Політтехнологія на Львівщині: чому поширюють фейк про нібито уточнення списків призовників на дільницях

Впродовж останнього тижня у кількох районах Львівщини з’являлися листівки, яких повідомлялося, що нібито 30 і 31 березня на виборчих дільницях перевірятимуть й уточнюватимуть списки виборців, які підлягають призову на строкову військову службу.

Обласний війсккомат уже двічі змушений був спростовувати цю інформацію, у Громадянській мережі ОПОРА говорять про брудну виборчу технологію, а поліція розпочала перевірку.

Фейкові листівки

Листівки з інформацію про перевірку даних призовників з’являлися у Бродівському і Сокальському районах. У них йшлося про те, що нібито в переддень виборів і в день голосування на виборчих дільницях відбуватиметься перевірка та узгодження списків призовників. Там також вказувалися номери телефонів обласного військового комісаріату. При цьому, вже після публічного спростування цієї інформації з боку військового комісара обласного військкомату Олександра Тіщенка, листівки з’явилися знову.

«Чергові листівки з неправдивою інформацією, яка дискредитує роботу військових комісаріатів було виявлено на Сколівщині. Невідомі надалі продовжують розповсюджувати інформацію про те, що військкомати перед початком призовної кампанії здійснюватимуть заходи по уточненню списків призовників на виборчих дільницях та у місцях скупчення людей. Вкотре наголошую!!!!!! Жодних заходів пов’язаних із початком призовної кампанії на строкову службу на виборчих дільницях проводитись НЕ БУДЕ!!!!!!!! Жодного відношення до даних листівок військові комісаріати Львівщини НЕ МАЮТЬ!!!!!» - Написав на своїй сторінці у мережі Facebook військовий комісар Львівщини Олександр Тіщенко.

«Оцінку діям невідомих осіб, які це роблять, повинні дати правоохоронні органи. Під час голосування ми будемо здійснювати своє волевиявлення, а не займатися тим, що написано у цих листівках. До правоохоронців ми наразі не зверталися, наскільки мені відомо один з народних депутатів подав відповідний запит. Ці листівки дискредитують роботу військкоматів і, зокрема, початок призовної кампанії, яка розпочнеться не 30 і не 31 березня, а 1 квітня. Проводяться певні заходи, але вони проводяться безпосередньо у військкоматах. У нас  була приписна кампанія, коли призовники приходили отримувати приписні свідоцтва, уточнювали дані. Знову ж таки, в нас на сторінці є оголошення щоб ті, хто мають причини для відтермінування від строкової служби, з’явилися у військкомати і надали ці документи. Але ми нікуди не ходимо, тим більше по виборчих дільницях, нічого не уточнюємо і ніяких повісток не вручаємо. Спочатку, коли це було на рівні чуток, ми на це не звертали увагу, але коли вже з’явилися ці листівки, тоді ми вже мали причини поінформувати суспільство про провокації такого характеру, і відразу це зробили», - каже речник обласного військкомату Володимир Фітьо.

Фейк як політична технологія

Самі листівки, за оформленням і стилістикою мови схожі на офіційний документ, але придивившись до них уважніше нескладно виявити фейк.

«Якщо звернути увагу на ці листівки, можна зауважити, що тут використано тільки герб, без ніяких інших реквізитів. Є витяг з закону про військову службу, який є у загальному доступі. Також хтось з відкритих джерел дав номер військкомату, причому не районних, а обласного, це відразу кидається в очі», - додає Володимир Фітьо.

«Наші спостерігачі бачили ці листівки в окремих екземплярах, несистемно. Ми не можемо сказати, про яку кількість оголошень йде мова», - каже координатор спостереження Громадянської мережі ОПОРА за виборами у Львівській області Тарас Радь.

За його словами йдеться про передвиборчу технологію.

«Її метою є швидше за все впливати на явку виборців. Інформація про перевірку призовників в день голосування є певною формою залякування, створення перешкод для участі у голосуванні осіб призовного віку, які під страхом бути призваними в армію можуть просто не піти виборчі дільниці, - пояснює Тарас Радь. - Яка це кількість може бути - сказати складно, але очевидно, що якась частина людей, керуючись такими побоюваннями ,просто не піде голосувати, і саме на це скерована ця технологія. Звичайно це вже залежить від конкретної людини, чи захоче вона перевірити цю інформацію, бо було вже пояснення від військкомату, що він до цього стосунку не має. Але ці листівки достатньо переконливі для людини, яка не дуже розуміється у юридичних нюансах. Це теж частина продуманої технології, вона розрахована на необізнану і менш критичну частину електорату, яка сприймає цю інформацію за чисту монету. Ця інформація може на рівні чуток поширюватися від села до села, воно десь так і працює, в цьому і задумка цієї технології», - каже Тарас Радь.

Водночас, він наразі не готовий озвучити свої припущення щодо того, кому може бути вигідне застосування такої технології і проти кого вона спрямована.

Читайте також: Чи впізнаєте ви кандидата-популіста за обіцянкою. Тест

«Якщо я почну висловлювати свої припущення, а в мене немає доказової бази, це може бути неправильно інтерпретовано. Це мають встановити правоохоронці. Можна припускати, але зараз я б не хотів називати прізвища кандидатів чи штабів, які можуть бути причетні до цього, поки в нас не буде фактів і ми зможемо це пов’язати з кимось. Але очевидно, що це робота якогось із штабів, можливо не безпосередньо, в за сприяння окремих людей чи організацій. Думаю ми ще побачмо заяви штабів, які будуть звинувачувати опонентів у причетності до цього», - каже Тарас Радь.

А тим часом поширенням фейкових листівок зацікавилися правоохоронці. «За цими фактами поліція проводить перевірку», - повідомила речниця ГУНП Світлана Добровольська.

Володимир Галечик