Водохреще: історія, традиції та прикмети на Йордан (фото, відео)

Водохреще, Хрещення чи Йордан – народно-релігійне свято, котре православні та греко-католики святкують 19 січня. Воно є останнім святом з різдвяно-новорічного циклу та завершує Святки – 12 днів Коляди між Різдвом та Водохрещем.

Із цим святом пов'язують хрещення Христа. Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя в річці Йордані, пише Етноепоха.

Згідно з Біблією, під час хрещення на Ісуса з неба у вигляді голуба зійшов Святий Дух і пролунав голос Божий, тому свято і називається Богоявленням.

На Водохреще багато людей бажають зануритися в ополонку, щоб вилікуватися від недуг. Люди вірять, що у цей день вода очищає та стає цілющою, тому усі бажаючі занурюються в ополонку, щоб бути здоровими цілий рік.

Читайте також: Ворожіння на Водохреще: як дізнатись долю та ім’я судженого

Священики та віряни йдуть до заздалегідь прорубаної ополонки як символу річки Йордан. Після того, як священик освятить воду в ополонці, триразово занурюючи хрест, запалюючи вогонь і читаючи молитву, бажаючі занурюються у воду з головою три рази, хрестяться і вимовляють молитву.

Сенс обряду в тому, що віруючі готові піти за Христом, приймаючи хрещення і християнську віру. Він виключно добровільний, оскільки немає жодного обов'язку занурюватися в крижану воду.

Хрещення в Україні

Напередодні свята українці традиційно зустрічають другий Святвечір. Впродовж 18 січня віряни тримають піст та нічого не їдять. Сідати за вечерю можна лише після появи першої зірки на небосхилі. До столу подають пісні страви – рибу, вареники з капустою, кутю, узвар тощо.

Вода на Хрещення вважається цілющою, вона символізує початок життя та очищення. Віруючі зберігають вдома саме йорданську воду, адже вірять, що вона є цілющою впродовж усього року. Йорданську воду зберігають за образами та бережуть на випадок хвороби. Вражає той факт, що вода, освячена на свято Йордана, зберігається не псуючись та не засмерджується впродовж року. Віряни певні, що справа у святості, а скептики кажуть, що виною всьому срібло з хрестів, котрі занурюють у воду.

Набрати свяченої води можна у церкві. Також освячуються водойми – річки та озера. За тиждень до свята у кризі замерзлих водойм вирізається ополонка у формі хреста. Цим традиційно займається чоловіча громада: на річці вирубається ополонка, а великий хрест з льоду встановлюють над ополонкою та обливають його червоним квасом з буряка, що символізує кров. Ополонку освячує священик. Згідно з релігійними переконаннями, така вода очищує від гріхів та заряджає здоров’ям на увесь наступний рік. Для вірян після Водохреще починається весільний сезон, що триває до Великого посту.

Оскільки в Україні тісно переплелися язичницькі й православні вірування та традиції, у ніч з 18 на 19 січня серед дівчат було прийнято ворожити на нареченого. І хоч цей ритуал засуджується церквою, він досі є популярним і вважається найбільш достовірним за рік.

Зранку 19 січня у церквах відбуваються святкові богослужіння. Після них народ іде до водойми, несучи дерев’яного хреста та хоругви поперед процесії.

Підійшовши до ополонки, весь натовп зупиняється та стає навколо ополонки. Священик занурює хрест в ополонку під спів церковного хору. Коли воду освячено, віряни набирають з ополонки воду у заздалегідь припасений посуд. Раніше люд, що приїхав кіньми, набирав воду ще й у відра, щоб напувати коней.

Сміливці ще й пірнали у священну ополонку, втім ця традиція підходить далеко не всім.

Традиції наших пращурів

Зазвичай після водосвяття всі люди поверталися до своїх хат. Поки мати або старша дочка подавали на стіл обідати, батько брав з-за образу Божої Матері пучок сухих васильків, мочив їх у свяченій воді і кропив все в хаті та в господарстві; потім брав ще крейду і писав хрести на образах, сволоці, дверях і миснику.

Управившися з цим, батько сідає за стіл, а за ним і вся родина. Перед їжею п'ють свячену воду, оскільки вважається, що свячена на Водохреще вода має вживатися натще, адже саме за цієї умови вона має найбільшу силу.

По обіді дівчата бігають до річки вмиватися в «йорданській воді» — «щоб були рожеві лиця». На Гуцульщині хлопці водять своїх дівчат до ополонки — «щоб ся умила та красна була».

В місцевостях понад Дніпром було колись чимало вірувань та прикмет, пов'язаних з «Йорданню». Так, коли процесія йшла на річку, то «знаючі» люди придивлялися: якщо перед хоругвами пролетять горобці — нещасливий рік для дітей, граки — для молодих людей, а як пролетять гуси, то старі люди цього року будуть дуже хворіти, а то й — боронь, Боже — вмиратимуть.

