Скелети Херсона

Вони розташовані одна від одної на відстані п’яти хвилин ходи. Крім жахаючого естетичного вигляду, територія під ними майже завжди використовується без усякої користі, а це комунальна земля.

Часто за користування нею підприємства, що животіють на теренах колишніх індустріальних гігантів, не сплачують до міського бюджету анічогісінько. Та й навіть фірми, що працюють, мають прибутки і займають великі площі комунальних земель, не розраховуються за користування ними.

Хто вони, найбільші та «найнепорядніші» землекористувачі Херсона

«Смарт-Мерітайм груп». Ця компанія — власник нерухомості, що належала Херсонському суднобудівному заводу. Останніми роками на сесії міськради не раз виносилися питання про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою для відведення в оренду ділянок, які займає «СМГ», а інколи — з подальшим викупом. Пропозицію міські депутати  жодного разу не  підтримали. Місцеві активісти також виступали проти підтримки цього питання через власника «Смарт-Мерітайм груп». Останній — політик Вадим Новінський, відомий своїми проросійськими поглядами. Як результат, підприємство працює, але за бездокументарне користування майже 118 гектарами  не сплатило до міського бюджету більше 57 мільйонів гривень.

В коментарі онлайн-газеті «Вгору» директор департаменту соціальних питань «Смарт-Мерітайм груп» Олег Лукомський підтвердив, що компанія декілька років намагається оформити оренду землі. Стосовно сплати коштів за користування землею він відповів: «Якщо земля не у нас в користуванні, то за що ми маємо платити?»

Колишній Комбайнобудівний завод. 3 2010 року його територією в 77 гектарів  користується підприємство «Укрсільгоспмаш», а саме, його херсонська філія «Машинобудівний завод». Користується, але — не платить. За словами заступника директора Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради Максима Ващука, сьогоднішній борг фірми перед міським бюджетом сягає майже 13 мільйонів гривень: «У них на сьогоднішній день борг 12 мільйонів 958 тисяч гривень. Це ті кошти, що були визначені комісією з відшкодування збитків за останні три роки».

Не дивлячись на це, території та будівлі підприємства, що розташовані вздовж міських автомобільних магістралей, активно використовуються. Тут функціонують газові та бензинові заправки, парковки, приміщення здаються в оренду та й навіть продаються.

Крім боргу, щорічно «Укрсільгоспмаш» має сплачувати ще чотири мільйони гривень за користування землею. Тож міська влада звернулася до прокуратури про примусове стягнення боргів до бюджету.

Ми намагалися отримати коментар у керівництва підприємства «Машинобудівний завод» щодо сплати коштів до бюджету Херсона за користування землею. Відправляли письмові звернення,   телефонували за номерами, вказаними на сайті підприємства, але відповіді так і не отримали. Ми готові ознайомитися з точкою зору підприємства на цю проблему.

Фірма «Ріелті менеджмент». Цій компанії у 2015 році рішеннями міської ради №1852, №1853 та №1854 надані в оренду земельні ділянки по всьому Херсону. Їх загальна площа більше чотирьох гектарів. На них розташовані магазини, кафе, автостоянки та навіть гіпермаркет. Проте договір оренди з міськрадою фірма досі не підписала, тож кошти за користування землею  бюджет Херсона теж не отримує.

Компанія «ПМК-19». Вона більше відома херсонцям як мережа будівельних магазинів «Строй-ка» та «33м2». За словами Максима Ващука фірма жодного разу не сплачувала гроші за 3,37 гектара землі. Наразі борг сягнув трьох мільйонів гривень.

Взяти коментар стосовно платежів до міського бюджету за оренду землі телефоном у представників компаній «Ріелті менеджмент» та «ПМК-19» нам не вдалось — абоненти за знайденими номерами телефонів підприємств не відповідали. На письмове звернення, на момент створення матеріалу, відповіді ми не отримали.

Херсонський хлібокомбінат — за користування вісьмома земельними ділянками по місту працююче підприємство планує сплатити за старою грошовою оцінкою близько 320 тисяч гривень. А за новою сплачувати відмовляється, мовляв, справа стосовно грошової оцінки земель зараз перебуває в суді.

