Політолог-міжнародник пояснив, як результати першого туру вплинуть на закордонних партнерів України

Про це ІА Дивись.info поспілкувалася із відомим українським політологом Олексієм Полтораковим.

Фото: Радіо Свобода

– Наскільки був очікуваним такий високий результат Володимира Зеленського? У чому його феномен?

– Принципово високий результат Володимира Зеленського – понад 30% голосів, тобто ледь не третина виборців – був, дійсно, дещо неочікуваним. Неочікуваним, насамперед, через те, що основна конкуренція та, відповідно, основна увага була від початку президентської кампанії прикута до таких досвідчених «важковаговиків» української «великої політики», як Петро Порошенко та Юлія Тимошенко. Натомість Володимир Зеленський розглядався переважно як фоновий кандидат, орієнтований на той сегмент електорату, що залишається «за лапками» протистояння Петра Порошенка та Юлії Тимошенко.

Втім, як вбачається, Володимиру Зеленському вдалося акумулювати насамперед так званий  «протестний електорат», втомлений від старих та одіозних політичних фігур, – особливо з урахуванням відсутності у виборця формально можливості проголосувати «проти всіх». Відповідно, феномен Зеленського – в його своєрідній «параполітичності», незаангажованості та відкритості до свіжих ідей чи настроїв. Але чомусь саме щодо нього згадується історичне правило про те, що «в політику приходять з блискучим майбутнім – а йдуть із неї із брудним минулим». Втім, поки що у Володимира Зеленського є всі підстави стати приємним виключенням із нього.

– Який найбільш ймовірний сценарій розвитку подій у другому турі?

– Зважаючи на те, що наразі ЦВК вже обробила понад 95% бюлетенів, ситуація щодо другого туру чітко визначена – двобій Володимира Зеленського та Петра Порошенка. Відповідно, ключовою інтригою поки що залишається питання, хто з ким буде в подальшому «кооперуватися», а хто з ким «проти кого дружити». Попередньо, наприклад, вже заявлено Анатолієм Гриценком його позицію – «проти Петра Порошенка», але це не означає позиції «за Зеленського». Втім, саме такою є системна особливість української політики як такої – і саме вона буде визначати перш за все три тижні між першим і другим турами виборів, але також – і подальші варіанти перебігу парламентських виборів.

– Чому за кордоном українські виборці голосували саме так?

– З одного боку, результати виборів у межах закордонного виборчого округу погано корелюються із внутрішньоукраїнськими результатами. Втім, слід принципово враховувати те, що більшість «закордонних» громадян України зазвичай перебувають «за лапками» національного медіа-інформаційного простору та відповідної ідеолого-пропагандистської кампанії. Відповідно, вони не особливо дивляться такі українські серіали, як «Слуга народу», не обсмоктують жваво чергові корупційні скандали тощо. Закордонне українство орієнтується переважно на макроекономічні показники – передусім курс гривні та її купівельну спроможність, вартість квитків на потяг чи літак тощо. А загальна соціально-економічна динаміка України останніх років, часів президенства Петра Порошенка, демонструє доволі суттєве зростання – за певними показниками ми щонайменше повернулися на рівень успішності 2013 року. І багато в чому саме це обумовлює домінуючу підтримку саме чинного президента Петра Порошенка, а не його конкурентів, які для «закордонства» є дещо навіть абстрактними фігурами.

– Чи вплине результат виборів на співпрацю з міжнародними донорами?

– Кожні вибори – це період певної непередбачуваності, яка негативно впливає на зовнішньоекономічну, зокрема макрофінансову ситуацію, і Україна аж ніяк не є виключенням. Втім, у поточній політико-економічній картинці є також певний позитив. Непогані макроекономічні показники – з одного боку, а з іншого – належно високий ступінь демократичності організації та проведення виборів, дещо доповнюваний результатами боротьби з корупцією (зокрема зовнішнім аудитом «Укроборонпрому» тощо) в цілому позитивно впливають на рейтинг довіри до України в очах іноземних, перш за все західних інвесторів та донорів. Ключове питання при цьому не стільки в конкретних державно-політичних фігурам, скільки в реальних спроможностях України ефективно використати міжнародну допомогу, насамперед валютно-фінансову, без розсмоктування її в сумнівних непрозорих схемах та корупційних оборудках.