Коли розпочнеться рекультивація Грибовицького полігону (фото)

IMG_2247

У червні має, нарешті, розпочатися дегазація Грибовицького полігону твердих побутових відходів, заявив директор ЛКП «Зелене місто» Вадим Ноздря. Саме це комунальне підприємство повинне провести комплексну рекультивацію сміттєзвалища, на яку мешканці сусідніх сіл очікують вже останні три роки.

Рівно три роки тому на Грибовицькому полігоні сталася пожежа, яка призвела до масштабного зсуву сміття – тоді загинули четверо людей. Як наслідок, полігон площею понад 38 гектарів, який функціонував з 50-их років минулого століття, закрили. Але залишилося питання рекультивації. І ось через три роки після трагедії директор комунального підприємства обіцяє, що роботи розпочнуться із дня на день.

«Ми впритул підійшли до реального початку робіт. Усі договірні відносини встановлені. Починається робота компанії, яка займеться дегазацією полігону. Це є дуже важливий перший етап рекультивації. Компанія має власним коштом, згідно з угодою, розпочати будівництво газозбірних свердловин і системи дегазації. Ми маємо макет, який презентує комплексний вигляд полігону після рекультивації. Визначено місце для генераційної установки, яка буде утилізувати біогаз. Вже ми маємо підтвердження від компанії «Кліар Енерджі», котра є інвестором, про придбання установки. Додатково є інвестиційні зобов’язання забезпечити додаткову електричну потужність на полігоні. Це потрібно для того, щоби ми мали можливість підключити нове обладнання для очистки фільтратів, яке зараз закуповуємо за кошти Європейського банку реконструкції та розвитку. Фактично залишилося дочекатися рішення сесії Львівської міської ради, яка має остаточно передати ділянку площею 6 соток для встановлення цієї установки. Це буде завершення зобов’язань, які на себе взяло місто перед компанією-інвестором. Тоді вони зможуть зайти на полігон із початком робіт», – сказав Вадим Ноздря.

Дегазація дозволить мінімізувати шкідливий вплив від потрапляння біогазу у повітря, а комунальне підприємство зможе отримати доходи, які компенсують частину витрат на рекультивацію.

«Кліар Енерджі» мала приступати до виконання робіт ще до 1 червня. Але затримка сталася через виділення земельної ділянки площею 6 соток, що напряму пов’язано із зеленим тарифом.

«Зараз маємо невеличку затримку через те, що не відбулася сесія Львівської міської ради. Я вірю, що вона відбудеться. І після цього компанія розпочинає реальні роботи. Паралельно ЛКП «Зелене місто» готується до того, щоби прийняти на себе функцію замовника виконання робіт з рекультивації. Це стало можливим завдяки тому, що комплексний проект рекультивації був затверджений виконавчим комітетом Львівської міськради. Ми ще паралельно очікуємо на погодження від Львівської обласної державної адміністрації, але принципово це вже нас не затримує», – зазначив директор ЛКП «Зелене місто».

Вадим Ноздря зазначає, що ЛКП «Зелене місто» зацікавлене якнайшвидше розпочати перший етап робіт.

«Дуже важливо перепрофілювати все тіло полігону – це найскладніша робота. Вона нерозривно пов’язана з роботами із дегазації. Передбачене встановлення понад сотні газозбірних свердловин. Під час рекультиваційних робіт тіло полігону геометрично зміниться – воно зросте у верхній частині приблизно на півтора метра. Компанія, яка займається дегазацією, враховує це. Передбачається можливість нарощення дегазаційних свердловин», – пояснив Вадим Ноздря.

Для виположення будуть створені декілька терас.

«Це виконується для того, щоби привести тіло полігону до нормативних кутів ухилу не більше 18%, аби у подальшому запобігти можливим зсувам. Найважча зона знаходиться ліворуч. Там на сьогоднішній день, щоб убезпечити техніку, яка буде працювати у тій зоні, передбачене встановлення стінки Ларсена, яка має утримати ту масу, яка схильна для подальшого сповзання», – каже директор комунального підприємства.

І додає, що рекультивація починається з технічного етапу.

«Це означає, що після перепрофілювання, виконання робіт з будівництва системи дегазації, встановлення нового обладнання з очистки фільтратів, ми будемо накривати тіло полігону багатошаровим технологічним екраном, який складається з вирівнювального шару, мінерального грунту – 30 см, газодренажного шару зі щебеню, а також інших шарів, зокрема гідроізолюючої захисної мембрани, яка має захисти тіло полігону від дощів та танення снігів. Це дозволить зменшити кількість утворення фільтрату. Менше води буде проходити через тіло полігону», – веде далі Вадим Ноздря.

