Жінки і влада: чи побільшало на Львівщині депутаток через децентралізацію

Рекордна Верховна Рада України

Те, що новообрана рада б’є рекорд за кількістю депутаток, уже стало невеликою сенсацією. У парламенті ІХ скликання буде близько  21% жінок. Для порівняння: у попередньому було 12,5%, парламент, сформований 2012 року, мав у складі 9% жінок. Перше скликання взагалі складалося майже із самих чоловіків, адже депутаток було лише 3,5%. У медіа цю тенденцію вже називають «справжнім проривом».

Дійсно, цей показник наближається до середнього по світу. Адже цьогоріч Міжнародний парламентський союз (МПС) заявив, що 24,3% всіх законодавців, які працюють в національних парламентах, складають жінки. Останній звіт МПС включав дані з 50 країн, які провели вибори в минулому році. Ця цифра за останні менше 25 років зросла вдвічі, бо в 1995 році тільки 11,3% парламентаріїв світу становили жінки.

[dyvys_blockqoute text="За підсумками 2018 року, Україна у рейтингу Глобального гендерного розриву займає 65-те місце зі 149 країн світу" author=""]

За підсумками 2018 року, Україна у рейтингу Глобального гендерного розриву займає 65-те місце зі 149 країн світу (роком раніше – 61-ше місце зі 144 країн). Можливо, тенденція щодо збільшення жінок у Верховній Раді України змінить наше місце в рейтингу, хоча виключно парламентом питання представництва жінок у владі не завершується. Ситуація на місцях, зокрема на Львівщині, залишається неоднозначною.

Жінки і місцева влада

За 2015-2017 роки на Львівщині не було обрано жодної жінки на посаду голови міст обласного значення. Загалом тоді обирали 9 таких посадовців. На 28 голів міст районного значення в регіоні обрали лише 1 жінку, що склало 3,6%. Це не найгірший результат по країні, хоча у сусідніх Тернопільській та Волинській областях цей показник суттєво вищий – 33,3% та 20% відповідно. Ситуація із обранням на посаду голів селищних рад того ж періоду виглядає кращою – понад 15% тут складають жінки (4 жінок /26 чоловіків). Серед голів сільських рад, обраних на Львівщині в 2015-2017 роках жінки – понад 22% (114 жінок /509 чоловіків).

[dyvys_blockqoute text="Станом на 2018 рік, понад 20% ОТГ Львівщини очолюють жінки" author=""]

За даними Львівського центру розвитку місцевого самоврядування, наданими журналістам, станом на 2018 рік, понад 20% ОТГ Львівщини очолюють жінки (9 голів громад). Крім того, жінками є 15% заступниць голів ОТГ, 37,5% старост та 17,5% секретарів рад.

«Якщо говорити про депутатський склад, то принаймні той аналіз, який ми робили, показує, що у відсотковому відношенні жінок депутатів у нас понад 30%. Є кілька ОТГ, де майже порівну чоловіків та жінок», – коментує директорка Львівського Центру розвитку місцевого самоврядування Галина Гречин.

У найбільших ОТГ Львівщини жінки в радах представлені нерівномірно. В Кам’янка-Бузькій міській раді, наприклад, з 26 депутатів 9 – жінки, що становить 35%. У Мостиській серед 26 депутатів 5 жінок, що складає лише 19%. У Ходорівській – серед 34 депутатів 11 жінок (32%), у Великомостійській та Бібрській – по 8 серед 26 в кожній раді, тобто по 31%. Таким чином, середній показник залучення жінок до депутатського корпусу в п’яти найбільших ОТГ Львівщини – 30%. І якщо у великих громадах ця цифра приблизно однакова, то в менших ситуація неоднорідна. Так, наприклад, у невеликій Давидівській ОТГ, що об’єднує 12 сіл, серед 26 депутатів є лише 3 жінки, у Славській ОТГ з такою ж кількістю депутатів жінок лише 2. А от Новокалинівська ОТГ ставить рекорд, тут понад половина депутатського корпусу – жінки (12 депутаток серед 22). Для порівняння: у Запорізькій області гендерний баланс серед голів ОТГ складає 21% жінок і 79% чоловіків відповідно, у складі рад ОТГ 44% жінок та 56% чоловіків.

Якщо говорити ретроспективно, то, наприклад, минуле скликання Кам’янка-Бузької міської ради лише на 15% складалося з жінок (зараз – 35% депутаток), а Ходорівської – на 19% (зараз – 32% депутаток).

Тенденції до зменшення?

За даними міжфракційного об’єднання Верховної ради України «Рівні можливості» станом на минулий рік, загальноукраїнська тенденція свідчить про зменшення кількості жінок в місцевих радах через децентралізацію. Координаторка Громадської ради з ґендерних питань міжфракційного парламентського об’єднання "Рівні можливості" Лариса Кобелянська тоді заявляла, що після кількох хвиль виборів до ОТГ стало зрозуміло, що кількість жінок в депкорпусі зменшується: «Статистика за результатами виборів показує, що депутатами обласних рад стали 15% жінок, у районних радах їх – 24%, а у сільських – 46%». При цьому з 2016 року кількість жінок, представлених у владі в ОТГ, зменшилась із майже 20% до 14%. Цей показник вона пов’язує з тим, що через реформу децентралізації більше грошей залишається на місцях.

Однак, директорка Львівського Центру розвитку місцевого самоврядування Галина Гречин вважає, що наводити такі дані як тенденцію в регіоні поки завчасно. «Вибори в ОТГ у нас були тільки перші, тож ми не можемо порівняти, було в депкорпусах ОТГ жінок більше чи менше, тому що в тих ОТГ, які є, зараз фактично перші скликання рад. Ми можемо говорити, яким є представництво жінок в новому форматі і, якщо говорити про Львівщину, то серед 40 голів ОТГ 9 – жінки, а це виборні посади. Якщо говорити з точки зору, які це громади, то практика показує, що чим більша громада за населенням, площею, тим частіше її очолює чоловік. Тобто навіть за минулий рік ми мали п’ять новоутворених громад, де відбувалися вибори, ці громади достатньо чисельні. В усіх п’яти громадах на виборах перемогли чоловіки. На іншій ланці, вже у виконавчих органах громад, жінок більше. Все частіше трапляються жінки-заступниці голів, секретарі рад. Умовно кажучи, там, де потрібно представляти інтереси, керувати – там чоловік, а там, де виконувати роботу з документацією– жінка. Така тенденція простежується здебільшого у сільських громадах».

Чи хочуть жінки влади

Заступниця Директора Програми розвитку ООН в Україні Блерта Чела у своєму блозі на сайті представництва ООН в Україні пише: «У новостворених в процесі децентралізації територіальних громадах (ОТГ) частка жінок серед голів громад зменшилась: з 19% у 2015 р. до 17% у 2018 р.». Дійсно, станом на 2018 рік серед 665 голові ОТГ – 103 жінки (15,4%). За результатами виборів  у 2015 році – голів-жінок ОТГ було 18,9%,  у 2016-му  – 14,5%, у 2017-му – 14,3%.

Варто акцентувати на тому, що посада голови громади – це, насамперед, публічна робота, і саме це, за спостереженням Галини Гречин, може містити часткову відповідь на запитання, чому відсоток жінок стає меншим. «В рамках програми U-Lead створена мережа She-Leads – це жінки-лідерки ОТГ. І ми зустрічалися в Києві, тут у Львові та обговорювали, зокрема, питання, що заважає жінці йти на лідерську позицію? Якщо придивитися, то серед виконавців дуже багато жінок і вони несуть на своїх плечах рівень відповідальності, то що заважає їм перейти цей щабель та йти балотуватися, вийти у публічний простір? І навіть самі жінки, що займають керівні посади в об’єднаних громадах, кажуть, що дуже часто у них виникає такий сумнів «як вийти на публіку». Тобто, «я буду робити роботу, але не треба мене виносити на публіку», або, наприклад, «якщо я піду на публічну роботу, це займатиме весь мій час і не буде часу займатися іншими справами».

[dyvys_blockqoute text="дуже часто жінка, приймаючи рішення виходити в публічний простір, зважує на те, чи не постраждає інша частина її життя" author=""]

Дуже часто, дивлячись на голів об’єднаних громад, вони дуже чітко усвідомлюють, що це, фактично, робота цілодобова, без вихідних. І дуже часто жінка, приймаючи рішення виходити в публічний простір, зважує на те, чи не постраждає інша частина її життя. Хоча, як практика показує, якщо жінка таки виходить в публічну політику, то вона може вирішити задачі і роботи, й приватного життя та багато іншого», - пояснює директорка Львівського Центру розвитку місцевого самоврядування.

При цьому однозначної статистики, яка би доводила, що гендерно збалансовані ради громад приводять їх до фінансового успіху в регіоні немає. Так, фінансово успішними на Львівщині  вважаються Новокалинівська, Тростянецька, Давидівська та Мостиська ОТГ. У перших двох жінок більше, аніж в середньому по регіону, так в першій депутатський корпус на понад 50% представлений жінками, у другій – на 35%. Натомість дві останні громади у гендерному балансі пасуть задніх, там депутаток лише 12% та 19%.

Але експерти наголошують на важливості дотримання гендерного балансу задля користі громад. «Гендерна рівноправність у будь-якому органі влади завжди йде на користь, – резюмує Галина Гречин. – Тому що спосіб мислення чоловіка і жінки, підходи до прийняття рішень, спосіб вирішення проблем навіть погляди на одне й те саме питання дійсно трошки різняться. Враховуючи, що в громадах є як жінки, так і чоловіки, то добре, аби були забезпечені потреби і чоловіків, і жінок, в місцевому органі самоврядування представлені обидві статі. Це однозначно не піде на шкоду громаді, коли в неї буде достатнє, якщо не рівне (бо зараз дуже складно 50 на 50 забезпечити) представництво жінок в управлінні, особливо на лідерських позиціях».

Валерія Печеник

Матеріал підготовлено в межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волині за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews