Порівняно з 2014 роком явка виборців на Львівщині знизилася на 9,3%, - експерт ОПОРИ

Загалом, як констатують експерти мережі, вибори пройшли з дотриманням законодавства, були дотримані основні принципи рівності і чесності. Зафіксовані порушення не були масштабними, системними і такими, що могли критично вплинути на результат голосування.

Водночас, в ОПОРІ констатують, що суттєвою проблемою було порушення виборчих стандартів, і це проявлялося на всіх етапах виборчого процесу від проведення агітації і до дня голосування.

Порушення

Найбільш суттєві порушення, які були виявленні спостерігачами від ОПОРИ – це спроби видачів  бюлетенів виборцям без належних документів, що було зафіксовано у 14,5% виборчих комісій.

«Друга проблема - це порушення таємниці голосування. Ця проблема була на 10,4% дільниць, але ми констатуємо, що ці випадки поодинокі і ми не можемо стверджувати, що подібні порушення  були частиною системи фальсифікацій. Інколи на це були дуже банальні причини – наприклад  погане освітлення у кабінках для голосування. Були і більш дріб’язкові проблеми, такі як відсутність інформаційних плакатів про кандидатів», - каже координатор кампанії спостереження за виборами від Громадянської мережі ОПОРА у Львівській області Тарас Радь.

Захід мінус - Схід плюс

За даними ОПОРИ явка загалом становила 63,2% , з похибкою 0,8%, що приблизно співпадає з даними ЦВК. Порівняно з виборами Президента у 2014 році, явка зросла на 3%. При цьому, суттєво явка зросла у східних областях, натомість знизилася у західних. Так, на Львівщині явка знизилася на 9,3 %: з 78,2 % у 2014 році до 68,9 % у 2019. Це третій від'ємний показник по країні, перший - в Івано-Франківській області, де кількість тих, що проголосували, зменшилася на 12,1 %, другий - на Тернопільщині: на 10,53 %.

Водночас на 44,38 % підвищилася явка виборців у Донецькій області (з 15,1 % до 59,48 %), на 17,82 % - у Луганській (38,94 % до 56,76 %), на 16,63 % - у Харківській (з 47,9 % до 64,53 %), на 13,23 % - у Запорізькій, 12,39 % - в Одеській, 10,48 % - у Дніпропетровській.

«Очевидно тут можна шукати причини результатів голосування. Падіння явки на Заході можна  пов’язати з фактором трудової міграції. За останні 4 роки приріст трудової міграції щороку зростав. Західна Україна є головним постачальником трудових мігрантів, ці люди не могли проголосувати, хоча були у списках виборців. Другою причиною може бути розчарування. У 2014 році Західна Україна була базовим електоральним регіоном для Петра Порошенка, тому падіння явки тут може бути пов’язане з певним розчаруванням в суспільстві. Влада завжди бере на себе негатив, який панує в суспільстві, і цей негатив стає позитивом для її опонентів. Але це моя суб'єктивна думка, а не позиція ОПОРИ», - заявив Тарас Радь.

Паралельний підрахунок голосів

ОПОРА також проводила паралельний підрахунок голосів. Як пояснив Тарас Радь, була здійснена статистична вибірка виборчих дільниць, яка генерувалася машинним способом з врахуванням великої кількості параметрів. І такий спосіб було обрано 1500 дільниць, на яких голосувало понад  836 тис виборців. При цьому, на відміну від екзит-полів, підрахунок голосів здійснювався не шляхом опитування виборців, а на основі протоколів виборчих комісй з мокрими печатками, що дає велику точність результатів.

Відтак, згідно з результатами паралельного підрахунку, Володимир Зеленський набрав  30,1% голосів(похибка 0,7%), Петро Порошенко- 15,7%(похибка 0,7%), Юлія Тимошенко-13,3%(похибка 0,4%), Юрій Бойко-11,5%(похибка 0,7%), Анатолій Гриценко-6,8% (похибка 0,4%), Ігор Смешко – 5,9% (похибка 0,3), Олег Ляшко - 5,5% (похибка 0,3), Олександр Вілкул - 4,1% (похибка 0,3).

Сума голосів за інших кандидатів становить 5,1%.

За словами Тараса Радя, досвід попередніх паралельних підрахунків голосів показує, що вони доволі близько співпадають з остаточними результатами голосування, які оприлюднює ЦВК.