дивись.info

Скляна стеля чи примха статистики: чому українські жінки заробляють менше за чоловіків

Скляна стеля чи примха статистики: чому українські жінки заробляють менше за чоловіків
Фото ілюстративне. Джерело: Радіо Свобода

За статистикою 2018 року, українські жінки мають нижчі зарплати, аніж чоловіки. Так, у середньому по країні ця різниця сягає 22,5%.

У минулому тексті ми говорили про те, яка динаміка з вирівнювання зарплат в Україні загалом та на Львівщині зокрема, й чи реально такими темпами їх зрівняти у найближчі роки. Детально про це читайте тут.

Статистична нерівність

Згідно із даними Держстату, за останні 13 років на Львівщині розрив у середніх зарплатах чоловіків та жінок скоротився лише на 5,8% та склав 19%. Математичний розрахунок показує, що таких темпів не вистачить, аби виконати обіцянку прем’єр-міністра Володимира Гройсмана про зрівняння зарплат українським жінкам та чоловікам принаймні за майбутні 40 років. При цьому рівень розриву на Львівщині є нижчим, аніж в середньому по країні.

Станом на минулий рік середня зарплата жінок на Львівщині склала 80,7% від «чоловічої».

Під час спілкування з роботодавцями виявилося, що на гендері при нарахуванні заробітних плат не акцентує ніхто з опитаних. Але статистика говорить інакше. Тож цього разу пропонуємо розібратися у причинах такої статистичної нерівності, адже сам по собі факт різного рівня оплати праці мало репрезентативний.

Структура зайнятості

Зрозуміло, що оплата праці освітянина й архітектора – різна. Відтак, на рівень середніх зарплат суттєво впливає сфера зайнятості. Попри скасування так званого списку заборонених для жінок професій, в Україні залишаються традиційно жіночі та традиційно чоловічі сфери праці.

«У грудні 2017 року скасовано указ Міністерства охорони здоров’я №256, яким було затверджено перелік важких робіт та робіт зі шкідливими та небезпечними умовами праці, на яких заборонялося застосування праці жінок, — пояснює експерт Інституту суспільно-економічних досліджень з питань зайнятості та соціально-трудових відносин Євген Гороховець. – Водночас норма в законі Про охорону праці, на реалізацію якої було прийнято свого часу указ Міністерства охорони здоров’я, залишилася без змін. Також не можна говорити про значне зрушення в структурі професійної зайнятості чоловіків та жінок».

Слова експерта підтверджують дані аналізу бази резюме, розміщених на сайті hh.ua за останні 12 місяців, надані журналістам у відповідь на запит. Спеціалістка експертно-аналітичного центру hh.ua Юлія Дрожжина каже, що деякі сфери мають дуже нерівне представлення за гендерною ознакою. «Аналіз структури резюме за професійними сферами та статевою приналежністю показує, що на українському ринку праці все ще залишаються сфери з нерівномірною представленістю жінок та чоловіків, — зауважує Юлія Дрожжина. — Серед ТОП-10 сфер, у яких пошукачі найактивніше розміщували резюме протягом останніх 12 місяців, CV кандидаток переважають у таких як «Адміністративний персонал» та «Бухгалтерія». Практично рівно розподілені резюме чоловік та жінок у профсферах «Початок кар’єри», «Продажі» «Маркетинг» та «Мистецтво, медіа».

Очевидно, що рівень заробітних плат у сфері ІТ чи серед топ-менеджменту – суттєво вищий, аніж в бухгалтерії чи серед адміністративного персоналу. «Жіночою» залишається освіта, де рівень оплати праці так само не може конкурувати з багатьма іншими сферами, наприклад, виробництвом чи транспортом (детальніше про рівні заробітної плати по сферах ми писали тут).

Методологія статистичного підрахунку

При підрахунку середніх зарплат також варто врахувати й статистичну методологію. На жаль, у Держстаті журналістам на два інформаційних запити з проханням пояснити методологію розрахунків середніх зарплат у розрізі статі не відповіли. Водночас, особливості розрахунків пояснив експерт Інституту суспільно-економічних досліджень з питань зайнятості та соціально-трудових відносин Євген Гороховець.

«На формування розриву у показниках середніх заробітних плат чоловіків та жінок впливає багато чинників, які можуть бути віднесені як до об’єктивних, так і до чинників, що сформовані  на основі стереотипів щодо соціальних ролей чоловіків та жінок, — акцентує пан Гороховець. — Відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати при визначенні фонду оплати праці штатних працівників (що береться для розрахунку середніх величин) із загальної суми фонду оплати праці, окрім іншого, виключаються суми, нараховані працівникам, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами та для догляду за дитиною».

«Також до фонду оплати праці не відноситься допомога з тимчасової непрацездатності, оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності коштом підприємства, установи, організації. Натомість, середня заробітна плата одного штатного працівника облікового складу, визначається діленням суми нарахованого фонду оплати праці штатних працівників на середньооблікову кількість цих працівників за відповідний період (місяць, квартал, півріччя, рік), до складу яких не включаються працівники, які перебувають у відпустках у зв’язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною, — пояснює далі експерт. — Із цього можна зробити висновок, що на рівень розриву в оплаті праці чоловіків та жінок може впливати лише період тимчасової непрацездатності працівників, що також включає догляд за хворими членами сім’ї». Питання, чи враховуються премії та відрядні співробітників при виведенні середнього показника зарплат, ще варто дослідити окремо, адже українське трудове законодавство дещо обмежує можливості матерів, що виховують малолітніх дітей, наприклад, щодо відряджень.

Ще один, правда менш суттєвий, момент щодо різниці оплати праці жінок та чоловіків полягає в умовах працевлаштування. Як свідчать дані з сайту пошуку роботи hh.ua, жінки дещо частіше за чоловіків обирають неповну зайнятість, гнучкий графік чи віддалену роботу. Звичайно, це має вплив на рівень заробітків, хоча й далеко не ключовий.

«Статева приналежність пошукачів незначним чином відбивається на побажаннях кандидатів щодо типу зайнятості та графіку роботи, — пояснює Юлія Дрожжина. — Так, найбільш бажаними і для чоловіків, і для жінок є повна зайнятість та повний робочий день. Трохи активніші жінки в пошуку роботи з гнучким графіком, частковою зайнятістю та віддаленої роботи – із такими умовами CV кандидаток переважають в межах 5%».

Жінки очікують меншу зарплату

Цей чинник став справжнім відкриттям під час дослідження теми гендеру на ринку праці. Річ у тім, що статистика свідчить: зарплатні очікування жінок переважно нижчі за очікування чоловіків.

«Певні відмінності й в зарплатних очікуваннях кандидатів, — говоріть Юлія Дрожжина. — Проте, кажучи по розмір зарплат, важливо пам’ятати, що їх розмір залежить як від профсфери, в якій шукає роботу кандидат, так і від бажаного типу зайнятості та графіку роботи».

На графіку видно зворотньопропорційну залежність зростання рівня очікуваної зарплати та кількості резюме від жінок.

Психологи та психотерапевти пояснюють це «ефектом скляної стелі».  Його суть доступно пояснює психотерапевтка Анна Мозгова: «Існує так званий ефект скляної стелі. Тут мова йде про звичаєвий досвід, що чоловік має годувати сім’ю, відтак, заробляти більше за чоловіка — це невірно і незручно». При цьому важливим є те, що такий бар’єр нічим не позначений і формально не існує.

Саме тому для позначення цього ефекту обрано метафору скла, що підкреслює невидимість, вигаданість бар’єра, який обмежує кар’єрне просування жінок, безвідносно до їх професійних якостей, певним рівнем соціальної ієрархії в організації, області чи державній системі. За великим рахунком ефект тримається виключно на соціальних стереотипах щодо гендерного розподілу суспільних ролей.

Чи є українки менш щасливими за українців?

При цьому різниця зарплат не надто впливає на задоволеність життям українських жінок та чоловіків. За даними соціологів, ці показники у розрізі гендеру не надто відрізняються. Дані надає та пояснює керівниця Центру дослідження суспільної думки «Соціоінформ» Наталія Зайцева-Чіпак. Вона зауважує, що має дані по Львову та області щодо відповіді на запитання «як би ви схарактеризували своє матеріальне становище».

«Щодо області, то по чоловіках і жінках відмінності у відповідях майже немає, – пояснює соціологиня. – Наприклад, такі відповіді: «Дуже хороше» – чоловіки 1%, жінки – 0,5%; «Хороше» – чоловіки 7,9%, жінки – 7,5%; «Середнє» – 65% чоловіки й 64% жінки; «Погане» – чоловіки 23%, а жінки 25,6%. По Львову ми мали дослідження, де питали, наскільки люди задоволені своїм життям і як би схарактеризували своє матеріальне становище. І тут вже трішки відчувається, що в жінок воно трохи гірше і зовсім трохи вони менше задоволені своїм життям».

Задоволеність життям: «Дуже задоволені» – 10% чоловіків та 8% жінки; «Задоволені» – 35% чоловіки та 37,7% жінки; «І так, і ні» – 34% чоловіки та 29,7% жінки; «Швидше незадоволені» – 17% чоловіків 20% жінок та «Зовсім незадоволені» 3% чоловіків та 4,6% жінок.

«Різниця незначна і треба ще врахувати, що чоловіки іноді хочуть показати себе трохи кращими, аніж є, й декларують, як правило, трохи вищі доходи та трішки більший оптимізм, тобто їм незручно жалітися, – пояснює соціологиня. – Ще такий момент, що у нас більше старших жінок, аніж чоловіків, а пенсіонери – це соціально вразлива група, тож можливо, що такий невеликий перекіс відбувається ще й за рахунок цього».

При цьому, наголошує Наталія Зайцева-Чіпак, оцінка задоволеності життям та власного матеріального становища – дуже суб’єктивні, адже за однакових обставин та статків різні люди можуть оцінювати себе по-різному, тож це – лише суб’єктивні відчуття опитаних. При цьому варто також розуміти, що матеріальне становище переважно розуміється у розрізі родини, а не саме заробітків опитаної особи. «Ми бачимо, що жінки трохи менш оптимістично себе оцінюють, аніж чоловіки, але не розуміємо, чому це відбувається, бо можуть бути політичні фактори чи матеріальні фактори тощо», – резюмує соціологиня.

Про перспективи

Українська ситуація не є унікальною. Швидше навпаки – ми у світовому тренді. Бельгія, Данія, Франція, Латвія, Люксембург та Швеція — єдині країни у світі, які закріпили гендерну рівність у законах про працю. Про це свідчить дослідження Світового банку, яке відстежило правові зміни впродовж останнього десятиліття. Крім того Україна потрапила і до тренду з позитивними змінами. Дослідники оцінили гендерну дискримінацію в 187 країнах, встановивши, що десять років тому жодна країна не надавала жінкам і чоловікам рівних законних прав.

«Світовий досвід показує нам приклади країн, які нівелювали розриви в оплаті праці чоловіків та жінок, — говорить експерт Євген Гороховець.— Прагнучи наслідувати передові практики в Україні при адаптації Цілей сталого розвитку визначено пріоритетні напрями з подолання негативних наслідків професійної сегрегації ринку праці (що призводить до концентрації жінок у менш оплачуваних галузях) та забезпеченні гендерної рівності загалом. Разом з тим, на мій погляд, головним питанням має бути забезпечення однакової оплати праці за виконання однакової роботи. Розриви в оплаті праці чоловіків та жінок в таких сферах, як освіта, державне управління й оборона, обов’язкове соціальне страхування, діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування не перевищує 10 %. При цьому на даний результат має великий вплив наявність чіткої системи формування посадових окладів. Така система має сприяти не тільки однаковому рівню оплати праці за виконання однакової роботи, а ще й забезпечувати гідний та справедливий її розмір».

Валерія Печеник

Матеріал підготовлено в межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волині за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.