На Бандерівських читаннях Кошулинський розповів, чому Україну врятує економічний націоналізм (фото)

Це вже традиційний захід, що цьогоріч зібрав провідних політиків, економістів та міських очільників, - повідомляє прес-служба ВО "Свобода".

Чільною темою цьогорічних Бандерівських читань став "Економічний націоналізм та соціальна справедливість». Учасники ділилися досвідом успішного управління та обговорювали теорії розбудови економічно сильної національної держави.

Зокрема, під час свого виступу кандидат у президенти Руслан Кошулинський зауважив, що одними з основних інвесторів в українську економіку є заробітчани, тож держава зацікавлена заохотити цих людей повертатится додому та розвивати бізнес на Батьківщині. Наводимо кілька тез із виступу Руслана Кошулинського:

«Є три базових завдання - це є захист (ми за це платимо податки, даємо можливість нашим правоохоронцям, військовим нас захистити); це є створення умов для реалізації українців через закони й підзаконні акти (саме задля цього ми оплачуємо роботу наших представників у парламенті, Кабінеті міністрів, у місцевих органах влади) і справедливий розподіл зароблених грошей, іншими словами це називається Закон «Про розподіл Державного бюджету України».  Чи сьогодні українці мають умови для реалізації? Звісна річ, ні. Сьогодні тут зауважили про неймовірну міграцію з України ефективних, якісних, хороших професійних людей. Згадайте, в 2001 році за переписом населення нас було 52 мільйони. Сьогодні офіційно влада каже 42 мільйони, неофіційно - 32-26 мільйонів.

Цнотливо нинішню форму економіки України назвивають "сировинно-експортною". Реально ж вона неоколоніальна під час економічного та законодавчого витискання українців за межі України. Так сталося  у моєму житті, що я в певний період був заробітчанином. Так от, я ніколи не бачив українських заробітчан із якісним фахом за кордоном жебраками - вони себе змогли зреалізувати у чужих умовах, створених не для українців, але вони себе не можуть зреалізовувати тут. Тому що умови створені для максимально ефективного господарювання олігархічної системи.

Минулого року сотня найбагатших людей України у 12 разів швидше збагатилася, аніж валовий внутрішній продукт, ніж кожен українець. Можемо порівняти Україну з країнами приблизними по кількості населення: Іспанія, Польща, Колумбія, Аргентина, - ми в рази, катастрофічно в рази, програємо по ВВП».

При цьому, за словами Кошулинського, кожна держава мислить прагаматично: дбає про збільшення населення, адже це є збільшення робочої сили. Наприклад, у Польщі на кожну другу дитину та усіх наступних дітей держава виплачує щомісячну дотацію родині в розмірі 500 злотих від народження до 18 років. У гривні це приблизно 3500, тож це дозволяє родині забезпечувати цю дитину. Водночас, українське населення, за словами Кошулинького, у нас щороку зменшується на приблизно 250 тисяч осіб.

«Перебуваючи на зустрічах з трудовими колективами я часто запитую про проблематику. Наприклад, нещодавно на великому підприємстві у Ніжині на моє запитання:  чи ви готуєтеся на завтра до переведення виробництва на робототехніку? Відповідь: навіть не думаємо з огляду на те, що ми є сировинна країна, ми не зможемо взяти кошти на переобладнання. Тобто державна влада не думає стимулювати свого виробника», - додає Кошулинський.

«Тобто в такий економічний спосіб влада витискає українців за межі України. Сьогодні українському підприємцеві легше відкрити бізнес у Польщі, аніж в Україні, тому що фіскальні органи європейські мають роль порадника, аналітика, а українські - визискувача.

Сьогодні ми бачимо, як зростає державний борг. Що це означає? Це спосіб мислення державної влади України як позичальника, аби ті гроші використовувати явно не на економіку країни, а на власне збагачення. Сьогодні кожен громадянин України від маленького до великого є боржником на суму 1800 доларів США, бо використовується запозичення замість того, аби максимально ефективно використовувати державну власність.

Хочу ще показати, як використовується державний бюджет сьогодні, в які галузі наша влада хоче інвестувати, тобто "справедливо" розподіляє кошти. Як бачите, найвищий пік - це стаття на функціонування влади, вони на себе виділяють кошти: на силові структури, а не на збройні сили, зокрема. У бюджеті 2019 року на силові структури виділено на 1,5 мільярда більше, аніж на оборону.

Найбільшим інвестором України і досі є наші заробітчани. Українські заробітчани за 2018 рік переказали додому понад 11 мільярдів доларів. Додам, що наш бюджет — це приблизно 30 мільярдів доларів. І сьогодні українська влада зобов’язана мотивувати наших заробітчан повертатися додому й інвестувати в українську економіку, створюючи тут свій бізнес», — зазначив Руслан Кошулинський.

Він також наголосив, що вихід України з економічної кризи полягає у прояві сили й волі до змін та у комплексному перетворенні за такими напрямами: ліквідація кланово-олігархічної моделі економіки, взяття під державний контроль природних монополій і надр, стимулювання конкуренції; деокупація та відновлення територіальної цілісності та Соборності України; макроекономічне регулювання, бюджетна, податкова та фінансово-банківська система спрямовані на розвиток реального сектору української економіки, малого й середнього бізнесу та становлення українців-власників; інтелектуалізація економіки, науково-технічний поступ, залучення інвестицій — шлях до динамічного і довготривалого зростання національної економіки; інноваційно-технологічна та структурна модернізація національної промисловості; розвиток внутрішнього ринку, сприяння створенню нових підприємств і приросту робочих місць; соціальна справедливість, приватна економічна свобода, власність та добробут українців.

Загалом, учасники Бандерівських читань констатували, що економічний націоналізм має спонукати українців формувати таку економічну політику, яка сприятиме не лише розвиткові національної культури, зростанню могутності й багатства України, але і становлення самих українців власниками найбільшої частки фінансового капіталу та матеріальних і нематеріальних активів на своїй землі. І не лише окремої їх горстки, а у переважної більшості громадян.

Окрім того, на Бандерівських читаннях нагородили переможців Всеукраїнського конкурсу есе для молодих науковців, який вже втретє організовує в рамках заходу НАЦ “УССД” спільно з Науково-дослідним інститутом українознавства. Тема цьогорічного конкурсу співзвучна з темою самих читань – “Економічний націоналізм як формула українського прориву”. Призерам вручили грамоти, подарунки, а також грошові премії, які би мали стимулювати розвиток правої наукової роботи.