Якщо на Водохреще дерева вкриті інеєм, то на весні у відповідний день тижня — в п'ятницю, четвер і т. д. — треба сіяти ярову пшеницю: «вродить, як гай!»

Якщо на Водохреще день ясний, сонячний, то хліби в даному році будуть чисті, а якщо понурий, небо вкрите хмарами — у хлібі буде багато «сажки» (зони).

Попіл після Різдвяних Свят не можна зберігати — ні в хаті, ні в дворі, бо «буде пожежа»; ввечері ж на Водохреще його треба винести на річку і висипати на лід.

В той момент, як священик занурює хрест у воду, всі чорти та всяка нечиста сила вистрибує з річки і залишається на землі до того часу, аж поки якась із жінок не прийде на річку прати білизну. Коли брудна білизна опуститься у воду, то разом з нею впірнають у воду і всі чорти, що мерзли на землі. А тому побожні бабусі колись не дозволяли своїм невісткам прати білизну на протязі цілого тижня після Водохреще — «щоб більше вигибло нечистої сили від водосвятських морозів».

Дівчата, набравши з освяченої ополонки води, наливали у велику миску, на дно клали пучок калини або намисто і вмивалися — «щоб лиця красні були».

Обряди на Водохреще: на добробут і багатство

Якщо ви хочете, щоб добробут і багатство стали вашими постійними супутниками, наберіть святу воду, освячену у Водохресний святвечір, і окропіть нею в будинку всі кути. Обряд необхідно провести ближче до півночі. При цьому просіть у Господа позбавити вас збитків, нагородити достатком і добробутом вашу домівку. Частину святої води, що залишилася, залиште на ніч там, де ви зазвичай зберігаєте гроші, інформує Політека.

Обряди на Водохреще: на багатство і щастя

У ємність з водохресною водою опустіть срібну монету, і поставте чашу на підвіконня так, щоб її вночі освітлював місяць. Подумки тричі скажіть своє прохання вищим силам про матеріальне благополуччя і щастя. Потім лягайте спати. На ранок із води дістаньте освячену монету — тепер це ваш надійний талісман, який треба зберігати в таємному місці.

Обряди на Водохреще: на народження дитини

Обряди на Водохреще можуть також допомогти в народженні довгоочікуваної дитини. Адже 19 січня вважається найсвятішою і казковою ніччю в році. Для цього подружжю необхідно вистояти нічну службу в різних церквах, а після зануритися у водохресну ополонку з освяченою водою. Вранці розпочати процес зачаття.

Обряди на Водохреще: на виконання бажання

У водохресну ніч налийте в чашку освячену воду. Коли на ній з’явиться легка рябизна, вийдіть на вулицю і тричі скажіть своє заповітне бажання, дивлячись на небо. Потім воду поставте вдома під ікону до наступного Водохреще. Однак врахуйте, якщо спочатку рябизна на воді не з’явилася, подальший обряд немає сенсу проводити — бажання не здійсниться.

Обряди на Водохреще: на вдачу

До цього обряду необхідно ретельно підготуватися: кілька днів до Водохреще дотримуватися суворого посту і ходити на службу до церкви. 19 січня приготуйте свічку з церкви, освячену воду і скибочку чорного хліба. Запаліть свічку, у правій руці тримайте воду, а в лівій — хліб, і промовляйте такі слова:

«У вдачі п’ять доріг і всі вони ведуть на мій поріг! Ісус Христос, син Божий, направ до мене щастя і удачу, а зло і біди стороною нехай пройдуть! Амінь».

Після цього з’їжте хліб, запивши водою. Моліться про свою вдачу, поки горить свічка.

Наступного дня...

Після Водохреще – 20 січня – вшановується Іоанн Хреститель (Іван Предтеча). З цього часу вже переходять до звичайного трудового ритму. Господині діставали свої починки (полотно, нитки), які перед Різдвом ховалися подалі від гріха, "щоб лихий ниток не плутав". З посвяток вже знімались табу на відвідування корчми чи шинку, які діяли в Свята ("бо вода не посвячена"). Також жінкам вже дозволялося ходити по воду, чого вони не могли робити в свята.

І все ж, на Предтечу хоч люди й готувалися до господарських справ, важливу роботу не розпочинали. Це був, свого роду, ритуальний перехід, а тому й казали: "Прийшов Предтеча і забрав свята на плечі". В давнину після Водохреще розпочинався новий весільній сезон, який тривав до Великого посту.

Про правила безпечного купання на Водохреще дивіться у сюжеті ТСН.