дивись.info

На перехід громад з УПЦ МП до ПЦУ можуть вплинути вибори, – релігієзнавець

На перехід громад з УПЦ МП до ПЦУ можуть вплинути вибори, – релігієзнавець

Станом на сьогодні 441 парафія УПЦ МП приєдналася до ПЦУ. Найвищий показник переходів у відсотковому відношення на Львівщині – лоно ПЦУ МП покинула чверть громад, жодного переходу не зареєстровано на Донеччині та Луганщині, а також в анексованому Криму.

Станом на 1 березня в Україні є 11468 громад УПЦ МП, 441 парафія приєдналася до ПЦУ, у відсотках – це 3,85%. Найбільше парафій УПЦ МП залишається на Хмельниччині – 998, друге місце посідає Вінницька область – 943. Найменше парафій УПЦ МП на Прикарпатті – усього 32, водночас приєдналися до ПЦУ тільки 3 громади. Найвищий показник переходів на Львівщині – 19 громад, 76 УПЦ МП. По одному переходу зафіксовано у трьох областях – Миколаївській, Запорізькій та Сумській.

Скрін з Вікіпедії.

Про ситуацію, яка нині склалася ІА Дивись.info розпитала у релігієзнавця  Дмитра Горєвого.

– Як Ви оцінюєте динаміку переходів громад УПЦ МП до ПЦУ?

– Я оцінюю її як дуже позитивну. Динаміка свідчить про те, що відбувається реальний процес переходів. Може, комусь та кількість, яка є на сьогоднішній день, здається дуже малою, хтось вважає, що це усього декілька відсотків, але пройшло дуже мало часу, якщо розмірковувати історичними масштабами. І в церкві, як консервативній інституції, будь-які зміни, будь-які процеси сприймаються набагато повільніше, ніж у суспільстві.

Вже перейшло понад чотириста громад – це більше у понад шість разів порівняно з попередніми чотирма роками. У принципі динаміка досить показова. Є навіть один монастир, який перейшов, що теж дуже важливо. Адже під час аналізу переходів здебільшого обмежуються переходом парафій. Однак є певні нюанси, які затримують процес. Наприклад, вже зареєстрована ПЦУ, але ще не до кінця зареєстровані єпархіальні управління. Адже кожна громада має переходити не просто у ПЦУ, а в якусь конкретну єпархію, тобто церковну область. А ці області ще не зареєстровані тому, що ПЦУ – це нова об’єднана церква, яка об’єднує колишній Київський патріархат, УАПЦ і частково УПЦ МП, відповідно, у них були паралельні структури.

Вже зареєстрована ПЦУ, але ще не до кінця зареєстровані єпархіальні управління

Наприклад, зараз у ПЦУ є три Вінницьких єпископи – владика Симеон з УПЦ МП і представники Київського патріархату та УАПЦ. А за церковними канонами не можна, щоби в одному місці існувало більше одного єпископа. Тому треба зараз вирішити це питання, окреслити межі церковних єпархій і тоді вже їх реєструвати в органах державної влади. На все потрібний час. Тому, власне, вони не зареєстровані, і ті понад 400 парафій, про які йдеться, вирішили на церковному рівні перейти, провели збори, проголосували, але вони ще не завершили процедуру. Тобто, з точки зору держави, вони перебувають у процесі переходу, а з точки зору церкви, вони вже прийняті у клір відповідних єпархій, вони мають укази про входження до цих єпархій, вони вже згадують нових єпархіальних архієреїв і митрополита Епіфанія, тобто ця цифра переходів перебуває у динаміці. Отже, наразі не можна сказати, що понад 400 єпархій завершили свою реєстрацію.

– Найближчим часом динаміка переходів церковних громад до ПЦУ змінюватиметься?

– Думаю, наразі динаміка буде такою ж. Плюс будуть певні процеси, які впливатимуть на це. Гадаю, ще одна хвиля переходів відбудеться після президентських виборів, тому що чимало у Московському патріархаті чекають, що відбудуться президентські вибори, вони мріють, що зміниться влада, і тоді нічого не треба буде робити, все відіграється назад і переходити не треба буде. У разі переобрання Порошенка на другий термін, думаю, процес пришвидшиться, тому що всі розуміють, що ті зміни, які відбулися в українському релігійному середовищі, православ’ї, зокрема, вони вже є тектонічними і невідворотними.  Відтак доведеться звикатися із новою реальністю і відповідати на ті виклики, які перед ними постають.

– Останній синод у Москві відбувся без участі митрополита Онуфрія. Про що це, власне, свідчить?

Думаю, що це намагання митрополита Онуфрія показати, що він незалежний від Москви, жодним чином не пов’язаний з РПЦ, а тільки, як вони кажуть, спілкуються духовно. Насправді, з українських ієрархів УПЦ МП, окрім Онуфрія, ще було запрошено скандально відомого Запорізького митрополита Луку, який погодився з тим, що не можна відспівувати немовля, хрещене у Київському патріархаті.  Він був присутній. А відсутність митрополита Онуфрія ще пов’язана із тим, що було рішення синоду Румунської церкви щодо ПЦУ, в якому йшлося про те, що вони готові визнати ПЦУ в обмін на те, що буде створено православний румунський вікаріат на Буковині і румуномовні парафії отримають певні автономні права – зможуть жити за новоюліанським календарем як Румунська церква, служити румунською мовою, тобто культурно належати до Румунії, перебуваючи у юрисдикції ПЦУ. Онуфрій терміново зібрався і вже за три дні був у Чернівцях, де служив Літургію. А по храмах області давали рознарядки, щоби вони присягали на вірність саме Онуфрію.

Думаю, він не поїхав до Москви саме тому, що для нього були дуже важливі питання на рідній йому Буковині, де він багато років був керуючим архієреєм. Тобто у нього були більш важливі завдання, ніж приїхати у Москву на синод і просто ритуально проголосувати за те, що патріарх вирішив зробити – йому просто потрібна легімітизація рішень через скликання синоду. Це все розуміють.  І Онуфрій замість того, щоби чисто формально, декоративно виконувати роль митрополита, поїхав по тих справах, які набагато важливіші.

Оксана ДУДАР

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.