дивись.info

Між Порошенком і Зеленським: від кулуарних ігрищ до роздачі посад та нагород

Між Порошенком і Зеленським: від кулуарних ігрищ до роздачі посад та нагород
Фото: BBC

Про призначення дати інавгурації, відсутність чітких політичних кроків новообраного президента, політичні ігри Андрія Садового і щедрість Петра Порошенка перед відходом з посади, читайте у політичному огляді політолога Миколи Давидюка.

Чому депутати зволікали з інавгурацією

Інавгурація Володимира Зеленського стала найбільшою баталією постпрезидентського періоду. Він, коли йшов у кандидати, навіть не думав, що переможе. Очевидно, Зеленський про це мріяв, але водночас не думав, що, перемігши із таким великим результатом, не зможе отримати повноваження. І сьогодні це вже схоже на цирк, ніж на роботу Верховної Ради, коли парламент більше переживає за свій розпуск, ніж про введення на посаду новообраного президента. Насправді кулуарщина завжди була сильною стороною українських політиків, які намагалися проводити рішення, які вигідні лише їм. Водночас процес міг би йти набагато швидше, якби Володимир Зеленський налаштувався на конструктивний діалог, реальну розмову з Верховною Радою та пошук дати інавгурації.

Водночас новообраний президент більше грає у шоу, більше записує Youtube чи Instagram-відео, цим самим намагаючись спровокувати народну підтримку та демонізувати Верховну Раду, забуваючи про те, що населення від нього чекає реальних рішень для себе, ніж протистояння із депутатами. Люди хочуть бачити політичні кроки, а не політичну боротьбу в тому класичному вигляді, через яку вони, власне, і голосували за самого Зеленського. Тому новообраний президент, думаючи, що обіграє парламент, насправді, втягується у трясовиння і сам потроху стає схожим на тих політиків, проти яких обіцяв боротися.

Тим часом Зеленський міг би демонструвати більше політичного лідерства і робити такі кроки, які б могли допомагати йому швидше почати виконувати свою програму. Але відсутність консенсусу щодо кадрових рішень, – про це сьогодні говорять політичні інсайдери, – призводить до того, що Зеленському також на руку відсутність рішення депутатів про призначення дати інавгурації. Тому що для нього це часовий люфт, щоби прийняти потрібні кадрові рішення і узгодити їх з людьми, які допомагали організовувати виборчу кампанію та фінансувати.

Політичні ігри Садового і Гриценко

Заява Андрія Садового очолити Кабмін – це гра на підвищення ставок. Тому що невдалий політичний союз із Гриценком, його підтримка на виборах не принесла користі ні самому Садовому, ні Гриценку. І це зафіксувало за ними обома елемент політичного лузерства та ймовірність не проходження обох політичних партій до українського парламенту. Тому Садовий намагається зараз розпрощатися з людьми, з якими він точно не піде у силу різних причин. Тут можна знаходити безліч конспірологічних версій, тактичних і зокрема політичних мотивів. Але Садовий зараз намагається тихо, спокійно розійтися, щоби стартувати своєю новою кампанією, з якою він буде намагатися підкорити парламент.

Про конфлікт з Анатолієм Гриценком, гадаю, зараз говорити дещо зарано. Але, щонайменше, це було доволі неприємне розставання. Коли вони починали об’єднуватися, вже тоді було зрозуміло, яким буде фінал цієї унії.

У Садового зараз є шанси використати свій політичний капітал для підтримки нових політичних проектів, ніж намагатися повторити те, що він робив. Є інформація, що він може шукати можливих кооперацій із новообраним президентом, але це буде зрозуміло за наступним маркером – частота появи Андрія Садового або його партії на каналі «1+1». Тобто це стане підтвердженням такого союзу або насправді його спростуванням.

Нагороди від Порошенка і підкилимні баталії

Петро Порошенко намагається максимально роздати нагороди усім своїм прибічникам, при чому досить часто не тим, кому очікувалося. Замість того, щоби нагороджувати добровольців, командирів батальйонів, польових командирів, людей, які робили внесок у розвиток освіти, медицини, сьогодні ми ці нагороди бачимо виключно у найближчого оточення, у людей, які були віддані Порошенку особисто (дуже часто, але не завжди).

Водночас отримання нагород від Порошенка дискредитує деяких людей, які дійсно заслужили їх, але в силу спадання рейтингу президента і демонізації його образу, ці нагороди виглядають досить контроверсійно. Та з часом цей негатив зникне, а нагороди залишаться.

Крім того, нагороди – це досить такі легкі бонуси. Але насправді великим рішенням стало проведення через парламент схеми по зеленій енергетиці, коли найбільші олігархи країни отримали гарантії на роки уперед з прив’язкою до курсу долара прибутків для себе самих. І це, напевно, найгірше і найбрутальніше в образі Порошенка, який, прикриваючись мовою, створюючи хайп на прийнятті закону, провів рішення, які у майбутньому коштуватимуть по 5% бюджету, котрі будуть розподілені, за великим рахунком, між трьома людьми.

Виникає враження, що Петро Порошенко ще досі не зрозумів, що вибори програні, і продовжує грати у якісь свої кулуарні ігри. Крім того, намагається застосувати схему з уникнення дострокових виборів. Хоча це може бути публічна гра, тому що, з точки зору політичного розрахунку, Порошенко націлений на позачергові вибори, які кристалізують значну частину того, що він отримав у другому турі, адже вибори восени можуть цього не гарантувати – це по-перше. По-друге, за цей час можуть на нього бути відкриті кримінальні справи і доведеться відповідати по тих чи інших злочинах. Тому щоби цього уникнути, краще взяти участь у виборчій кампанії, за цей час стати депутатом і отримати державний імунітет.

Насправді усі призначення, які робить Порошенко, вони дуже тимчасові. Більшість тих людей, які призначені на посади, можуть не протриматися і місяця в нових кріслах. Вони встигнуть розставити книги і картини у цих офісах, але не встигнуть прийняти рішень.

Взагалі зараз президент перестав бути впливовою гілкою влади в силу хаотичності парламенту. Сьогодні, насправді, найбільше влади у собі зосереджує уряд, який навіть через російські паспорти на Донбасі давав відповідь Путіну.

Намагання президента розставити на ті чи інші посади певних людей швидше виглядає як спроба підняти ранги і просто зафіксувати це у їхніх резюме, що вони займали ту чи іншу посаду. Іншої логіки там практично нема.

Огляди Миколи Давидюка для Дивись.info щодо поточних політичних подій в Україні та світі читайте тут.

Микола ДАВИДЮК,

Ph.D, політолог, директор аналітичного центру «Політика», менеджер виборчих та PR кампаній.  Сертифікований спостерігач за виборами від ОБСЄ, працював на виборчих кампаніях в Грузії – 2013, Іспанії (Каталонія) – 2015 та Киргизстані – 2017. Політичний експерт на українських та міжнародних інформаційних ТБ каналах і радіо (ICTV, EURONEWS, 112, ПРЯМИЙ, ESPRESO, NEWSONE, ГРОМАДСЬКЕ РАДІО, 5 КАНАЛ, КИЇВ ТВ, 1+1, ZIK, 24 ТА ІН.). Автор книги: «ЯК ПРАЦЮЄ ПУТІНСЬКА ПРОПАГАНДА» та засновник Форуму Нових політичних лідерів. В 2017, пройшов курс emerging leaders в Harvard Kennedy School.

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.