Доступ до влади чи формальність: як представлені жінки в ключових комісіях рад ОТГ Львівщини (інфографіка)

Децентралізація в Україні відкрила більше можливостей для місцевих рад. Водночас хвиля виборів, що пройшла за останні роки у новостворених ОТГ, дала більше шансів для жінок отримати доступ до влади на місцях.

На Львівщині вже утворено 40 об’єднаних територіальних громад. Регіон не є серед лідерів за темпами добровільного об’єднання, однак вже стають видимими певні тенденції.

Більше влади на місцях

Одна із головних цілей децентралізації – віддати більше повноважень керівним органам новостворених громад. Йдеться насамперед про ресурси. Так, фінансова децентралізація залишила місцевим депутатам в ОТГ більше бюджетних ресурсів для розподілу на місцях. Так звані спроможні громади, чиї бюджети виросли, перестали бути рідкістю на Львівщині. Деякі з громад відчули величезну різницю. Про це Дивись.info раніше розповідала спеціалістка відділу фінансів Славської ОТГ  Марта Галюк.

«Нові фінансові надходження об’єднана громада відчула вже у січні 2018 року, оскільки змінилися джерела наповнення бюджету. Зокрема 60% від суми податків з доходів фізичних осіб відтепер надходять у місцеву казну. Окрім того, надходить єдиний податок, туристичний збір, акциз та інші місцеві податки та збори. Відповідно, внаслідок утворення ОТГ становить бюджет громади, дохідна частина станом на 1 листопада, разом із субвенціями становить 124 млн гривень, з них 81 млн – це податок на доходи фізичних осіб», – пояснила Марта Галюк.

До об’єднання сукупний бюджет громад, які увійшли до складу Славської ОТГ, за 2017 рік становив лише 17 мільйонів гривень.

Також за даними Мінгеріону, державна фінансова підтримка місцевого та регіонального розвитку за останні 5 років зросла у понад 41 раз. Цьогоріч на розвиток регіонів і громад держава забюджетувала майже 21 мільярд гривень.

«Якщо говоримо про органи місцевого самоврядування базового рівня, то ті, хто створили ОТГ, суттєво розширили свої повноваження. Повноваження тих, хто не об’єднався, не розширилися, і насправді повноваження необ’єднаних сільських та селищних рад незначні», – пояснює аналітик Львівського Центру розвитку місцевого самоврядування Тарас Баранецький.

Доступ до влади, властиво, породжує конкуренцію, тож тепер місця у радах громад й інші виборні керівні посади стають дедалі привабливішими. Координаторка Громадської ради з ґендерних питань міжфракційного парламентського об’єднання «Рівні можливості» Лариса Кобелянська вважає, що жінок у місцевому самоврядуванні з цієї причини стало менше. Водночас, у Львівській області, за даними Львівського центру розвитку місцевого самоврядування, станом на 2018 рік понад 20% ОТГ Львівщини очолюють жінки (9 голів громад), жінками є 15% заступниць голів ОТГ, 37,5% старост і 17,5% секретарів рад. А у депутатському корпусі жінок – понад 30%. Детальніше про це читайте в нашому попередньому матеріалі про доступ жінок до влади.

Постійні комісії

Однак статистика представлення жінок у депутатському корпусі – частково формальна річ, адже бути депутатом не означає мати повний доступ до прийняття рішень.

«У переважній більшості випадків депутати, оцінивши свої можливості, перетворюються на статистів, які приходять у раду раз на місяць проголосувати на пленарному засіданні… І справа майже не залежить від морально-вольових якостей депутата. Справа стосується розвиненості механізму стримування і противаг у місцевій раді. Підсилити в цій ситуації депутата можуть виконавчий комітет та постійні комісії», – пишуть Андрій Осіпов та Олександр Солонтай у своїй книзі-посібнику «Постійні комісії як інструмент депутата місцевої ради».

Йдеться про те, що чимало життєво важливих для громади питань спершу проходять шлях через постійні комісії. На них і зупинимося детальніше.

«Якщо говорити про роль постійних депутатських комісій у прийнятті рішень, то в радах спроможних об’єднаних громад ця роль дуже велика, особливо що стосується бюджетної комісії, тому що всі важливі рішення погоджуються на бюджетній комісії та земельній комісії, бо зараз дуже сильно зросли повноваження земельної комісії у зв’язку з передачею земель та багатьма іншими повноваженнями, які зараз поступово передаються на базовий рівень», – зазначає Тарас Баранецький.

Цікаво, що Осіпов та Солонтай так само виділяють ці дві комісії – бюджетну та земельну (назви умовні, адже кожна рада формує комісії на власний розсуд і десь це може бути комісія з питань формування бюджету, десь – бюджету та ЖКГ, в іншій раді – фінансів, ЖКГ та комунальної власності тощо). Ось що пишуть автори у своїй книзі: «Практика місцевих рад показує, що особливе місце займають постійні комісії, які спеціалізуються на питаннях земельних відносин, комунального майна, бюджету, регламенту. Робота усіх інших комісій здебільшого зливається в загальний масив».

Ми дослідили тенденції щодо представлення жінок у постійних депутатських комісіях ОТГ Львівщини. Для оцінки взяли дані 18 ОТГ, що представляють різні об’єднання (міста й села, кілька сіл та селищ тощо), мають різну кількість населення та різний рік об’єднання. Дані про склад комісій взяті з офіційних сайтів відповідних рад.

