дивись.info

Львів проти сміття. Чи вдається місту зменшити кількість відходів

Львів проти сміття. Чи вдається місту зменшити кількість відходів

З 1 липня Львів знову сам вивозить власне сміття. ЛОДА передала назад міській владі ці повноваження. Враховуючи те, що минулого разу ЛМР зі своїм завданням не впоралася, концепція свідомого споживання та «нуль відходів» знову набуває для львів’ян неабиякої актуальності.

Розібратися зі сміттям самотужки

1 липня завершилася дія сміттєвого меморандуму, який був укладений два роки тому між ЛОДА і ЛМР. Згідно з ним, міська рада передавала обласній адміністрації повноваження з вивезення ТПВ з території Львова. Але з липня повноваження з вивозу ТПВ повернулися до Львова.

В обладміністрації при передачі повноважень із вивезення сміття місту наголосили, що сміттєвого колапсу цього разу не мало би статися.

«Ми передали Львову повністю налагоджену систему вивезення відходів. Якщо місто буде ефективно працювати, зокрема з органами місцевого самоврядування, на балансі яких перебувають полігони, то, я думаю, сміттєвого колапсу не буде», – повідомив директор департаменту розвитку та експлуатації житлово-комунального господарства ЛОДА Назарій Романчук.

У міській раді обіцяють налагоджену систему покращити та переходити до сортування відходів та пропаганди зменшення їхньої кількості.

«Найближчим часом ми приступимо до будівництва підземних контейнерних сміттєвих майданчиків українського виробництва коштом «Львівспецкомунтрансу». Також відкриємо в центрі міста ще один майданчик для прийому великогабаритних відходів. Будемо переходити до поглибленого сортування сміття, щоб окремо був папір, пластик, скло. Все це в нас в планах є», – говорить заступник міського голови з питань безпеки міста Сергій Бабак.

Минулоріч, за даними департаменту поводження з відходами ЛМР, зі Львова вивезли 700 тисяч тонн ТПВ. У міській раді в червні затвердили нові норми з кількості побутового сміття для мешканців (їх мають переглядати раз на 5 років). Чиновники запевняють, що нові норми менші від попередніх.

«Якщо порівнювати цифри між чинними нормами, новими і мінімальними нормами надання послуг з вивезення твердих побутових відходів, визначених Постановою Кабінету Міністрів України, то вони є різними: нові норми в частині об’єктів є менші, ніж чинні або на рівні з мінімальними нормами, які встановлені Кабінетом Міністрів», — пояснюють у департаменті з питань поводження з відходами.

Львів проти пакетиків

Активна фаза інформаційної кампанії щодо сміття також пройшла на початку липня. Вдруге за рік у місті провели акцію «Без поліетилену», але цього разу не обмежилися лише днем, кампанія тривала у торговельних мережах три дні.

«Кампанія робить акцент на тому, щоби мешканці переходили на багаторазові тари, щоб ходили в супермаркети, магазини та торгові центри зі своїми торбинками і менше використовували поліетилен. Нам дуже приємно, що до цієї акції вже зараз долучилося 8 мереж, а це близько 200 магазинів. Тобто якщо порівнювати з минулим разом, то це майже удвічі більше. Ми запрошуємо всі великі мережі долучитися до кампанії», – розповів заступник міського голови Львова з питань розвитку Андрій Москаленко.

«Після першого етапу кампанії «Без поліетилену» ми не думали, що надихнемо всю Україну впроваджувати подібні рішення на рівні міських рад. Але буквально через тиждень після нашої кампанії Івано-Франківськ ухвалив подібне рішення про обмеження використання поліетиленових пакетів. Заохочуємо мешканців міста користуватися багаторазовими торбинками. Адже саме попит споживачів та клієнтів є найкращою мотивацією для торговельних мереж змінювати себе», — цитує пресслужба ЛМР голову Zero Waste Lviv Ірину Миронову.

Рішення про обмеження використання поліетиленових пакетів виконком міської ради прийняв ще восени минулого року. Однак лише цим філософія «нуль відходів» не завершується.

Як не продукувати сміття

«Zero Waste» – це філософія свідомого споживання, за якої ведення домашнього господарства не продукує відходів. В ідеалі – взагалі жодних. Це можливо завдяки свідомому споживанню (нічого зайвого), використанню багаторазової тари замість одноразової, повна відмова від пластику й поліетилену, компостування органіки тощо. У Львові така концепція навіть лягла в основу міської стратегії поводження з відходами. Але в житті дійти не те що до нуля, навіть до суттєвого зменшення відходів значно важче, аніж на папері. По-перше, через брак інфраструктури.

Торговельні мережі та заклади харчування все позитивніше реагують на багаторазову тару, наприклад, у деяких мережах кав’ярень кава «у власне горнятко» буде зі знижкою, та й на свої торбинки замість поліетилену вже дивляться цілком нормально. У Львові є чимало активних молодих людей, що практикують використання багаторазової тари. Однак, як кажуть, не завжди знаходять розуміння продавців.

«Я набираю крупи у свій мішечок, зазвичай у супермаркетах нормально на це реагують, але на касі все одно були намагалися мій мішечок запакувати в поліетиленовий пакет», – ділиться Марта.

Але є частина товарів, якої не знайти без пластикової тари. Наприклад, побутова хімія. Прихильники філософії «нуль відходів» говорять, що з цим наразі доводиться миритися й купувати концентровані засоби, аби рідше викидати пластикові ємності.

Серед інфраструктури, якої бракує для «нуля відходів», є також прибудинкові компостні станції. Зараз в місті працює така лише одна, за словами в.о. директора департаменту з питань поводження з відходами Сергія Сала, є план відкрити ще чотири. Звичайно, для такого міста, як Львів це мізер. А міська компостна станція має бути збудована у межах будівництва сміттєпереробного заводу, який наразі лише у проекті. Ще торік мер обіцяв розпочати будівництво «до кінця року», однак воно не стартувало й досі.

Аналогічна проблема з утилізацією батарейок. Містом курсують так звані екобуси, що забирають батарейки та лампи на утилізацію (графік курсування екобусів дивіться тут). Але єдиний в Україні завод з утилізації батарейок закрив виробничу лінію наприкінці минулого року. У питанні сортування сміття також залишаються проблеми, переважно через незнання та брак потрібних контейнерів. Сергій Сало зауважує, що у Львові контейнерами обладнані всі райони у достатній кількості. При цьому, більшість контейнерних майданчиків містить лише контейнери для пластику та решти сміття, а поділ на папір, скло й органіку зустрічається далеко не біля кожного будинку. І навіть якщо такий є, люди нерідко викидають у відповідні контейнери органічні відходи чи папір, загорнутими в поліетилен.

Позитивний досвід

Незважаючи на складнощі, львів’яни, які дійсно хочуть зменшувати кількість власного побутового сміття, знаходять вихід. Наприклад, львів’янка Ірина Войович ділиться досвідом користування приватним побутовим компостером.

«За 75 днів ми встигли назбирати трохи більше третини чаші. Не те, що ми не їмо, просто залишки починають розкладатись і просідають під вагою нових, – розповідає Ірина про користування компостером. – Ми уже давно сортуємо сміття. Тому у нас в квартирі є два бокси: для паперу та картону, для пластику, поліетилену, жерстяних банок та скла. Окрім цього, у нас був смітник для змішаних відходів, тепер його просто нема, відпала потреба у такому відрі на кухні. Звісно є відходи, які йдуть у загальний смітник. Але ми їх збираємо у маленький пакетик, переважно у якесь пакування з продуктів, аби після чергової вечері одразу винести на смітник».

Також у соцмережах на сторінці Zero Waste Lviv публікують корисні поради зі зменшення кількості побутових відходів. Наприклад, про те, як власноруч зробити природний дезодорант (адже ті, що можна придбати у крамницях, обов’язково мають в пакуванні пластик). Або ж корисну інформацію про різні види пакування продуктів та їхню екологічність з точки зору утилізації. Однак на сторінку підписано лише близько 6 тисяч осіб, що значно менше від популярних міських пабліків та груп в тих же соцмережах, які налічують по 100-400 тисяч підписників.

Національний аспект

На національному рівні проблема поводження з відходами вирішена переважно теж лише на папері. Прогресивне законодавство щодо поводження зі сміттям в Україні лише на етапі прийняття, хоча мало бути ухвалене ще 2,5 роки тому відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС. Поправки до Закону України «Про відходи» містять норми щодо обов’язковості сортування сміття. Вони вступили у дію 1 січня 2018 року. На папері ці норми відповідають вимогам ЄС, проте в житті ці норми зараз виконати неможливо.

Згідно із Законом «оброблення (перероблення) відходів – це здійснення будь-яких технологічних операцій, пов’язаних із зміною фізичних, хімічних і біологічних властивостей відходів, з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації чи видалення». Проте, на відміну від норм ЄС, українське законодавство не прописує деталей – що робити зі сміттям, яка послідовність дій з ним. Тож відповідність нормам ЄС про заборону захоронення неперероблених відходів є скоріш декларативною, аніж прикладною.

При цьому більш прикладні законопроекти досі Верховною Радою не розглянуті. Наприклад, проект Закону про упаковку та відходи упаковки пройшов комітети та ще на початку лютого цього року переданий на розгляд ради, за 6 місяців ніяких зрушень не відбулося. Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про відходи” (щодо імплементації вимог директив ЄС у сфері поводження з відходами) №6602 також лише очікує розгляду в Раді, при цьому очікує він розгляду вже два роки, останній запис щодо нього датований весною 2018 року, тоді законопроект отримав висновок антикорупційного комітету.

Виходить, що на сьогодні і у Львові, й по країні прогресивні методи поводження з відходами залишаються загалом планами на майбутнє та справою небайдужих.

Валерія ПЕЧЕНИК

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.