Боротьба за оцінку землі

Оренда землі в Херсоні має різну ціну. Вона змінюється в залежності від місця розташування ділянки, підведених комунікацій, наявності споруд, тощо. Ці характеристики додаються до базової грошової оцінки землі. Востаннє  базова нормативно-грошова оцінка херсонської землі проводилася в 2013 році. У 2016-му її скасували через суд, відкинувши місто на 17 років назад - до оцінки землі 1999 року. За тими документами, базова вартість оренди квадратного метра міської землі була 44 гривні. Для порівняння, тепер у Херсоні базова вартість оренди квадратного метра — 362 гривні (у Миколаєві — 333 грн, у Луцьку — 386 грн, у Сумах — 414 грн). Тобто кілька років міська земля оцінювалася в рази менше за реальну вартість. Та й ту суму в 362 гривні найбільші землекористувачі Херсона відмовлялися платити та намагаються скасувати через суд. Серед позивачів — вже згадані «Укрсільгоспмаш», «Херсонський хлібокомбінат» та інші.

Лише за приблизною оцінкою, Херсон щороку недоотримує від землекористувачів близько 30 мільйонів гривень. Ще більше вони заборгували місту — понад 170 мільйонів гривень. Ці кошти могли б поповнити бюджет розвитку міста: закупівлю нового пасажирського транспорту, модернізацію інфраструктури, ремонт доріг, відновлення місць відпочинку. Та поки ця діра в бюджеті лише збільшується від судових позовів та апеляцій у відповідь. А десятки мільйонів гривень земельних платежів «пропливають» повз бюджет.

Другий шанс для «херсонських скелетів»

Поряд з проблемою оплати за землю є не менш важлива  - покинуті корпуси підприємств та міські недобуди. Цехи та ангари з радянського минулого  не використовуються і з кожним роком все більше руйнуються. А нові будівлі, що зведені з порушеннями законодавства,  мають бути знесені. Активісти впевнені,  цим   повинна займатись міська влада. Архітектор Андрій Луцик пояснює, що можна зробити для зменшення кількості покинутих будівель в центрі міста.

«Місто може штучно створювати такі умови, за яких невигідно мати практично порожні території в центрі. І які будуть коштувати власникам шалених грошей, а тримати їх без дії буде абсолютно неефективно. Просто всім цим треба серйозно і комплексно займатися, — акцентує Андрій Луцик. — Поговорити з громадськістю, з бізнесом, з мешканцями навколо руїн, підготувати документи. Але херсонська влада абсолютно не цікавиться питанням комплексних змін виробничих територій, бо це занадто складний для неї процес».

Його підтримує арт-директорка креативного простору «Урбан сад» Олена Афанасьєва. В Херсоні «Урбан сад» — це ледь не єдиний приклад культурних змін у промислових територіях міста. На цьому відкритому майданчику щотижня проводять лекції, фестивалі, перфоменси, концерти, виставки, тощо.

Олена також впевнена, що для зменшення кількості «міських скелетів» необхідні послідовні дії міської влади.

«У Будапешті міська влада зробила геніальний хід. Коли там зрозуміли, що Будапешт-туристичний програє через покинуті будівлі по центру, то поставили прогресивну шкалу оподаткування для власників, — пояснює Афанасьєва. — Щороку платиш дорожче і на третій рік взагалі невигідно тримати будівлю порожньою. Тому власники були змушені шукати варіанти наповнення порожніх просторів життям, аж тут художники нагодилися. Вони і почали проводити всередині фестивалі, концерти, різноманітні тусовки, а власники перестали сплачувати кошмарний податок. Формувалася привабливість усього місця і району, відкривалися бутики, кафе, кав’ярні. Будівля знаходила свою комерційну функцію, а художники переміщалися в інший простір».

Цей процес називається «ревіталізація». Сьогодні «Урбан сад» є саме таким проектом з ревітаталізації деяких адміністративних корпусів згаданого вище комбайнобудівного заводу. Активісти змогли пояснити власну ідею альтернативного культурного простору директору «Укрсільгоспмашу» Олександру Олійнику.

«Власник заводу пішов назустріч. Він сказав «я не розумію, що ви хочете, але у вас так горять очі, беріть та пробуйте», — згадує Афанасьєва. — В результаті, ця будівля вже третій рік у нас в оренді. Ми зробили відомим «Урбан сад», і тепер власник вже зовсім по іншому дивиться на можливості ревіталізації цього простору. Більше того, він готовий стати партнером цього проекту».

І Афанасьєва, і Луцик впевнені, що за подібними планами з ревіталізації  майбутнє занедбаних індустріальних гігантів. Але серед трьох складових рівняння — активісти, бізнес та влада —  для отримання позитивного результату не вистачає останнього та вкрай важливого елементу: бажання міської влади Херсона на перетворення покинутих будівель. А поки результат незмінний, і Херсон роками залишається в полоні власних скелетів.

Дмитрий Багненко, «Вгору»

P.S. Проект «Donbas Media Forum та міжрегіональне співробітництво для виробництва якісного контенту для Сходу України» впроваджується за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.