За словами керівника ЛКП, гідроізолююча мембрана має з’явитися до кінця червня наступного року.

Сьогодні одним із важливих моментів є утримання рівня фільтрату у відстійниках. Наразі триває тендер на поставку двох установок з його очищення загальною потужністю 300 метрів кубічних на добу. Це означає, що кількість фільтрату не тільки перестане зростати у відстійниках, а й їх вдасться висушити. Без цього не можливо виположити схили полігону.

«Я очікую, що установка вже у жовтні почне працювати, ми десь у липні підпишемо контракт з компанією, яка виграє тендер. Дві компанії вже відібрані. Установка перероблятиме щонайменше 300 кубічних метрів на добу. Це дозволить приблизно за рік переробити накопичений у відстійниках фільтрат. Сподіваємося, що після того, як полігон накриємо і почнеться дегазація, рівень утворення нового фільтрату буде зменшуватися. Дуже важливо у подальшому всі дощові стоки відводити від тіла полігону. Тобто буде побудована окрема система липневої каналізації. І це вже буде не фільтрат, а вода, яка не пройшла через тіло полігону», – продовжує Вадим Ноздря.

Обидві компанії, які претендують на тендер з постачання модулів станції з очищення фільтрату, працюють з німецьким обладнанням, щоправда, різних виробників. Закупівля обійдеться приблизно у 1,8 мільйона євро. Переможець у межах цієї суми має протягом щонайменше двох років забезпечити функціонування станції. Схоже обладнання встановлено на 5-му полігоні у Києві.

Значний об’єм фільтрату знаходиться у самому тілі полігону. Сьогодні тут встановлено 15 моніторингових свердловин. Рівень фільтрату коливається у межах 8-10 метрів. Крім того, під самим полігоном є два потужні джерела, які посилюють ефект утворення фільтрату.

Виконувач обов’язків директора ЛКП «Збиранка» Ростислав Пашук, каже, що головне завдання підприємства – не допустити, щоб рівень інфільтрату у відстійниках став критичним.

«Працює станція з очистки фільтратів. Вона має потужність до 250 кубів на добу. Потрібно щоби вона працювала, і рівень не перетнув критичної межі. Через надмірні опади саме тіло полігону перезволожене, через що воно рухається, є тріщини і загрози обвалів. Потрібно контролювати ці процеси, дивитися, де є небезпечні зони. Намагаємося своєю технікою запобігти обвалам чи зсувам», – каже Ростислав Пашук.

І додав, що у випадку, якщо рівень інфільтрату підніметься до критичної позначки, тоді дозволяється переливати його на тіло полігону.

Сам процес з рекультивації достатньо тривалий. Тільки на технічну частину знадобиться щонайменше 2-2,5 роки.

«Плануємо вже наступного місяця оголосити тендер на весь об’єм робіт, включно із технічною та біологічною рекультивацією, адже після формування технологічного екрану, буде сформований біологічний шар, тобто родючий. Йдеться про зелені насадження. Наше завдання привести цю місцевість до належного стану через 4-5 років», – каже директор ЛКП «Зелене місто».

Вадим Ноздря сподівається, що вдасться досягнути результату Ізраїлю, де рекультивований полігон став парком.

Читайте також: Грибовицька трагедія: три роки по тому

За словами Вадима Ноздрі, ЛКП «Зелене місто» на проект рекультивації ще не витратило жодної копійки.

«Що стосується проекту коригування, сама розробка проектно-кошторисної документації з проходженням експертизи коштувала 1,2 мільйона гривень. Проект обійшовся у близько 5 мільйонів гривень. Кошторисна вартість будівництва, якщо врахувати усі етапи, це понад 600 мільйонів гривень. Технічний етап рекультивації ми плануємо виконати за 12 мільйонів євро, тобто до 400 мільйонів гривень», – зауважив Вадим Ноздря.

Водночас Ігор Муравський, депутат Жовківської районної ради, голова комісії з питань сільського господарства, екології та раціонального використання природних ресурсів сумнівається у планах щодо рекультивації, адже подібні обіцянки чує не вперше. Крім того, він запевняє, що досі не бачив проекту рекультивації сміттєзвалища, який мав пройти громадські обговорення.

Оксана ДУДАР

Фото Микити ПЕЧЕНИКА

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: