У Львові відзначили 78-му річницю проголошення Акту відновлення Української Держави (фото)

IMG_5473

Сьогодні, 30 червня, у Львові відбулось відзначення 78-ї річниці проголошення Акту відновлення Української Держави. На площі Ринок відбулось громадське віче.

Також на площі Ринок впродовж дня експонуватимуть виставку, присвячену 78-ій річниці проголошення Акту відновлення Української Держави (портрети членів Української Національної Ради).

Акт відновлення Української Держави було проголошено з балкону будинку товариства «Просвіта» у Львові (Площа Ринок, 10). На башті Князівської гори було піднято національний прапор. Львівська радіостанція повідомила про Акт населення України і передала благословення митрополита Андрея Шептицького з цієї нагоди.

Акт 30 червня 1941 р., хоч і був несподіваний, засвідчив усьому світові і, зокрема, Німеччині, що український народ є законним господарем на своїй землі і буде її боронити власними грудьми перед кожним, хто намагатиметься потоптати волю України.

Варто зазначити, що «Актом» проголошено «відновлення», а не (первинне) «проголошення» Української держави, тобто формально було збережено традицію існування УНР і ЗУНР (теж в екзилі) від часів Визвольних Змагань 1917-21 рр. Теж слід звернути увагу й на те, що в «Акті» проголошуються союзницькі наміри з боку новопостаючої України («буде тісно співдіяти») щодо ВеликоНімеччини лише за важливої умови, що «… / Третій Рейх — С. П./ допомагає Українському Народові визволитися з під московської окупації», тобто ніяк не можна говорити про безумовне підкорення ОУН і створеного нею Краєвого правління новому завойовнику. Тим не менш, «Акт» одразу ж потягнув за собою й певні комплікації (ускладнення), насамперед, в стосунку до німців, котрі в основному зводяться до слідуючих /перелічення С. В. Павчака/ пунктів: 1. «Українська держава» голоситься на землях, уже завойованих німцями (зрошеній кровю німецького вояка, зокрема в м. Львові, уже захопленому вермахтом, в протилежність, наприклад, до Вашавського повстання 1944 р.); 2.Ще 21 червня 1941 р. у відповіді ген.-губернатора Франка (за посередництвом держсекретаря Й.Бюлєра) на просьбу в «Меморандумі УЦК» від 18.04.1941 р., де «українці прохають, щоб була визначена їх територія», відповідною німецькою стороною було недвозначно сказано, що таке рішення буде прийняте "щойно після закінчення війни " /див. В.Кубійович. «Українці в Генеральній Губернії», с.547-548); 3. Згадавши про творення «Української Влади» на «Західних Землях України», звідси не було виокремлено українські етнографічні землі в Генеральній Губернії, формально вже визначеної для поляків («Генеральна Губернія для польської окупації /(посідання)», а отже, німці, визнавши «Акт», могли тут увійти в новий конфлікт з поляками…

Звістку про відновлення Української держави понесли на Східну Україну понад 6 тисяч бандерівців, розділених на три похідні групи, які повсюду творили українську адміністрацію та осередки ОУН. Найбільший із них був на Дніпропетровщині (5000 осіб), Кіровоградщині (1100), а також в Донбасі і Криму.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: