Політичні виклики: від паспортів Путіна до перших рішень нового президента

Роздача РФ паспортів – погано, але не катастрофічно

Паспортна окупація Путіним українського Донбасу є ціленаправленим кроком, покликаним закликати за стіл переговорів нового українського президента. Про це натякали як і представники Суркова, так і сам Сурков, що мовляв «минуло достатньо часу, чекаємо рішучих дій з боку України». Також на це натякав Медведчук. Оскільки Зеленський не спішив проявляти жодних дій, вони почали його атакувати: спершу – це паспортна окупація, друге – шоу Зеленського на НТВ, блокада поставок бензину тощо. Тобто Росія не сидить склавши руки, вони виставляють свою переговорну позицію.

Тому для Зеленського сьогодні дуже важливо заручитися підтримкою закордонних партнерів, щоб мати змогу протистояти агресивним амбіціям Путіна, який буде намагатися загнати новообраного президента в глухий кут та скористатися його політичною недосвідченістю. А щодо реакції світу, то, зрозуміло, що вона була в дипломатичних рамках, звісно ж, не такою, яку би хотілося Україні, але тим не менше. Достатньо серйозною була реакція Радбезу ООН, на якому засудили дії Росії.

Водночас ми не бачимо засудження з боку громадян самої Росії, тому що інвесторами цього популістського рішення все ж таки будуть саме вони, на їхні плечі ляже утримання тих, хто отримує паспорти. Отже, виникає запитання чи готові росіяни самі виплачувати пенсію не громадянам своєї країни?

Роздача Росією паспортів – сигнал дуже негативний, але не катастрофічний. Перше, що горітиме і викидатимуть в унітаз – це роздані російські паспорти, тим більше, що їх будуть роздавати в пріоритетному порядку: спочатку – силовикам, бойовикам, а потім тим, хто допомагав. Тому для України насправді це та робота, яку мали би виконувати наші спецслужби, а виконають росіяни своїми руками – покажуть, хто був найбільш активний в окупації наших територій.

Водночас не варто займатися шапкозакиданням, адже для Росії це змога вводити офіційні війська, а не прикидатись бурятами. Захист громадян для російської армії може бути підставою для інтервенції. Тому Україні потрібно цей небезпечний прецедент максимально локалізувати і взагалі,  бажано, відвернути.

Новообраний президент і перші політичні скандали

Новообраний український президент ще не встиг зайти в кабінет і прийняти перше рішення, як його вже почали переслідувати політичні скандали. Їх правдивість чи сумнівність кожен читач зможе визначити для себе сам, але чутки про те, що Володимир Зеленський міг зустрічатися з українськими олігархами, з представниками цих олігархів, а також представниками міжнародних бізнесів, до того ж дуже сумнівних, як факт є дуже логічним. Схожі зустрічі відбувалися і в інших українських президентів. Однак вони як ретрогради української політики ці зустрічі проводили в Монако, а новообраний президент більш демократичний – полетів звичайним рейсовим літаком, повіз дітей до дитячого табору і, відповідно, міг провести ці зустрічі саме у Туреччині.

Підтвердженням ймовірних зустрічей може бути відсутнє спростування з боку Медведчука і Тимошенко. Вони якби мали якісь плани чи зустрічі, могли б легко довести, що рухаються саме за своїм сценарієм, а не поїхали домовлятися про впливи на українську політику, а також правила гри на наступні п'ять років. Їхні прес-служби таких заяв не робили, а це ще раз змушує сумніватися, що Зеленський поїхав просто в дитячий табір.

Навіть зустрічі з духовними лідерами не відвернули від цього увагу. Водночас скористатися формули Порошенка про Росію, яка хоче вдарити, не спрацювали достатньо сильно, але і не завдали Зеленському такого нищівного удару, який міг би отримати кандидат, котрий спирається тільки на електоральну підтримку.

У штабі самого Зеленського точиться запекла боротьба, хто очолить Адміністрацію Президента, адже відсутність політичного досвіду у новообраного президента посилює цю посаду. Людина, яка очолить АП, буде щонайменше Балогою при Ющенку чи Медведчуком при Кучмі. Це буде достатньо потужна фігура, яка зможе впливати на велику кількість процесів. І чи це буде людина від олігархів, чи це буде людина від самого Зеленського, ми зможемо дізнатись вже у найближчому майбутньому.

«Сирота» Лукашенко та Венесуела

Події у Венесуелі не знайдуть великого відображення в Україні. В нас немає прямих поставок нафти. Це може вплинути на Білорусь, адже Венесуела – один з їхніх небагатьох стратегічних партнерів, дещо менший, ніж Китай та Росія, тим не менше точно входить у трійку чи п'ятірку.

Для Лукашенка це може бути дзвіночком, тому що комуністичних лідерів у чистому вигляді в світі залишилось не так і багато. Це може стати певним політичним вірусом, який може перекинутися на нашого сусіда, на Білорусь, і  завдати певних іміджевих ударів по Лукашенку і стійкості його режиму. Взагалі Лукашенко залишається «сиротою», адже Нурсултан відходить від управління, з Путіним в нього погані відносини, а у Венесуелі його друг відходить від управління. Політичних союзників та партнерів буде не так і багато, тому він традиційно намагатиметься метатися і знаходити нових тимчасових союзників. Одним з таких може стати український президент. Єдине, що знадобиться Лукашенку, – потрібна гримаса для того, щоб з ним спілкуватися.

Затишшя перед політичною бурею

Травень став місяцем переведення політичного духу. Ті, хто проводили виборчу кампанію, особливо ті, хто був у другому турі, взяли маленьку паузу, щоб відновити сили і готуватися до наступних політичних подій. Графік наступний: спершу – інавгурація, потім – до 20 травня українські політичні еліти будуть визначати чи проводити позачергові вибори, чи згідно з графіками. Ці дві події і з'їдять головну політичну енергію українського політикуму.

Також, можливо, будуть піднімати питання зняття депутатської недоторканності та зміну повноважень президента. Для Порошенка це дуже важливо, щоб обмежити Зеленського в можливостях, а для Зеленського – зняти з депутатів недоторканність або принаймні спробувати зняти і тим самим показати, що парламент знімати не хоче. А це може стати політичною причиною розпуску Верховної Ради. Юридичну причину знайдуть іншу. Тому травень обіцяє бути дуже цікавим і насиченим.

Зрозуміло, Зеленський має увійти в свої повноваження і прийняти перші кадрові рішення та політичні рішення. Ширяться чутки, що це може бути переїзд Адміністрації Президента в якийсь коворкінг.

Наразі для Зеленського найважливіше визначитись з командою. Ризик, який витає над новообраним президентом, – це те, що перші кадрові рішення можуть стати холодним душем для його електорату, який очікує всього й одразу. До парламентських виборів ми вже зможемо побачити іншого електорального лідера, який, власне, буде лідером і країни, і парламенту, особливо враховуючи якщо будуть внесені зміни до президентської гілки влади.

Огляди Миколи Давидюка для Дивись.info щодо поточних політичних подій в Україні та світі читайте тут.

Микола ДАВИДЮК, 

Ph.D, політолог, директор аналітичного центру «Політика», менеджер виборчих та PR кампаній.  Сертифікований спостерігач за виборами від ОБСЄ, працював на виборчих кампаніях в Грузії – 2013, Іспанії (Каталонія) – 2015 та Киргизстані – 2017. Політичний експерт на українських та міжнародних інформаційних ТБ каналах і радіо (ICTV, EURONEWS, 112, ПРЯМИЙ, ESPRESO, NEWSONE, ГРОМАДСЬКЕ РАДІО, 5 КАНАЛ, КИЇВ ТВ, 1+1, ZIK, 24 ТА ІН.). Автор книги: «ЯК ПРАЦЮЄ ПУТІНСЬКА ПРОПАГАНДА» та засновник Форуму Нових політичних лідерів. В 2017, пройшов курс emerging leaders в Harvard Kennedy School.