дивись.info

Як посада голови ЛОДА стала заручницею виборів до ВРУ

Як посада голови ЛОДА стала заручницею виборів до ВРУ

22 квітня, наступного дня після другого туру виборів, голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка повідомив, що написав заяву про відставку.

Пізніше він пояснив такий крок європейськими стандартами та натякнув, що залишатиметься в політиці: «Я залишаю посаду голови обласної державної адміністрації, але я залишаюся із Львівщиною, зі Львовом, з людьми, чию підтримку маємо сьогодні», – підкреслив голова ОДА під час апаратної наради.

Щоправда, чекати на хоча б якусь реакцію з Києва йому довелось доволі довго: лише 5 червня стало відомо, що Кабінет Міністрів схвалив проекти розпоряджень президента про звільнення 13 голів обласних державних адміністрацій.

Відтак, крісло голови Львівської облдержадміністрації – найбільш впливової посади в області формально стало вакантним. Фактично воно стало таким ще в квітні, проте ані зараз, ані, найімовірніше, до кінця виборів, тобто 21 липня, Львівщина не дочекається повноцінного очільника.

Президент Володимир Зеленський не поспішає визначатись з особою голови ЛОДА через те, що не  бажає порушити хиткий баланс, який склався в політичному середовищі області, котре орієнтується на нову владу.

Після першого туру виборів, коли прізвище нового президента стало однозначно зрозумілим, одразу з кількох львівських середовищ потягнулись «ходоки» до Києва, щоби, не відходячи від каси, виторгувати (в одному випадку) або ж випросити (в іншому випадку) посаду голови облдержадміністрації.

Партнер «з розрахунку»

Перші відголоски таких торгів відчули львівські політики та навколополітичні кола, відтак, одним з найбільш ймовірних кандидатів на посаду очільника облдержадміністрації стали називати заступника голови Львівської облради Володимира Гірняка. Щоправда, у цьому випадку більшу роль зіграла не його посада, а політична приналежність. Ще 2014 року Володимир Гірняк після «перельотів» по кількох політичних партіях та проектах врешті вирішив «приземлитись» у «Громадянській позиції» Анатолія Гриценка.

Донині цей крок насправді не приносив Гірняку якихось особливих  дивідендів. Посередні результати партії на попередніх виборах не давали підстав розраховувати на якусь посаду на Львівщині чи в Києві. Посаду заступника голови Львівської обласної ради, яку Гірняк отримав 2015 року, також навряд чи можна назвати особливо «солодкою». Залишатись в тіні медійно активного голови облради Ганущина і водночас «розрулювати» постійні скандали зі звільненнями та призначеннями очільників комунальних закладів Львова, розгрібати Авгієві стайні корупційних скандалів – вочевидь, влазячи в конфлікти та плодячи незадоволених навколо себе – не надто хороша перспектива для молодого амбітного політика.

Однак все змінилось після перемоги Володимира Зеленського на виборах президента. Лідер «Громадської  позиції»  Анатолій Гриценко одним з перших почав домовлятись з новообраним президентом, навіть ще до другого туру виборів.

Перший результат співпраці Зеленського та Гриценка  – початок роботи в Адміністрації Президента висуванця та товариша Гриценка – Івана Апаршина. Спочатку лідер «Громадянської позиції» намагався прилаштувати давнього друга на більш «хлібну» посаду – міністра оборони. Однак такі апетити здивували навіть амбітних представників Зеленського, відтак Апаршину довелось розраховувати на набагато скромнішу посаду – керівника департаменту оборонної політики в Адміністрації Президента.

Ще одним елементом домовленостей стало призначення представників команди Гриценка на низку посад в областях, де в самого Зеленського немає потужних гравців. Однією з таких областей є Львівська. Команда Зеленського складається з маловідомих молодих облич, які не мають ані досвіду, ані ресурсу, ані команди, щоб обійняти таку важливу посаду, як голова ОДА. Напередодні виборів до парламенту очолити єдину область, де проголосувала проти Зеленського, мала б особа, яка має хоча б формальні можливості діалогу з депутатським корпусом обласної ради та володіла бодай мінімальним управлінським досвідом. Саме через ці два фактори Володимир Гірняк і став одним з претендентів на посаду очільника Львівщини.

Питання про призначення було б вирішене уже давно, якби на Львівщині не було б ще одного претендента, який також є близьким до одного з бенефіціарів перемоги Зеленського – Ігоря Коломойського.

Давній «друг»

Народний депутат України, львів’янин Тарас Батенко має великий досвід спільної роботи з дніпровським олігархом Ігорем Коломойським. Адже він працював на керівних посадах у державній компанії «Укртранснафта», яка знаходиться під впливом Коломойського. Красномовний факт, що ще й зараз Тарасові Івановичу не байдужа доля цього підприємства – фотографія, яку він показово виставив у себе на сторінці в Фейсбуці з екс-головою правління Укртранснафти Олександром Лазорком. Ще донедавна Лазорко перебував у розшуку через численні звинувачення у зловживаннях на користь групи Приват, якою володіє Коломойський.

Крім того, Батенко є головою партії УКРОП, засновником  і спонсором якої є … той самий Коломойський. Тому в Батенка були вагомі аргументи розраховувати на впливову посаду голови ЛОДА.

Соломонове рішення

У переддень виборів до парламенту в оточенні Зеленського було прийняте рішення не надавати перевагу жодному з конкурентів на посаду голови ЛОДА для того, щоб не позбуватись підтримки в жодному з цих двох середовищ. І Гірняка, і Батенка відправили на… вибори з поясненням – хто продемонструє кращий результат на окрузі, той і отримає можливість зайняти кабінет на Винниченка. Однак така мотивація є справедливою лише на перший погляд. Тарас Батенко працює на рідному 123-му окрузі уже не перший десяток років, тому з великою ймовірністю переможе і цього разу. Натомість Гірняку дістався округ, де вже кілька разів ставав нардепом Ярослав Дубневич, який балотується і цього разу. Відтак перемогти його Гірняку навряд чи вдасться. Не допоможе навіть бренд «Громадянської позиції» (який суттєво знецінився, до речі) та негласна підтримка Зеленського. Тому результат виборів є прогнозованим – Батенко стане народним депутатом, а Гірняк навряд чи займе на окрузі місце вище третього. Однак тоді Батенку доведеться обирати між перспективою бути п’ять років народним депутатом, перебуваючи у більшості, чи ставати головою ОДА в перспективі ліквідації такої структури взагалі. Тому тоді для Гірняка відкриється нарешті новий шанс вийти з тіні старших побратимів та стати очільником області.

Нагадаємо, наприкінці травня у Львівській облраді розгорівся скандал – голова Львівської обласної ради під час сесії заявив, що не включення його звіту до порядку денного, спричинене боротьбою за посаду голови обласної ради.

Фото з Fb.

Натомість учора, 9 червня, два кандидати у народні депутати по 120-му округу, що включає у себе Мостиський, Городоцький і частину Самбірського районів – Володимир Гірняк та Ярослав Дубневич – випадково зустрілися у Мостиськах, на святкуванні Дня міста.

Василь Гнатишин, спеціально для Дивись.info

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.