Економіст порадив, чи варто негайно купувати валюту

У Львові станом на 3 жовтня ціна американської валюти в пунктах обміну подекуди досягла позначки 26 гривень 15 копійок у продажу. За офіційними даними, Нацбанк за три доби витратив понад 200 мільйонів доларів на підтримку гривні. Від 28 вересня до 3 жовтня вартість долара зросла на 7% - і це на фоні рекордного зміцнення гривні упродовж вересня.

Дивись.інфо з'ясувала прогноз курсу валют на найближчий час. Економіст Олексій Кущ розповів в інтерв'ю виданню, під впливом  яких факторів формувалася гривня упродовж вересня, чи варто українцям негайно скуповувати валюту, а також до чого тут Справа Привату і формула Штайнмайєра.

Аномально міцна гривня

Курсова динаміка, яку ми спостерігали останній місяць, формувалася під впливом переважно штучних факторів, впевнений економіст Олексій Кущ. Об’єктивних причин, щоб гривня стала сильною валютою, у нас не було.

Нацбанк та Мінфін штучно зробили гривню стабільною

Вітчизняна економіка не відзначається стабільністю. Нацбанк та Мінфін штучно зробили гривню міцною. Нацбанк проводив політику високих відсоткових ставок і постійно вилучав надлишкову ліквідність у банків. Таким чином створюється штучний дефіцит валюти на внутрішньому ринку, тобто гривня не надходить до реального сектору економіки у вигляді кредитів. З іншого боку, Мінфін розміщує облігації внутрішньо державної позики по спекулятивній дохідності, одна із найвищих дохідностей у світі – від 14 до 20%. Це наддохід, який виплачується інвесторам, навіть нерезидентам України.

Гривневі облігації за ціною золота

Міністерство фінансів забезпечило надходження до державної скарбниці за рахунок цінних паперів. Йдеться про гривневі облігації внутрішньодержавної позики, які випускаються на внутрішньому ринку. Механізм виглядає так: Мінфін викидає на ринок цінні папери і встановлює спекулятивно високу ставку дохідності. Крім цього, облігації виходять на короткий термін – терміном 3 і 6 місяців. Інвестори купують облігації, а за декілька місяців держава повертає їм кошти з відсотками.

Внутрішні позики завдають катастрофічних збитків державі

«Старий борг заміщається новим, за випущеними облігаціями виплачується космічна дохідність, – пояснює Олексій Кущ. – Старі борги, за якими відсоткова ставка була достатньо низька і які мали термін обслуговування достатньо довгий, заміняються короткими дорогими боргами із  високою ставкою дохідності. При стабільній гривні, яка укріплюється (за вересень гривня укріпилася на 15%), ми виплачуємо дохідність на облігації 20%. Однак нерезиденти, які купують ці цінні папери, отримують не тільки 20% дохідності, які їм виплачує держава, вони також отримують позитивну курсову різницю. Умовно кажучи, завозили вони валюту до України за курсом 28, а вивезли по 24. Тобто ще 15% вони заробляють на курсовій різниці. Тобто загальна дохідність на облігаціях у них становить 35% – просто катастрофічний рівень для вітчизняної економіки», – трактує механізм державних позик експерт.

Як зміцніла гривня і чому послабшала знов

Нацбанк створив штучний дефіцит гривні, а Мінфін створив профіцит, тобто перевищення спекулятивної валюти на внутрішньому ринку. Нерезиденти завезли до України майже чотири мільярди доларів, щоби купити облігації. Коли ці дві тенденції – дефіцит гривні і профіцит валюти – зустрічаються між собою, це і штовхає гривню у бік зміцнення.

У будь-який момент монетарна пружина може відскочити знов

Ці явища можна поєднати такою своєрідною монетарною пружиною, яка стискається. Однак стискання цієї пружини не безкінечне, у будь-який момент вона може відскочити. Будь-які зміни у цій політиці вітчизняних фінансових інституцій призведуть до непередбачуваних наслідків. Якщо Нацбанк проводитиме менш жорстку монетарну політику або Мінфін пригальмує з випуском нових облігацій, це призведе до курсового розтиснення на 1-2 курсових поділи. Один поділ приблизно дорівнює 30 копійок.