Жінки у постійних комісіях

Як уже зазначалося, кожна рада створює комісії на власний розсуд, саме тому немає уніфікованих назв для усіх. Так, одні створюють окрему комісію з питань ЖКГ, інші об’єднують її з комісією щодо комунального майна та інфраструктури; хтось виокремлює транспортну комісію, інші об’єднують це питання з іншими, виокремлюючи при цьому інші сфери, наприклад, медицину; кілька рад мають комісію з протидії корупції, але більшість таких не виокремлюють тощо.

При дослідженні ми умовно поділили комісії на 5 сфер, які в тій чи іншій формі присутні серед комісії усіх місцевих рад. Ці сфери: формування бюджету та фінанси, ЖКГ, комісія з земельних відносин та архітектури, комісія з гуманітарних питань (сюди входять комісії з питань освіти, культури й медицини) та комісія з депутатської етики та регламенту.

Якщо проаналізувати дані 18 ОТГ за цими основними комісіями, то загальний рівень представлення у них жінок – 31%. Але представництво жінок у різних комісіях дуже нерівномірне. Тож, якщо із цього переліку забрати лише одну комісію з гуманітарних питань (тобто освіти, культури й медицини), середній рівень представлення жінок впаде аж на 5%.

Під час дослідження виявилося, що жінки насправді частіше долучаються до роботи саме комісії з гуманітарних питань, адже тут середній показник жінок перевищує 50%. Це єдина сфера із такими цифрами, адже у жодній з інших ключових комісій представництво жінок не дотягує й до половини (найвищий результат – 34% у бюджетній комісії).

Наприклад, у комісіях із земельних відносин серед проаналізованих рад лише в Судововишнянській ОТГ кількість жінок переважає над кількістю чоловіків. Ба більше, у п’яти таких комісіях взагалі немає жодної жінки (Мостиська, Бібрська, Славська, Жовтанецька та Мурованська ОТГ). Не дуже активно жінки беруть роботу і в комісіях із питань ЖКГ. Тут лише в Магерівській ОТГ кількість жінок переважає кількість чоловіків у комісії. І, аналогічно, в семи таких комісіях – жодної жінки (Мостиська, Кам’янка-Бузька, Славська, Жовтанецька, Мурованська, Рудківська й Тростянецька ОТГ). Натомість аж у половині комісій з гуманітарних питань переважають жінки, так само як і в третині бюджетних комісій.

Такі дані, очевидно, мають кілька пояснень. Наприклад, у частині рад мала кількість жінок, тож вони не можуть взяти на себе кілька паралельних комісій (для прикладу, до Славської селищної ради входить лише двоє жінок). Окрім того, експерти пояснюють таку тенденцію підвищеним навантаженням у ключових комісіях (бюджету, ЖКГ та земельних відносин).

«Можливо, це пов’язано із підвищеним навантаженням, специфікою роботи. Дуже в багатьох радах, особливо малих, бюджетна комісія поєднує повноваження комісії ЖКГ та соціально-економічних питань, тобто вона дуже комплексна», – додає Тарас Баранецький.

Ще одним імовірним поясненням таких тенденцій можуть стати стереотипи про «жіночі» та «чоловічі» теми. У приватних розмовах представниці місцевої влади зауважували цей момент. Однак депутатка VIII скликання Верховної Ради України та представниця міжфракційного об’єднання «Рівні можливості» Оксана Юринець каже, що під час депутатської роботи стикалася із проявами сексизму, проте не в питанні формування робочих груп та комісій.

«Коли я приходила до обласної ради, мені пропонували бути секретарем комісії землі, архітектури й будівництва, але я не хотіла. Мені ще тоді говорили: це така комісія, всі за неї б’ються, а ти ще думаєш чи тобі треба, чи ні. Думаю, жінка, яка є дуже відповідальною, обирає собі сама те, що краще знає, де вона більш компетентна, бо не хоче мати помилок. Можливо, у таких моментах треба більше сміливості.

Я була обрана 2014 року і відчувала значну протидію, бо жінка. Тому що є такий закритий клуб дуже сильних чоловіків. Але зараз ситуація змінилася, та традиція була нав’язана, напевно, радянським часом, це не є українська традиція. Якщо говорити про рівноправність, то в своїй історії ми можемо побачити більше значення жінки, і це зараз починає проявлятися. Жінки беруть на себе дедалі більше відповідальності. Але, повертаючись до політики, сексизм є поширеним явищем. Це той момент, коли ти мусиш вдвічі більше працювати, втричі довше переконувати, але рано чи пізно буде перемагати якість, працездатність, а в українських жінок такого ресурсу достатньо», – сказала Оксана Юринець.

Перспективним планом Львівщини, затвердженим обласною радою та Кабінетом Міністрів, передбачено 85 ОТГ, тобто наразі регіон перебуває на екваторі децентралізації й у найближчий час тут мають пройти вибори у чимало новостворених за наступні місяці громад. Враховуючи останні тенденції (вибори до парламенту), питання доступу жінок до влади вселяє оптимізм.

Валерія ПЕЧЕНИК

Матеріал підготовлено в межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волині за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews