дивись.info

Бій за молодість: перемогти не можна здатись

Бій за молодість: перемогти не можна здатись

Колонка Марти Госовської.

Змагання з цифрами – особлива форма стресу. Це не про красу математики, а про незадоволення собою і намагання вкласти себе у задані параметри молодості.

Невеличка кав’ярня, де всі стіни завішані дзеркалами: щоб милуватись собою, подумала я. А моя подруга, з якою ми нарешті синхронізувались в часі та просторі, щоб не так випити кави, як поговорити про життя, подумала інакше, – щоб шукати в собі недоліки. Очі тьмяні, зморшка гніву, гусячі лапки і ще цілий список тільки їй – і міфічному дзеркалу – видимих недоліків.

Розмова була не про подорожі і не про фільми, не про коханців і плани на літо, ні, ми розмовляли про боротьбу. Про війну, яку ніяк не виграти, але відступати теж не відступиш – про війну з часом. У нас є цілий арсенал помічників: дієти, баночки, тюбики, таблеточки, а віднедавна ще й важка артилерія – ін’єкції та інвазивні процедури, які на кожному кроці пропонують дбайливі люди в білому.

Лінда Блер, психологиня з Британії, що досліджує тему перфекціонізму у жительок мегаполісів, пише про особливу форму стресу – змагання з цифрами.  Жінки – і щороку стартовий вік все молодший і молодший – вступають у боротьбу з цифрами: виглядати молодшими, аніж пише у паспорті. Тепер комплімент «Ти маєш чудовий вигляд!» – це недопрацювання, це пів комплімента, це незараховано у синій книжечці успішності в боротьбі з часом. Якщо одразу після похвали не йде друга, важливіша, частина компліменту: «Ти виглядаєш молодшою за свої двадцять/тридцять/сорок (потрібне підставити)!»

Відколи виглядати просто добре стало замало? Відколи жінкам слід перестрибувати через закони природи, щоби просто залишатись на позначці «добре»?

Все почалося… а от і не в еру соцмереж та тиску медіа, а набагато раніше: навіть у казках наратив старіння невідворотно пов’язаний із наративом страху і негативу – як відьма, то обов’язково стара, як стара, то обов’язково живе самотою в лісі, псує життя іншим і хай би краще не потрапляла на очі молодим і прекрасним (або тим, які виглядають молодо).

Слідкуйте за динамікою образів: молодість – гарантія потрібності, успішності і автоматично – щастя, старість – самотність, страждання та відчуженість. В англійській медіа-мові взагалі зникло слово old, старими можуть бути автомобілі і будівлі, на чорну годину – традиції, але не жінки. Вони – aged. Сотні евфемізмів вигадали, щоб якось облагородити звичайний хімічний процес окислення усього живого на цій планеті.

Британські вчені, які, здається, дослідили і порахували усе на світі, підбили підсумки омолоджувальних процедур: 41 відсоток жінок у віці 16-35 років хоча б раз вдавались до ботоксотерапії; у віковій категорії 35-45 цей відсоток становить вже 62. А моя косметологиня, переконана, що в Україні цифри були б ще вищими, адже на процедури омолодження поспішають записатись дівчатка-підлітки і це добре, якщо вдасться достукатись до їхнього раціо і вмовити на приємний масаж обличчя. Та мене вразили не відсотки, а те, що у 16 років якась дівчинка хоче виглядати молодшою! Молодшою за саму молодість. Молодшою за саму юність! Я б дуже хотіла почути коментар самої шістнадцятирічної споживачки молодильних яблук, бо в моїй голові поки він лунає приблизно так: «Шістнадцять – то вже такий вік, коли в спину дихають чотирнадцятирічні. Тут досить замешкатись і дивись, вже все, лайків не буде. Не можна втрачати момент, бо потім не наздоженеш!»

Це монолог за мотивами лементів моїх подруг, знайомих та, зрештою, і моїх, коли в масовій істерії боротьби за вічну молодість я гарячково кидаюсь записуватись на молодильні процедури. Та потім вчасно згадую, що «виглядати» і «бути» – не синоніми. Досвід тіла: зморшки, шрами, навіть схилені плечі і трохи почервонілі очі – це побічний ефект від життя і, як його не ретушуй, а він проглядатиметься на рівнесенькому, наче випрасованому, чолі. Жити у вічному дисонансі із своїм я, яке не відпілінгуєш, як обличчя, щоосені, від прожитих подій та емоцій?

Якось мені пощастило слухати виступ Тіни Браун, редакторки Vanity Fair, де вона однією фразою сформулювала увесь той сумбур, що місяцями бурлив у моїй голові: «Ми живемо в час, коли діти не виглядають дітьми, а старі – старими». А й справді: інтернет рясніє світлинами, де сімдесятилітні «бабусі», які завдяки біохакінгу чи ще бозна-яким хитрим фокусам сучасної індустрії краси виглядають «на двадцять» і за кожною з них – мільйони фоловерок, які захоплено виписують рецепти молодильних смузі у блокнотики і тихенько мріють і собі сховатися під маскою молодости.

А що ховаються поза тим? Чи вони почуваються собою у своїй – без пігментних плям і зморшок – шкірі? Психологи кажуть, що ні. Вони це називають «внутрішній невдаха». І це не про банальне незадоволення собою, від якого всі ми потерпаємо час-від-часу, а про глибинне усвідомлення того, що так чи інакше, а попереду чекає невдача, що стріляєш в холосту, замість того, щоб жити життя, хай і зі зморшками між бровами.

Встановлений діагноз – це, звісно, добре, але що ж робити і хто винний? Якщо з другим зрозуміло, то з першим не так вже все й просто. Жінки просто відмовляються виходити на старт гонки за меншими цифрами. Моя подруга, вродлива жінка сорока років, яка не вдається до омолоджувалних процедур і навіть не завдає собі клопоту зафарбовувати сивину, коментує це так:

– Сивина не робить мене ані гіршою, ані кращою. А, тим паче, щасливішою! Молодість для мене не у відсутності зморшок і пружній шкірі стегон, а в легкості. І це не про кілограми! Це про відчуття комфорту у власному тілі.

І таких як вона – сотні тисяч. У їхньому розумінні природний процес старіння не зводить з дистанції категорію краси. Леді Гага та Аріана Ґранде навіть носили платинові пасма у волоссі на підтримку жінок, які вирішили не зафарбовувати сивину і зіткнулись із нерозумінням та осудом. А Шарлота Ремплінг чи Меґі Сміт, які не борються з примарними вітряками старіння і не вдягають маску штучної молодості, й досі залишаються королевами екрану і здіймають шквал овацій.

Читайте також: Свято тертої рожі

Психологиня Лінда Блер коментує цей зсув тектонічних плит у суспільстві: «Жінки не просто конкурують з часом, вони несвідомо «скорочують» свою природну молодість, вдаючись до ранніх молодильних процедур, щоб отримати таку бажану штучну молодість». Сподіваймося, що колись своє розкішне волосся з посрібленими сивиною пасмами не заганятиме жінок у темну кімнату з табличкою «old» на дверях і перукарем в кутку, а просто змусить посміхнутись своєму відображенню у дзеркалі.

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Госовська Марта
Марта Госовська, – перекладачка, колумністка, літературний критик, в минулому – викладачка літературної критики і компаративістики.