4 березня минає 204-та річниця з дня народження творця музики Державного Гімну – Михайла Вербицького.
Пам’ять великого українця у с. Млини, Республіка Польща, сьогодні, 2 березня, вшанувала чисельна делегація з України, зокрема Львівщини, Тернопільщини та Івано-Франківщини.
Про це повідомлає прес-служба ЛОДА.
Урочистості розпочалися зі Святої Літургії у місцевому храмі села Хотинець. Опісля, у церкві Покрови Пресвятої Богородиці, де колись був парохом отець Михайло Вербицький, відбулась поминальна молитва.
У каплиці-пантеоні, де похований видатний українець вшанували пам’ять та поклали квіти. Більше тисячі українців зі Львівщини, Тернопільщини, Івано-Франківщини та Прикарпатського воєводства спільно виконали Державний Гімн України та «Боже, великий, єдиний…» На завершення заходу відбулось віче.
«Уявіть собі, що автор музики Гімну України отець Вербицький, коли писав музику до гімну, незалежна Україна буда лише в його мріях. Сьогодні ми з гордістю виконуємо Гімн, він єднає нас. Українці розкидані по світу. Але їх єднають такі місця, такі події, як нині. І доки пам’ять про тих людей живе, доти житиме і Україна. Ми повинні пам’ятати наше минуле, але не забуваймо, що історію творимо ми. Тут і зараз. В цій історії не буде ворожнечі – нам немає що ділити. Ми йтимемо вперед, у Європі, пліч-о-пліч», – наголосив радник Посольства України в Польщі Василь Зварич.
Довідково:
Отець Михайло Вербицький – видатний композитор, громадський діяч, автор гімну України “Ще не вмерла Україна” – народився 4 березня 1815 року у селі Явірник-Руський, що на Надсянні, де його батько Михайло був священиком.
У 1828 році при перемишльській катедрі владика Іван Снігурський заснував хор, а згодом і музичну школу, в яких співав і навчався Михайло.
Згодом Михайло Вербицький вступає до Львівської духовної семінарії. У другій половині сорокових років він пише музику повної Літургії для змішаного хору, яка і сьогодні звучить у багатьох церквах Західної України.
Складні життєві обставини відтягнули Вербицького від висвячення на священика і щойно 1850 року він отримує ієрейські свячення. Кілька років йому доводилося переїжджати з однієї сільської парафії на іншу, аж поки 1856 року він не осів у селі Млинах на Яворівщині, де прожив решту свого життя. Тут він був парохом у церкві Покрови Пресвятої Богородиці.
