дивись.info

Тривожні дзвіночки: експерти стурбовані непрогнозованістю майбутніх Верховної Ради та уряду

Тривожні дзвіночки: експерти стурбовані непрогнозованістю майбутніх Верховної Ради та уряду

Невизначеність щодо перших кроків нової Верховної Ради та складу уряду є тривожними сигналами. Так заявили у Львові представники громадської ініціативи «Виборча Рада UA».

За словами голови правління Центру політико-правових реформ Ігоря Коліушка, питання виникають вже не етапі розподілу керівних посад у комітетах ВР. Так, фракція «Слуга народу» з 254-ма мандатами різними методиками може претендувати на керівні посади у 12-15 комітетах. Натомість отримає аж 18 комітетів.

«Представники фракції «Слуга народу» критикували представників інших фракцій за те, що вони хочуть очолити більшу кількість комітетів, та казали, що для роботи комітету не має значення, хто ж очолить його. І тут виникає питання: якщо це так не важливо, то чого ж ви порушуєте пропорційний розподіл посад?» – каже Ігор Коліушко.

Немає також визначеності щодо перших законопроектів, які розглядатиме нова ВР.

«Депутати від партії «Слуга народу» пообіцяли наступного тижня підготувати та оприлюднити кілька десятків законопроектів Вони активно про це розповідають. Обіцяють, що ці законопроекти будуть важливими та доленосними для нашої країни. Але інформації про це обмаль. Тобто є розмови, що вони хочуть щось змінити, але немає інформації, що саме. Також є багато розмов про те, що вони хочуть змінювати Конституцію, але невідомо що саме вони хочуть змінювати, і це тривожить», – каже Ігор Коліушко.

«У передвиборчій програмі партії «Слуга народу» обіцяно перший закон про народовладдя. Там написано, що вони ухвалять механізми накладення вето на закони, які приймає парламент. Але коли я запитав представників партії, що це за такий механізм вето, і попросив навести приклади зі світової практики, то ніхто не зміг пояснити. Сказали, що не можуть навести, але що-небудь придумають», – додає професор політології Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олексій Гарань.

«Ми провели опитування серед виборців, чи ініціювали б вони проведення референдуму щодо встановлення єдиного для всіх податку – 5%, а для олігархів – 40%. 71% опитаних відповіли – «так». Хоча в Конституції написано, що референдумів з податків бути не може. Ми запитали щодо запровадження смертної кари для педофілів. 70% населення готове запровадити. Хоча Конституційний Суд визнав смертну кару неконституційною. Але ж виборці цього не знають. Вони купуються на передвиборчі обіцянки про проведення референдумів, на обіцянки, що народ буде вирішувати важливі державні  питання на референдумах в обхід парламенту і що це буде пряме спілкування нової влади з виборцями, без посередництва журналістів. І це є небезпечно», – каже Олексій Гарань.

Чимало запитань в експертів викликає і принцип формування нового уряду.

«Наша Конституція передбачає, що кандидатуру на посаду прем’єр-міністра пропонує коаліція депутатських фракцій або одна фракція, яка має більшість у Верховній Раді. Тобто фракція «Слуга народу» повинна визначити кандидатуру і дати її президенту для внесення на розгляд парламенту Ми досі не знаємо, кого вони пропонують на посаду прем’єра, і це аномальна ситуація. В розвинутих країнах така кандидатура відома ще до виборів. Це або попередній прем’єр-міністр, якщо партія була при владі, або член уряду, якщо це була коаліційна партія, або лідер тіньового кабінету міністрів, який вже показав свою спроможність працювати в уряді. А таких кандидатур ми, наразі, не маємо. При цьому ходять чутки, що вибирається не лише кандидат на посаду прем’єр-міністра, а формується весь склад уряду. І тут постає одна технологічна проблема – якщо, наприклад, у перший день призначать весь склад уряду, то це свідчитиме про те, що він не формувався прем’єр-міністром, а кимось ззовні. І це значитиме, що прем’єр-міністр буде слабким, а уряд буде керуватися із зовнішнього центру і не буде цілісною командою, яка реалізовуватиме узгоджену стратегію розвитку країни. Це буде дуже поганий сигнал для ефективності роботи уряду», – вважає Ігор Коліушко.

«Невідомо, хто стане керівником уряду. Вважаю, що Данилюк має досвід і міг ним бути, але зараз найбільше говорять про Гончарука, який абсолютно не має досвіду в управлінні. А це може означати, що ключі управління можуть бути  в конкретних міністрів. Тобто не прем’єр буде керувати урядом, а з Банкової – через конкретних міністрів. Ось призначення міністрів якраз покаже вплив різних олігархів і груп. Позитивом буде, якщо залишиться Маркарова, але якщо залишиться Аваков, то це буде всупереч всій риториці Зеленського», – додає Олексій Гарань.

Водночас експерти наразі скептично ставляться до припущень, що нові депутати не допрацюють до завершення своєї каденції.

«Багато хто каже, що вони працюватимуть півтора-два роки. А потім щось відбудеться. А я думаю, що вони мають можливість прожити п’ять років. Навіть якщо розпочнуться внутрішні процеси всередині партії Зеленського, якась реконфігурація. Звичайно, може статися якийсь форс-мажор – світова економічна криза, з викликами якої Україна може не дати собі ради. Або ж нова влада почне робити якісь дурниці та спровокує народ вийти на вулицю. Якщо цього не буде, то все йтиме своїм шляхом» – вважає Ігор Коліушко.

Він також переконаний, що повернення до влади старих політичних сил та еліт не відбудеться.

«Про це мріють насамперед ті, хто потрапив у парламент – «Батьківщина»,  «Європейська солідарність», але, думаю, цього не відбудеться. Їм не треба мріяти про це, а радикально внутрішньо мінятися. Так само це стосується тих, хто не потрапив до парламенту і мав би відійти в історію, наприклад, Гриценко, «Самопоміч». Більшість з них уже ніколи не потраплять до Ради. Було б корисніше, якби група молодих політиків, які уже побували в парламенті й добре себе там зарекомендували, об’єдналися і створили центр притягання для нової політичної сили», – підсумовує Ігор Коліушко.

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.