побудови казарм за стандартами НАТО, то нинішнього року почали відбуватися зміни зовсім іншого плану – ЗСУ почали позбуватися радянського спадку. Не без труднощів, але українські десантники таки відмовилися від радянських блакитних беретів і одягнули маруни, морські піхотинці свої чорні берети замінили беретами кольору морської хвилі. Розпочався так званий ребрединг війська, який триває досі. Бригади почали отримувати нові назви, прапори, розпочалася робота над новими статутами. А 24 серпня, на День Незалежності, військові вперше віталися, замість радянського «Здрастуйте, товариші!» та «Бажаємо здоров’я!», «Слава Україні!» – «Героям слава!».

Читайте також: Людей з Радянським Союзом у голові як вурдалаків тіпає від українізації армії, – Віталій Гайдукевич

4 жовтня 2018 року Верховна Рада запровадила вітання «Слава Україні! — Героям слава!» у ЗСУ та Національній поліції.

Оксана ДУДАР

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: