Закон України «Про житлово-комунальні послуги»: 5 ключових нововведень

Колонка Ігоря Маркевича.

Він остаточно закріплює відповідальність мешканців за стан власних будинків. Більше не можна буде займати пасивну позицію та нарікати на «дядю», а доведеться брати керування будинками під власний контроль або ж наймати відповідних спеціалістів на договірних умовах.

У цілому оцінити новий закон можна як прогресивний і спрямований на вирішення багатьох складнощів, що накопичилися, проте він залишається досить гнучким, що добре і погано одночасно.

Пропонуємо Вам 5 ключових новацій закону:

(І) Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних умовах.

Споживач обирає, яку послугу і на підставі якого договору він хоче отримувати:

1. Індивідуальний договір (укладається з кожним споживачем).
2. Колективний договір з управителем (укладається з управителем).
3. Договір колективного споживача (укладається з ОСББ).
4. Статус-кво індивідуальний договір, у якому постачальник відповідає не до введення інженерних мереж у квартиру споживача, як у варіанті 1, а до входу цих мереж у будинок. Такий варіант залишається за умовчанням для неактивних громадян, які не усвідомлюють ще свої відповідальність і можливості.

(ІІ) Укладення договору про поводження з побутовими відходами (сміттям) є обов’язковим.

Споживачі зобов’язані укласти договір про поводження з побутовими відходами з особою, яка перемогла у конкурсі, що організовується органом місцевого самоврядування. Тариф теж встановлюється на конкурсних засадах.

Важливо, що у разі запровадження роздільного збирання побутових відходів при встановленні цін/тарифів на послугу з поводження з побутовими відходами не враховується вартість операцій з поводження з роздільно зібраними (відсортованими) корисними компонентами цих відходів, тобто при сортуванні тариф має бути меншим.

(ІІІ) Введення пені за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг.

У разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги, а такий граничний строк зазначається безпосередньо у договорі.

(ІV) Запровадження відповідальності постачальників послуг за неякісно надані послуги.

За неякісно надані житлово-комунальні послуги або послуги, які надані в неповному обсязі, передбачається можливість зменшення вартості послуги.  Окрім цього, постачальники послуг зобов’язані сплачувати штраф на користь споживача за перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновних робіт у порядку та розмірах, що визначаються у договорі.

(V) Вводиться послуга управління будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком спрямовується на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.

Договір про надання послуг з управління будинком не є обов’язковим, тобто управляти будинком можуть безпосередньо самі мешканці. В такому разі і всю відповідальність за утримання і ремонт спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території будуть нести мешканці.

Читайте також: Перенесення мобільного номера. Як реалізувати

Зверніть увагу, що «відкосити» не вдасться, оскільки поняття «балансоутримувач» просто забрали з норм нового закону. Все майно будинку, окрім приватного житла, є спільною власністю мешканців будинку, а не у якійсь ефемерній комунальній власності.

Ігор МАРКЕВИЧ, співзасновник та партнер юридичної компанії Amigo Partners, Ph.D.