Своїми діями Нацбанк і Мінфін прагнули компенсувати дефіцит державного бюджету, а також забезпечити сплату нарахувань за внутрішніми та зовнішніми боргами. За словами Олексія Куща, така політика може виправдовувати свої засоби за умови, що поточний стан боргів рухається з позитивною динамікою. Однак вітчизняна економіка цим похвалитися не може. За даними Мінфіну, за 8 місяців поточного року внутрішньодержавний борг збільшився на 45 мільярдів гривень.

Валютна бомба сповільненої дії

Хоч про повноцінне розтиснення валютної пружини говорити ще зарано, вже зараз зрозуміло, що багато факторів складаються не на нашу користь. Серед них останні кадрові відставки, нова програма Кабміну, яка викликала розчарування інвесторів, ситуація навколо Приватбанку, загроза олігархічного консенсусу довкола нової влади, невдалий візит місії МВФ. Все це викликає послаблення інтересу інвесторів. Негативні враження починають заміщувати позитивні, які домінували на початку пост-виборчого періоду. Відповідно вони матеріалізуються у такі валютні стрибки, які ми спостерігаємо зараз.

Про роль формули Штайнмайєра у валютних коливаннях

«Погодження тексту формули поки що не знайшло прямого відображення у валютному курсі. Я б сказав так: іноземці-інвестори, які розглядали Україну як майданчик для інвестицій, зараз намагаються визначити, чи стане ця історія джерелом внутрішньополітичної дестабілізації. Відповідно, ця ситуація буде певним чином інтерпретована в інвестиційних планах, - пояснює Олексій Кущ. – Говорити про ймовірні наслідки можна буде тільки тоді, коли стане відома консолідована позиція влади і суспільства».

Якого курсу чекати найближчим часом

Економічно обгрунтований курс на сьогодні - 28 гривень за долар, якщо відкинути штучні фактори у вигляді дій Національного банку і Міністерства фінансів. Це за умови, якщо завтра Нацбанк послабить монетарну політику, а Мінфін скоротить обсяги продажу облігацій. Якщо до цього додаються внутрішні і зовнішні фактори дестабілізації – внутрішньополітична чи внутрішньоекономічна криза чи, до прикладу, ситуація погіршується на зовнішніх ринках, де ми продаємо свої товари – то курс стрибає до 30 гривень за долар.

Як пов’язані Приват і курс валют

«Справа Привату – один із найбільш небезпечних та непередбачуваних факторів формування вітчизняної економіки та, відповідно, курсу валют, - вважає Олексій Кущ. – Поясню чому: у Приватбанку знаходиться понад 200 млрд  грн коштів клінтів – і фізичних, і юридичних осіб. До активів Привату належать кошти держави, які були передані під час націоналізації. Тому будь-яка дестабілізація фінансової системи, яка може призвести до  масових виведень коштів із Привату, спричинить колосальну кризу у сегменті державних банків, передусім у Приватбанку. Тому що доведеться віддавати значну кількість вкладів клієнтів. Тоді у держави постане дилема: або надрукувати приблизно 100 млрд грн, або ввести мораторій на повернення коштів із державних банків. Враховуючи кількість клієнтів Привату, ми можемо сказати впевнено, що це викличе соціальний вибух. Фактор Приватбанку у випадку негативного розгортання ситуації може повторити курсове падіння у 2014-2015 роках.

Чому інвестори втратили інтерес

Природно, що у будь-якій економічній піраміді є точка, коли поведінкова модель жадібності інвесторів працює, і зворотна точка – коли спрацьовує поведінкова модель паніки, - пояснює експерт. – У будь-якій піраміді виграє той, хто заходить і виходить перший. Деякі інвестори вважають, що точка неповернення вже досягнута.

Купувати не можна продавати: що українцям робити з валютою

Передусім, українцям зараз варто створювати свої індивідуальні подушки безпеки, - радить Олексій Кущ. - Відповідно купувати іноземну валюту. Для цього зараз максимально зручний період. Такого зручного періоду не буде найближчими місяцями.

Ірина ЯКИМ